Довічне перебування особи у статусі підозрюваної особи

Неможливо?

Поспішне та помилкове судження. Оскільки слідчий суддя ВАКС в ухвалі у справі 991/6227/24 від 30.07.2024 саме це і встановив. Строк перебування у статусі підозрюваної особи необмежений!

Тепер до суті. Захист встановив, що у кримінальному провадженні після повідомлення особи про підозру закінчилися строки досудового розслідування. Захист звернувся до прокурора з клопотанням про закриття кримінального провадження відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України та отримав відмову, в якій прокурор зазначив, що це в незалежності від строків його дискреція, і він закривати кримінальне провадження не бажає. Відповідно до ст. 308 КПК України захист оскаржив дотримання розумних строків до прокурора вищого рівня, але отримав негативну відповідь (та ще не у вигляді постанови). Захист звернувся до слідчого судді ВАКС з оскарженням бездіяльності прокурора вищого рівня та отримав ухвалу, що така бездіяльність не оскаржується, бо начебто по ст. 308 КПК України відповідь прокурора може бути й у вигляді звичайного повідомлення.

Далі захист звертається зі скаргою на повідомлення про підозру, де зазначає, що повідомлення про підозру має бути скасовано, оскільки закінчився строк досудового розслідування. Слідчий суддя ВАКС у згаданій ухвалі зазначив дві тези:

- під час скасування повідомлення про підозру слідчий суддя не повинен перевіряти строки досудового розслідування;

- навіть якщо слідчий суддя і повинен перевіряти строки досудового розслідування, то саме повідомлення про підозру було в межах строків, а тільки потім вони закінчилися. Тому скасовувати повідомлення про підозру не потрібно.

Згідно зі ст. 283 КПК України досудове розслідування закінчується, коли прокурор закриває кримінальне провадження, звертається до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, звертається до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Тобто якщо прокурор сам не закриває кримінальне провадження із закінчення строків досудового розслідування та не направляє його до суду, то особа перебуває у статусі підозрюваної довічно.

Щодо повноважень слідчого судді надавати оцінку перебігу строків досудового розслідування

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обовʼязково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК, зокрема, у випадках наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 277 КПК України, письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити, зокрема, найменування (номер) кримінального провадження, в межах якого здійснюється повідомлення.

Норми кримінального процесуального закону не містять положень, якими були б чітко перелічені вичерпні підстави для скасування повідомлення про підозру та не встановлюють будь-яких обмежень щодо предмета перевірки слідчим суддею такого повідомлення.

Разом з тим, саме з метою запобігання надто тривалому перебуванню підозрюваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі у звʼязку з проведенням розслідування у КПК, який набрав чинності 19.11.2012, передбачено правила (ст. 219 КПК України) щодо періоду в часі, упродовж якого у кримінальному провадженні має бути проведено досудове розслідування.

Так, відповідно до Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 положення ст. 303 КПК України доповнені нормою про право на оскарження повідомлення про підозру. Саме цим Законом внесені зміни й до ст. 219 КПК України в частині механізму обрахунку строків досудового розслідування, а також норм, що регулюють порядок продовження строків досудового розслідування (ст. ст. 294 295 295-1 КПК України).

Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017, зокрема, розширено судовий контроль за встановленням підстав до продовження строків досудового розслідування; розширено права підозрюваного щодо участі у судовому розгляді під час реалізації судового контролю за здійсненням досудового розслідування щодо встановлення підстав до продовження його строку; запроваджено судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час продовження строків досудового розслідування злочинів, що свідчить про розширення і посилення гарантій прав людини у кримінальному провадженні (постанова ОП ККС ВС від 31.10.2022 у справі № 753/12578/19).

Послідовно реалізуючи політику, спрямовану на підвищення гарантій захисту прав і свобод людини, український законодавець протягом останніх декількох років вносив зміни до чинного КПК України стосовно строків досудового розслідування, зокрема щодо впровадження механізму судового контролю за строками розслідування, введення процесуальних санкцій, під якими необхідно розуміти негативні наслідки для сторони обвинувачення у разі недотримання нею вимог КПК і вчинення процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень поза межами цих строків (постанова ККС ВС від 03.04.2023 у справі № 367/1335/21).

У звʼязку із цим передбачення права на оскарження повідомлення про підозру до слідчого судді саме Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 свідчить, зокрема, що це є також одним із заходів контролю за тривалістю досудового розслідування щодо особи.

Отже, під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя наділений повноваженнями надавати оцінку перебігу строків досудового розслідування.

Вказаний висновок підтверджується позицією, викладеною в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 30.01.2024 у справі № 991/10576/23.

Так, у вказаній ухвалі зазначено:

«У звʼязку із цим передбачення права на оскарження повідомлення про підозру до слідчого судді саме Законом України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року свідчить, зокрема, що це є також одним із заходів контролю за тривалістю досудового розслідування щодо особи.

Тому, колегія суддів дійшла переконання про помилковість висновку слідчого судді, зазначеного в оскаржуваній ухвалі, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру він не наділений повноваженнями надавати оцінку перебігу строків досудового розслідування».

Схожа позиція викладена в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28.11.2023 у справі № № 991/7915/23.

НА ЩО Ж СПИРАЄТЬСЯ СЛІДЧИЙ СУДДЯ????????

Він спирається на практику ВС у кримінальній справі, де ми також випадково були захисниками. Слідчий суддя посилається на постанову ВС у справі 991/7976/23 від 14.05.2024, так чомусь вважає її релевантною.

Що там було?

Ухвалою слідчого судді ВАКС закрито провадження за клопотанням детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу У ЗВ’ЯЗКУ З ЗАКІНЧЕННЯМ СТРОКУ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ.

Ухвалою АП ВАКС апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді ВАКС – без змін.

За касаційною скаргою прокурора ВС відкриває провадження та закриває його УХВАЛОЮ у справі 991/7976/23 від 14.05.2024, оскільки вважає, що слідчий суддя та АП ВАКС не порушили норми КПК України!!!!!!! Але АП ВАКС ще постановляє окрему ухвалу щодо прокурора САП, яку саме скасовує ВС ПОСТАНОВОЮ у справі 991/7976/23 від 14.05.2024, зазначаючи, що певні висновки передчасні (оскільки справа була щодо застосування запобіжного заходу, а не скасування повідомлення про підозру, та ухвали слідчих суддів не є преюдицією, то поки повідомлення про підозру не скасовано – висновок про порушення строків досудового розслідування в контексті окремої ухвали передчасний).

Та з незрозумілих причин саме на цю постанову і посилається слідчий суддя, вважаючи її релевантною.

Ну що ж, шлях до вічного перебування особи у статусі підозрюваної відкрито…

Автор статті: 

З повагою,
Адвокат ЮК «Амбер»
Семен Ханін