Чи варто обмежити дискрецію суду в питанні поновлення строків?

Оцінка поважності причин пропуску процесуального строку належить до виключної дискреції суду, що вирішує відповідне процесуальне питання. Наявність чи відсутність поважних причин для пропуску оцінюється сьогодні за внутрішнім переконанням суду.

На це звернули увагу у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань адміністративного права та процесу за підсумками аналізу проекту Закону №12072 від 27.09.2024 «Про внесення змін до статті 363 Кодексу адміністративного судочинства України щодо поновлення судом пропущеного строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами».

Документом пропонується уточнити норми про порядок і строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. А саме: зобовʼязати суд, що оцінює поважність підстав пропущення строку, надавати надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозвʼязку із:

• тривалістю строку, який особою пропущено;
• поведінкою такої особи протягом цього строку;
• діями, які така особа вчиняла, і чи повʼязані ці дії з готуванням до звернення до суду.

Автори законодавчої ініціативи відзначають, що така позиція відображена у постанові Касаційного адміністративного суду від 18.01.2024 у справі No 520/10732/21 і її варто закріпити на законодавчому рівні.

У НААУ зауважили, що застосування критерію поважності причин передбачається КАС для всіх процесуальних строків, крім випадків, коли кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, наприклад, цей критерій застосовується під час поновлення пропущеного строку на подання доказів, на подання адміністративного позову, апеляційної та касаційної скар, оцінки підстав неявки в судове засідання, при вирішенні інших питань, коли вчинення певної процесуальної дії обмежується законодавцем певним процесуальним строком.

Натомість жодна з норм КАС не містить обов’язкового переліку обставин, що підлягають оцінці судом при вирішенні питання про поновлення певного пропущеного процесуального строку. І це відображає позицію законодавця, відповідно до якої оцінка поважності причин того чи іншого пропуску процесуального строку належить до виключної дискреції суду.

При цьому із прийняттям у 2018 році змін до процесуальних кодексів, а також до Закону «Про судоустрій і статус суддів» було запроваджено обов’язок усіх осіб враховувати правозастосовні висновки Верховного Суду.

Отже, при вирішенні питання про поновлення пропущеного процесуального строку, визначеного у ч. 1 ст. 361 КАС, адміністративний суд і так зобов’язаний керуватися згаданим висновком Верховного Суду.