Атаки РФ на дата-центри: проблема більша, ніж повільний інтернет

Сучасні діти вважають, що інтернет - як повітря: він просто є. А зовсім недавно в Україні мало хто знав, де стоїть найближчий дата-центр (і взагалі що це таке). Зараз Росія пояснює нам все це дронами.

Ми звикли до слова "хмара", і воно створює зручну ілюзію, ніби наші фото, банківські застосунки й документи літають десь у небі. Насправді в хмари є цілком конкретна адреса. Там стоять сервери, до них підведені мегавати електроенергії та оптика, працюють генератори й охолодження. І на цю адресу тепер прилітає.

Лише за 23 і 24 вересня в Києві знищено дата-центр, де працював хостинг MiroHost, пошкоджено обладнання Cityhost, основний вузол Etherlink, мережі UTELS, "Павутини", Crazy Network, 25 вересня під удар потрапили DataGroup та Cosmonova…

І спочатку про те, що зараз хвилює багатьох.

Чи можуть нам справді просто вимкнути інтернет? Навряд.

Повністю вимкнути український інтернет надзвичайно складно. Зробити його повільнішим, дорожчим і менш стабільним, на жаль, значно простіше.

Інтернет схожий на мережу доріг. Зруйнували один міст - трафік пішов через інший. І навіть якщо одночасно вибити кілька ключових розв'язок, країна не зупиниться. Просто всі раптом потраплять в "затор". Приблизно це ми й спостерігаємо цими днями: локальні відключення, повільні сайти, довше відновлення, особливо, коли паралельно б’ють по енергетиці.

Тому цифрового Апокаліпсису не буде. А от до збоїв після кожної великої атаки краще звикнути, як ми звикли до графіків світла.

У Мінцифри порахували: тільки у перші дні "полювання" росіян на дата-центри проблеми з інтернетом мали близько 100 тисяч домогосподарств (і це – лише столиці та області). І коли 23 вересня в Києві деінде пропав зв'язок, мені одразу почали писати знайомі: "У тебе теж не працює?". Однак жоден не поцікавився, який у нього провайдер чи технологія підключення. Більшість цього дійсно не знає.

Тому зараз варто зателефонувати своєму провайдеру і запитати в нього: "Яка технологія в моєму будинку? Скільки мережа працює без світла? Чи є резервний маршрут?".

Чи потрібні два провайдери – "основний" і "резервний"? Це має сенс, лише якщо вони справді незалежні. Адже два логотипи на двох договорах - ще не означають дві мережі. Тож прямо зараз для більшості сімей, вистачить простого: оптика, батарея для роутера і мобільний інтернет іншого оператора як запасний канал.

Також цікава історія із закликами купувати Starlink. Так, це - прекрасний резерв, але йому потрібне відкрите небо (тож на даху приватного будинку він, потенційно, працюватиме набагато краще, ніж на балконі між висотками). Проте варто пам’ятати, що він не є невразливим для РЕБ, а також – потребує електрики. Тобто, якщо світла немає, а батареї ви не купили, то супутники Ілона Маска вам поспівчувають, однак Wi-Fi від цього не з'явиться.

Але, як на мене, маємо зараз говорити про значно більшу проблему, ніж перебої з домашнім інтернетом.

Ми довго сприймали дата-центри як "нерухомість для айтішників". Насправді це вже критична інфраструктура держави. У світі, який переходить до штучного інтелекту, контроль над обчисленнями, електроенергією та зв'язком стає питанням економічної і національної безпеки. Бо хто зараз контролює обчислення, енергію та мережі, отримує значно більше, ніж хороший інтернет. Він отримує фундамент наступної економіки.

Формула тут дуже проста. Штучному інтелекту потрібні чипи. Чипам потрібні дата-центри. Дата-центрам потрібні електростанції, підстанції, оптика, охолодження, вода, земля і величезні гроші.

У штучного інтелекту цілком матеріальне тіло. І це тіло можна атакувати.

Економіст Колумбійського університету Стейн ван Ньювербург у дослідженні для Brookings оцінює, що з 2025 до 2032 року США вкладуть у дата-центри та пов'язану з ними інфраструктуру близько 10,3 трлн доларів. Це, в середньому, 3,63% американського ВВП щороку. Для порівняння: залізниці в часи свого буму забирали 2,24% ВВП, автомагістралі 1,13%, а оптика й телеком, на яких тримається інтернет, яким ми зараз користуємося, близько 1,1%.

І знаєте, що вражає найбільше? Не сума. А те, наскільки буденно про неї говорять. Для світу це вже не експеримент, а звичайна інфраструктура - як дороги чи електромережі.

І ось тут варто згадати ще один момент. Після російської атаки засновник MiroHost розповів, що 90–95% їх клієнтів розміщені за кордоном, і вони працювали далі, коли київський майданчик знищили. Зараз частину резерву інші наші компанії вже виносять у Європу. Під час війни це - абсолютно нормальна інженерна логіка. Але чи не вивеземо ми разом із резервними серверами за кордон частину майбутньої цифрової економіки? Адже резервування і перенесення - не одне й те саме.

Тобто, якщо відповіддю на кожну атаку стане перенесення обчислень за кордон, сьогодні ми зробимо український бізнес стійкішим. Проте завтра можемо прокинутися країною, яка чудово користується чужою цифровою інфраструктурою, але майже не має власної.

Звісно, я не пропоную тримати сервери в Україні заради красивого прапорця на стійці (під час війни це було б просто безвідповідально). Нам потрібна інша модель: власна українська інфраструктура плюс географічно рознесений резерв. Мене вже не раз питали, чи не простіше сховати дата-центри під землю. Ідея не така фантастична, як здається: у Стокгольмі дата-центр десятиліттями працює в колишньому бомбосховищі, у Норвегії цілий кампус стоїть у старій шахті, у Швейцарії дані зберігають у військових бункерах в Альпах… Ми з інженерами такі сценарії теж розглядаємо. Але бетон захищає будівлю, а не мережу. Навіть найглибший бункер не допоможе, якщо до нього веде одна оптична траса і одна лінія живлення.

Після 2022 року українці дуже швидко вивчили слова "інвертор", "підстанція" і "генерація". Ми вже знаємо, що енергетична незалежність без власної генерації неможлива. Незабаром те саме зрозуміємо про цифровий суверенітет.

У ХХ столітті країни захищали електростанції, порти і залізниці. У ХХІ до цього списку доведеться додати дата-центри. І останні атаки на Київ, на жаль, дуже наочно пояснили чому.

Анна Бон, експертка з енергетичної та AI-інфраструктури, лідерка громадського руху Energy Nation