Дівчина зібрала 10 тонн устричних раковин із ресторанів: навіщо їй це знадобилося

Морська вчена зі США на ім'я Кейша Кенні перетворила незвичайну екологічну ініціативу на масштабний проєкт із відновлення океанічних екосистем.

Справа в тому, що кілька років тому вона почала збирати використані устричні мушлі з місцевих ресторанів і дійшла до того, що на сьогодні вага незвичайної колекції становить понад 10 тонн, пише People. За словами Кенні, спочатку весь проект поміщався у трьох ящиках, однак обсяги дуже швидко зросли.

Повідомляється, що Кенні працює директором з відновлення морського середовища в організації Orange County Coastkeeper у Південній Каліфорнії. Разом із командою вона займається відновленням устричних рифів та зміцненням прибережних екосистем.

Для цього активісти співпрацюють з 15 місцевими ресторанами та рибними ринками, звідки регулярно забирають використані устричні мушлі, які інакше потрапили б на звалище.

Після збору мушлі перевозять на спеціальні майданчики, де їх очищають, сортують і обробляють під сонцем для знищення бактерій і патогенів.

Кенні пояснила, що устричні рифи відіграють ключову роль у морській екосистемі. Вони допомагають фільтрувати воду, захищають берегову лінію від руйнування та створюють середовище існування для безлічі морських видів.

За словами вченої, устриці вважаються "основоположним видом", від якого залежить здоров'я цілих екосистем.

Екологи зазначили, що за останні роки світ втратив близько 85% устричних рифів, тому проекти з їх відновлення стають дедалі важливішими.

Окрім наукової роботи, Кенні активно розповідає про проєкт у соцмережах. Її ролики в TikTok, де показані величезні поля з устричних мушель та процес їх переробки, набирають мільйони переглядів.

Сама Кенні зізнається, що не очікувала такого інтересу до теми устриць, проте рада, що завдяки вірусним відео люди починають більше замислюватися про стан океану та екологію.

За словами дослідниці, вона сподівається, що її проєкт надихне інших людей дбати про природу та брати участь у збереженні морських екосистем.

Наприкінці зими українські вчені представили перше у світі комплексне дослідження того, як повномасштабна війна вплинула на якість атмосферного повітря – від миттєвих наслідків ракетних ударів до довгострокових змін на рівні всієї країни.