Держава може витребувати землю навіть після пропуску позовної давності ( ВС, справа № 354/625/15)

Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у справі № 354/625/15 сформулювала висновок щодо поважності причин пропуску позовної давності у справі про витребування земельних ділянок, які були передані у приватну власність після незаконного вилучення із земель лісового фонду.

У 2002 році громадянин отримав у приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га у селі Поляниця Яремчанської міської ради для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Згодом з’ясувалося, що ця земля раніше перебувала у постійному користуванні державного підприємства. У 2002–2003 роках посадові особи Поляницької сільської ради незаконно вилучали землі лісового фонду, змінювали їх цільове призначення та передавали громадянам у приватну власність. (Джерело : Судово-юридична газета)

Читайте статтю: Позовна давність у 2025 році (з урахуванням воєнного стану та карантину): з 4 вересня запрацюють зміни до ЦКУ

У 2011 році власник розділив земельну ділянку на дві площею по 0,05 га кожна. Після цього прокурор звернувся до суду з вимогою витребувати їх на користь держави.

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили цю вимогу, встановивши, що земельні ділянки вибули з володіння держави поза її волею. Водночас у Верховному Суді оскаржувалося питання, чи були поважними причини пропуску позовної давності для звернення прокурора з таким позовом.

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області частково задовольнив позов прокурора. Суд витребував дві спірні земельні ділянки з чужого незаконного володіння та передав їх у власність держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України.

Водночас суд відмовив у задоволенні вимог про визнання недійсними державних актів на право приватної власності на земельні ділянки. Суд зазначив, що така вимога є неналежним способом захисту права власності.

Читайте статтю: Як Закон № 4434-IX перезапускає строки позовної давності в Україні

Суд першої інстанції виходив із того, що спірні землі були вилучені органом місцевого самоврядування із земель лісового фонду без дотримання передбаченої законом процедури. Тому вони вибули з володіння держави поза її волею. Водночас громадянин набув право власності на земельну ділянку в порядку її безоплатної передачі на підставі рішення виконкому Поляницької сільської ради, який не мав права передавати цю землю у власність із порушенням встановленої процедури.

Івано-Франківський апеляційний суд погодився з висновками про те, що земля вибула з володіння держави поза її волею, а громадянин набув право власності на неї всупереч установленій законом процедурі. Також суд погодився з тим, що причини пропуску прокурором позовної давності були поважними, оскільки цивільний позов на захист інтересів держави розглядався разом із кримінальною справою з травня 2005 року до березня 2015 року.

Рішення Верховного Суду

Верховний суд зазначив, що тривалий розгляд кримінального провадження може бути поважною причиною пропуску позовної давності, якщо саме в ньому встановлювали обставини підроблення документів і незаконного вибуття землі з державної власності.

У цій справі Верховний Суд врахував, що обставини незаконного вибуття земель із державної власності підлягали встановленню в межах кримінального провадження, яке тривало з 2005 року до березня 2015 року. Саме в ньому досліджувалися обставини підроблення офіційних документів, на підставі яких земельні ділянки лісового фонду були передані у приватну власність.

Суд наголосив, за загальним правилом, закріпленим у статті 387 ЦК України, власник має необмежене право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Верховний Суд нагадав, що власник може витребувати своє майно у добросовісного набувача лише у випадках, прямо передбачених статтею 388 ЦК України. Однією з таких підстав є ситуація, коли майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їхньою волею.

Водночас якщо власник добровільно передав майно іншій особі, це, за загальним правилом, виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.

Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для витребування земельної ділянки на користь держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України.

Крім того, Верховний Суд підтвердив, що прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, виконує субсидіарну роль. Він може звернутися до суду, якщо компетентний орган не здійснює або неналежно здійснює захист інтересів держави або якщо такого органу немає.

Читайте статтю: Позовна давність в земельних спорах щодо лісового фонду: ВП ВС

Водночас у судовому процесі саме держава є позивачем як носій порушеного права, а відповідний орган або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист її інтересів. У цій справі прокурор обґрунтовував порушення інтересів держави тим, що земельна ділянка лісового фонду вибула з державної власності з порушенням вимог закону, на підставі підробленого рішення виконавчого комітету сільської ради та внаслідок незаконних дій її посадових осіб.

Верховний Суд дійшов висновку, що позов було пред’явлено саме в інтересах держави. У результаті касаційну скаргу було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду — без змін.

Таким чином, Верховний Суд сформулював правовий висновок: тривалий розгляд кримінального провадження, у межах якого встановлювалися обставини підроблення документів та незаконного вибуття земельної ділянки з володіння держави, за певних обставин може бути поважною причиною пропуску позовної давності для подальшого витребування цієї земельної ділянки.

Читайте статтю: Практичні аспекти позовної давності в умовах воєнного стану