Дискримінація дітей за ознакою вакцинації в Україні: на чиєму боці Закон?

Останнім часом, у моїй практиці, почастішали запити на консультації батьків, дітей яких не приймають до виховних, навчальних закладів через відсутність відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом.

Ситуація 1 (Житомирська обл.) Мама першокласника Д. повідомила, що лікар-педіатр після проведення огляду відмовила у видачі форми первинної облікової документації № 086-1/о “Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про обов’язковий медичний профілактичний огляд” (далі – довідка № 086-1/о), яка необхідна для зарахування до 1 класу закладу середньої освіти у зв’язку з відсутністю профілактичних щеплень.

Ситуація 2 (м. Київ). Батько 4-класника звернувся за консультацією щодо можливих неправомірних дій керівництва навчального закладу у зв’язку з відмовою зарахувати дитину на навчання у зв’язку з відсутністю довідки № 086-1/о.

Аналіз законодавства

Згідно ст. 53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Статтею 19 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що кожна дитина має право на освіту.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про освіту » в Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Відповідно до ч. 9 ст. 3 вказаного вище Закону право на освіту не може бути обмежене законом. Закон може встановлювати особливі умови доступу до певного рівня освіти, спеціальності (професії).

Однак, згідно вимог ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров'я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні хвороби або бактеріоносіями.

Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. У разі якщо профілактичні щеплення дітям проведено з порушенням установлених строків у зв'язку з медичними протипоказаннями, при благополучній епідемічній ситуації за рішенням консиліуму відповідних лікарів вони можуть бути прийняті до відповідного дитячого закладу та відвідувати його.

Саме через цю норму батьки отримують відмову від керівників освітніх закладів про зарахування їхніх дітей до школи, з формулюванням такого змісту: “Не зараховано до _ класу у зв’язку з відсутністю довідки № 086-1/о в пакеті документів, поданих для зарахування дитини до школи”.

Враховуючи вищевикладене, і дії лікарів, і дії керівників навчальних і виховних закладів в частині дотримання вимог ст. 15 вищевказаного Закону України, у цьому випадку будуть законними.

Однак, чимало громадських об’єднань і батьків, виступають категорично проти існування такої норми в законодавстві і вважають її такою, що порушує право дітей на освіту.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов'язковими і включаються до Календаря профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України № 595 від 16 вересня 2011 року. З моменту прийняття цього Закону перелік обов’язкових щеплень дещо розширився. І на кінець 2020 року передбачав обов’язкову вакцинацію вже від 10 хвороб. У 2022 році планується запровадити також вакцинацію проти пневмококової інфекції.

Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" батьки несуть відповідальність за стан здоров'я дитини, її фізичний розвиток.

Згідно з положеннями частини шостої статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" особам, які не досягли п'ятнадцятирічного віку чи визнані у встановленому законом порядку недієздатними, профілактичні щеплення проводяться за згодою їх об'єктивно інформованих батьків або інших законних представників. Якщо особа та (або) її законні представники відмовляються від обов'язкових профілактичних щеплень, лікар має право взяти у них відповідне письмове підтвердження, а в разі відмови дати таке підтвердження - засвідчити це актом у присутності свідків.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що рішення про проведення щеплень дітям у віці до п'ятнадцяти років приймають їх батьки або інші законні представники. Однак, Закон дає право батькам відмовитися від проведення обов'язкових щеплень дитині.

Позиція лікарів

За результатами проведених медичних оглядів лікарі-педіатри, у більшості випадків, відмовляються видавати довідку № 086-1/о дітям, у зв’язку з відсутністю профілактичних щеплень.

Позиція Служби освітнього омбудсмена

Із матеріалів моїх справ та відомостей і документів, які демонструють батьки, дітей яких не зараховують до навчальних закладів, на їхнє письмове звернення, омбудсмен надає рекомендації щодо вирішення ситуації заради безумовного дотримання прав дітей на освіту шляхом отриманням довідки № 086-1/о із формулюванням: “Не рекомендовано відвідування організованого дитячого колективу через відсутність планових щеплень відповідно до затвердженого МОЗ календаря”. Це формулювання дозволяє дитині видати довідку № 086-1/о, що дасть їй змогу бути зарахованою до закладу освіти на будь-яку форму навчання, окрім безпосереднього відвідування дитячого колективу: дистанційну, екстернатну, сімейну.

Судова практика

Верховний Суд у постанові від 20 березня 2018 року у справі № 337/3087/17 висловив правову позицію і вказав, зокрема, що завданням держави є забезпечення дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей.

У Постанові № 682/1692/17 від 17.04.2019 року про законність недопуску до дитячих закладів без обов’язкових щеплень Верховний Суд зазначив, що вимога про обов’язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб з огляду на потребу охорони громадського здоров’я, а також здоров’я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими.

Мати ж вважала дії керівництва дошкільного навчального закладу неправомірними та такими, що порушують основоположні принципи Конституції України щодо гарантування прав на дошкільну освіту та охорону здоров'я її сина, приписи Закону України “Про освіту”. Крім того, на її думку, відповідна позиція відповідача є непрямою дискримінацією і порушує приписи Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”. Вказувала, що законодавством України передбачено право батьків відмовитись від профілактичних щеплень їхнім дітям. При цьому таке право залишається за батьками незалежно від причин відмови. Її відмова від вакцинації є обміркованим та зваженим рішенням, прийнятим на підставі детального та всебічного вивчення питань, пов'язаних з вакцинацією, можливих наслідків після її проведення, оскільки вона переконана, що вакцинація може негативно вплинути на здоров'я дитини, саме тією вакциною, яка на той час була в наявності у медичних закладах.

У постанові № 331/5291/19 від 10.03.2021 Верховний Суд у справі про визнання недійсним та скасування наказів про відсторонення від занять учнів, які не щеплені за віком у Запорізькому Академічному ліцеї Запорізької міської ради Запорізької області визначив, що вимога про обов'язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров'я, а також здоров'я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об'єктивні підстави - тобто було виправданим.

Держава, встановивши заборону відвідувати навчальний заклад дитиною, яка не має профілактичних щеплень, реалізує свій обов'язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров'я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі і самої нещепленої дитини.

Отже, право дитини позивача на освіту у шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси, оскільки позивач не дотрималась календаря обов'язкових щеплень і відмовилась від щеплення дитини.

Позивачі ж, накази про відсторонення від занять учнів, які не щеплені за віком, вважали незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки чинним законодавством, в тому числі і Законами України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", не визначений механізм відсторонення учня від освітнього процесу у разі непроходження вакцинації. У посадовій інструкції директора Запорізького Академічного ліцею прямо не встановлено функції з відсторонення.

Крім того, у її дитини після обов'язкового щеплення, яке проводилось раніше, виникали алергічні реакції, нервові розлади, тому батьки дитини згоди на щеплення дитини не давали. Медична документація залишена за попереднім місцем постійного проживання на тимчасово непідконтрольній території. Відмова від щеплення дитини ґрунтується на праві батьків здійснювати захист інтересів дитини.

Новації законодавців

02.04.2021 р. групою народних депутатів України зареєстровано Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання дискримінації за ознакою вакцинації (реєстр.№ 5326 від 02 квітня 2021 року).

Метою прийняття зазначеного законопроекту є внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо запобігання дискримінації за ознакою вакцинації. Проектом вносяться зміни до вказаного Закону в частині удосконалення його окремих положень.

Так, зокрема, абзац 15 статті 1 автори законопроекту пропонують доповнити і викласти у наступній редакції: «календар профілактичних щеплень (далі – календар щеплень) – нормативно-правовий акт центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, яким встановлюються перелік обов'язкових профілактичних щеплень та оптимальні строки їх проведення щодо яких держава зобов’язується забезпечити наявність безкоштовних медичних імунобіологічних препаратів для населення в необхідному обсязі. Ці медичні імунобіологічні препарати мають відповідати законодавчо затвердженим вимогам щодо якості, ефективності та безпеки таких препаратів;».

Також вдосконалено положення ст. 15 цього Закону та запропоновано вилучити норму згідно з якою дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється. Запропоновано власну редакцію вказаної статті.

06.04.2021 проект надано для ознайомлення народним депутатам України.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, можна констатувати, що право особи на відмову від вакцинації закінчується там, де починаються інтереси держави у захисті життя та здоров’я всього населення.

Автор статті: Адвокат Даніель Анна Володимирівна