Чумацький Шлях у далекому минулому поглинув меншу за розміром галактику, - дослідження

Чумацький Шлях, велика спіралеподібна галактика, в якій знаходяться сотні мільярдів зірок, включаючи наше Сонце, пройшла довгий і складний шлях до своїх нинішніх розмірів.

Як пише Reuters, це ілюструє нове дослідження, яке документує знаменну подію на початку її історії.

Вчені, які спостерігали скупчення зірок поблизу центру Чумацького Шляху, виявили свідчення того, що наша галактика поглинула меншу галактику приблизно 11,8 мільярда років тому, коли вік Всесвіту становив менше 15% від його нинішнього віку.

Зазначається, що ця подія є найдавнішим відомим злиттям галактик у Чумацькому Шляху й показує, як вона зростала не лише за рахунок утворення власних зірок, а й за рахунок злиття з меншими галактиками, захоплених її гравітаційним тяжінням.

Менша галактика класифікується як карликова, що відрізняє її від більших галактик, таких як Чумацький Шлях. Дослідники підрахували, що в момент злиття галактик вона містила зірки масою, еквівалентною 500 мільйонам мас Сонця, що становило приблизно чверть розміру Чумацького Шляху на той час.

Дослідники використовували орбітальні телескопи "Хаббл" і "Гайя" для вивчення зоряних скупчень, кожне з яких містило сотні тисяч зірок, що займали область, що простягається на 20 000 світлових років від Чумацького Шляху, та визначали їхній вік, хімічний склад і траєкторію.

Цікаво, що ці зірки стали частиною Чумацького Шляху після галактичного злиття, яке відбулося приблизно через 2 мільярди років після Великого вибуху, що поклав початок Всесвіту. Карликова галактика, де вони виникли, отримала назву "Низькоенергетичний Кракен-Геракл" (LKH) на знак визнання трьох попередніх досліджень, що вивчали можливість такого первинного злиття. Астрофізик Давіде Массарі з Національного інституту астрофізики (INAF) у Болоньї, Італія, провідний автор дослідження, опублікованого в журналі Nature Astronomy, сказав:

"Ключовим результатом нашого дослідження є однозначне відкриття першої події злиття, яку пережила наша галактика на зорі свого існування".

За його словами, питання про те, чи був ранній розвиток Чумацького Шляху зумовлений власним зореутворенням чи галактичним злиттям, досі залишалося предметом дискусій. Нове дослідження показує, що злиття на ранньому етапі історії Чумацького Шляху наповнило його великою кількістю зірок і міжзоряного газу, що живить зореутворення, а також таємничою речовиною, яку називають темною матерією.

"Я б сказав, що з точки зору зірок злиття було досить мирним, без зіткнень зірок одна з одною. Але з точки зору газу злиття було більш "вибуховим" - ймовірно, зіткнення газу з LKH та газу з Чумацького Шляху спровокувало утворення безлічі зірок", - сказав Массарі.

Вчений зазначив, що, ймовірно, багато зірок, які спочатку утворилися в карликовій галактиці, досі перебувають у внутрішніх областях Чумацького Шляху, деякі з них - усередині зоряних скупчень. Однак через велику кількість міжзоряного пилу в цьому регіоні дуже важко ідентифікувати окремі зірки.

Відомо, що Чумацький Шлях брав участь у двох інших масштабних галактичних злиттях. Він поглинув карликову галактику під назвою "Гайя-Сосиска-Енцелад" приблизно через 1,8 мільярда років після злиття LKH. І протягом останніх приблизно 6 мільярдів років вона об’єднувалася з карликовою галактикою Стрільця. Массарі додав:

"Кожне з цих злиття вплинуло на події, що призвели до формування нашої власної Сонячної системи і, зрештою, Землі. Саме тому я вважаю, що реконструкція фрагментів минулого Чумацького Шляху ефективно сприяє відповіді на головне питання: "Звідки ми взялися?"

Раніше повідомлялося, що відстань від Землі до Титана, найбільшого супутника Сатурна, ніколи не буває однаковою. Залежно від того, де в даний момент перебувають Земля та Сатурн на своїх орбітах, відстань між нашою планетою та супутником коливається від приблизно 1,2 млрд кілометрів у момент максимального зближення до приблизно 1,65 млрд кілометрів у момент максимального віддалення.