Головна Блог ... Новини Чому в Україні «Електронний суд» ніяк не стане реальністю Чому в Україні «Електронний суд» ніяк не стане реа...

Чому в Україні «Електронний суд» ніяк не стане реальністю

Відключити рекламу
 - 951987c47a535d6389fea376154498ad.jpg

У національному судочинстві останні роки запроваджується система електронного документообігу. Передбачена процесуальним законодавством Єдина судова інформаційно-комунікаційна система має забезпечувати обмін документами в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. ( Джерело: ЗіБ)

Хоча й зі значними затримками та проблемами, але запрацювала підсистема «Електронний суд», яка дозволяє подавати учасникам судового процесу до суду документи в електронному вигляді, а також надсилати таким учасникам процесуальні документи в електронному вигляді, паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.

Згадайте новину: Резонансні судові справи транслюватимуть на YouTube - запроваджено новий функціонал

Статистика одного з судів адміністративної юрисдикції м. Києва за січень 2022 року свідчить, що лише 3 % позовних заяв подавалися через «Електронний суд», решта надходить поштою, або напряму подаються в канцелярію суду. При цьому, тільки одна позовна заява органу державної влади подана через «Електронний суд», хоча такі позови державних органів складають більше третини від загальної кількості.

Аналогічна ситуація спостерігається й у місцевих судах загальної юрисдикції.

Також нечасто використовують підсистему «Електронний суд» при подачі процесуальних документів адвокати.

Отже, як громадяни, так й органи державної влади не застосовують «електронний» механізм звернення до суду на належному рівні, у зв’язку з чим не спрощується документообіг судів, не зменшується фінансове навантаження на його забезпечення.

Така ситуація спостерігається насамперед через те, що цей спосіб комунікації з судом не вважається зручним і надійним, а також не є «вигідним» з точки зору як економії коштів, так й можливих «процесуальних пільг».

Багато осіб не мають необхідного обсягу знань та навичок для використання цього електронного механізму судового документообігу.

Здебільшого відмова від запровадження виключно електронного документообігу в процесі судочинства, крім кримінальних проваджень, обґрунтовувалась необхідністю забезпечення доступу до суду всім особам, у тому числі тим, що проживають у важкодоступній місцевості та через свої обмежені можливості не можуть використати цей механізм.

Однак, запровадження дистанційної роботи судів в умовах воєнного стану на даний час вимагає більш широкого використання електронного документообігу та доступу до судових справ в електронній формі, що вже передбачалось останніми роками при розробці модулів ЄСІТС, однак так і не було реалізовано з різних причин

Зважаючи на це, з метою оптимізації документообігу у судах та створення передмов для більшого забезпечення прав осіб на доступ до суду, доцільно законодавчо запровадити можливість особи, яка бажає отримати судовий захист, безпосереднього звернення із відповідними процесуальними документами до центрів з надання адміністративних послуг чи інших утворень відповідних територіальних громад, де така особа проживає або перебуває.

У свою чергу, відповідальні працівники такого центру, після оцифрування документів такої особи та їх підписання електронним цифровим підписом, зможуть, із застосуванням наявного в органі місцевого самоврядування технічного обладнання, направити ці документи до суду через підсистему «Електронний суд».

Такий механізм буде схожий із давно запровадженим та в останні роки розширеним порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування.

Аналогічно може застосовуватися й зворотній порядок комунікації суду із такою особою. Тобто документ може надсилатися через підсистему «Електронний суд» до відповідного центру з надання адміністративних послуг, а його працівник вже забезпечуватиме повідомлення учасника судового провадження про надходження документу та його вручення цій особі.

Функціонування такого механізму паралельно з інститутами адвокатури та надання безоплатної правової допомоги суттєво підвищать гарантії реалізації особами права на доступ до правосуддя.

Очевидно, що запровадження цього механізму суттєво зменшить витрати учасників судових проваджень та бюджетні витрати в межах судової влади, за умови нормативно закріпленої відмови від роздрукування таких електронних документів для формування «паперових» судових справ.

При цьому витрати органів місцевого самоврядування, зважаючи на вже функціонуючу систему центрів з надання адміністративних послуг, будуть незначні.

Також, в умовах воєнного стану, загрози життю і здоров’ю учасників судових справ, суддів та працівників апаратів судів наразі гостро постало питання запровадження дистанційної форми роботи судів, створення та забезпечення захищеного доступу до електронного кабінету судді, вдосконалення практик електронної форми судочинства, розширення кількості справ, що розглядаються судами у письмовому провадженні.

Наразі ракетами ворог може прострілювати усю Україну, тому ніде не можна вважати безпечним життя в Україні, у тому числі важко забезпечити відправлення судочинства в умовах воєнного стану. Станом на сьогодні вже відомі непоодинокі випадки знищення чи пошкодження приміщень судів в містах Харкові, Миколаєві, Чернігові, Києві, в Київській, Житомирській та Харківській областях, а також на превеликий жаль вже є трагічні випадки загибелі працівників судів України.

Ще у перший день широкомасштабного вторгнення РФ до України – 24.02.2022 Рада суддів України у п. 2 Рішення №9 передбачила, що з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю – рекомендувати зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров’ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ. А вже 2 березня 2022 року РСУ опублікувала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, де зорієнтували суди перевести усіх доступних працівників на дистанційну роботу, визначити мінімальну кількість осіб, які повинні знаходитися у приміщенні суду, упродовж робочого дня, чітко розподілити між ними обов’язки; організувати чергування суддів та працівників апаратів судів.

В багатьох судах, у першу чергу тих, що знаходяться на територіях, де відбувалися бойові дії, гостро постало питання запровадження дистанційної форми роботи суддів та працівників апаратів судів. За повідомленнями у ЗМІ, дистанційну форму роботи до 01.04.2022 було запроваджено й у Верховному Суді. У той же час, чинне законодавство практично не регулює особливості дистанційної форми роботи суддів. І якщо вивчення і підготовка справ, матеріалів суддею до судового розгляду із урахуванням сучасних досягнень техніки цілком можлива і застосовна, то дистанційні форми участі судді у судових засіданнях, підписання судових рішень та процесуальних документів не врегульовані.

Тлумачення ч. 8 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якою передбачено, що судові засідання проводяться виключно в спеціально обладнаному для цього приміщенні суду – залі засідань, яке придатне для розміщення сторін та інших учасників судового процесу і дає змогу реалізовувати надані їм процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, дає підстави для висновку, що ця зала засідань не обов’язково має бути у приміщенні того суду, куди призначено суддю. Це дозволило суддям сформувати нову практику і проводити засідання у невідкладних справах у залах засідань інших судів із залученням з цих судів секретарів судових засідань.

Також, у процесуальному законодавстві слід передбачити, що під час дії воєнного чи надзвичайного стану у справах, розгляд яких здійснюється в порядку загального позовного провадження, суд з власної ініціативи може прийняти рішення про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами або ж за відповідним клопотанням сторони чи ініціативою суду вирішити питання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (зали засідань), у тому числі й суддею, з використанням власних технічних засобів.

У законі слід передбачити можливість запровадження судами у період воєнного або надзвичайного стану особливого режиму роботи суду, де б регламентувались особливості дистанційної форми роботи, який передбачав би участь у судовому засіданні суддів та\або секретаря судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції, участь суддів дистанційно в судовому розгляді в порядку письмового провадження, особливості підписання судових рішень та процесуальних документів, у тому числі кваліфікованим електронним підписом без складання або з відстроченням складання їх паперового оригіналу.

Отже, на наш погляд, питання запровадження дистанційних форм роботи суду, переходу на електронну форму судочинства, доступу до електронного кабінету судді вже давно перезріло, війна лише актуалізувала ці питання. Без термінового широкого переходу судами на дистанційну та електронну форму судочинства реально забезпечити право на справедливий суд з гарантіями безпеки в умовах воєнного стану буде вкрай складно або практично неможливо. Зазначені зміни з одного боку необхідні для збереження життя та здоров’я суддів, працівників апаратів судів, учасників судових справ, сприятимуть завчасному ухваленню рішень про евакуацію працівників судів, а з іншого – сприятиме виконання вимог Конституції України щодо здійснення правосуддя в умовах воєнного стану.

Автор новини: ДМИТРО СВОЯК, суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської обл., АНДРІЙ ПОТАПЕНКО, суддя Ржищівського міського суду Київської обл.

  • 1910

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 1910

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Подякувати Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні новини

    Дивитись усі новини
    Дивитись усі новини
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст