1. Чому у працівників іноді виникають борги перед роботодавцями?
  2. Які борги можна відрахувати із зарплати: три правила
  3. Протягом якого строку можна утримати борг із зарплати?
  4. Утримання боргів за незароблені, але використані відпустки
  5. Що робити в разі неможливості утримати борг із зарплати працівника, який звільняється?
  6. Де прочитати більше про погашення боргу працівником?

Згідно ст. 47 КЗпП, роботодавець зобов’язаний у день звільнення, відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП, видати працівникові письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми та провести з ним розрахунок.

Але це ускладнюється, якщо працівник має борги.

Читайте статтю: Дата звільнення у заяві: чому формулювання «з ... » може призвести до трудового спору

Чому у працівників іноді виникають борги перед роботодавцями?

Борги у працівника можуть виникнути у зв'язку з наявністю:

  • зайво виплаченого авансу та відпускних;
  • зайво виплачених сум внаслідок лічильної помилки;
  • неповернутого авансу на господарські потреби або на відрядження;
  • нестач, виявлених під час передачі матеріальних цінностей,
  • майна підприємства, яке було видано працівнику у користування.

У зв’язку з запровадженням дистанційної та надомної роботи, перелік цінностей, які можуть видаватись працівнику, необмежений – комп’ютер, мобільний телефон, виробниче обладнання та сировина, тощо.

Коли працівник звільняється, перша реакція роботодавця – утримати борг з останньої зарплати. Але законодавство обмежує строки та суму, на яку роботодавець може здійснити таке утримання.

Які борги можна відрахувати із зарплати: три правила

Правило перше

Борги внаслідок надлишкової виплати коштів, дійсно, можуть бути погашені шляхом відрахувань із сум, які роботодавець має виплатити працівнику. Але не з усіх!

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат, на які згідно з законодавством не звертається стягнення (ст. 129 КЗпП). Зокрема, не може бути об’єктом стягнення допомога по ТВП, яка виплачується за рахунок ПФУ (абз. 4 п. 2 ст. 26 Закону №1105).

Правило друге

Законодавство чітко встановлює проведення відрахувань:

  • тільки у випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 127 КЗпП);
  • для покриття заборгованості за наказом роботодавця лише у визначених випадках (ч. 2 ст. 127 КЗпП). При утриманні за такими підставами, згода працівника не потрібна.

Правило третє

Згідно ч. 1 ст. 128 КЗпП загальний розмір усіх утримань не може перевищувати 20%, а окремих випадках – 50% від зарплати до виплати (після утримання ПДФО та військового збору).

Борги внаслідок неповернення майна або його нестач можуть бути відшкодовані працівником в повному розмірі за умови дії його повної матеріальної відповідальності (в разі підписання з таким працівником договору про повну матеріальну відповідальність або у інших випадках, передбачених ст. 134 КЗпП). Інакше – застосовується матеріальна відповідальність, обмежена розміром середнього заробітку працівника (ст. 132-133 КЗпП).

Якщо порушити ці правила і відрахувати суму боргу працівника із суми остаточного розрахунку при звільненні, працівник може оскаржити це і стягнути з підприємства, крім такої утриманої суми, ще і середній заробіток. Адже суд може визнати таке відрахування недоплатою і несвоєчасним розрахунком із звільненим працівником!

Користуйтеся консультацією: Звільнення працівника за кордоном

Протягом якого строку можна утримати борг із зарплати?

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 127 КЗпП передбачено відрахування із зарплати боргу працівника за:

  • авансом, виданим в рахунок заробітної плати,
  • сумою, зайво виплаченою внаслідок лічильної помилки,
  • авансом, виданим на службове відрядження або переведення до іншої місцевості, на господарські потреби.

Але є дві критичні умови для цього:

  1. працівник не оспорює підстав і розміру відрахування (бажано зафіксувати це документально для уникнення майбутніх спорів),
  2. наказ про відрахування видається керівником не пізніше 1 місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми.

Якщо хоча б одна з цих двох умов не виконана – відрахування за наказом керівника стає незаконним. І погасити такий борг можна буде або в разі добровільної згоди працівника, або шляхом стягнення за рішенням суду.

Користуйтеся консультацією: Зменшення судом розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника. Чи можливо?

Утримання боргів за незароблені, але використані відпустки

Такий борг утворюється при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку. Докладно таку ситуацію ми розглядали в статті за посиланням.

Відрахування із зарплати боргу працівника за невідроблені дні відпустки передбачено п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП.

Але таке утримання неможливе, якщо працівник звільняється у зв'язку з:

  1. призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
  2. переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
  3. відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
  4. змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
  5. виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
  6. нез'явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
  7. поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  8. направленням на навчання;
  9. виходом на пенсію.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 22 Закону України "Про відпустки" не провадиться відрахування за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника.

Користуйтеся консультацією: Звільнення за прогул: покрокова інструкція та зразки наказів

Що робити в разі неможливості утримати борг із зарплати працівника, який звільняється?

За наявності підстав утримання боргу та неможливості зробити відрахування із зарплати працівника на підставі наказу, можна звернутись до нього з пропозицією добровільно погасити борг.

Таке добровільне погашення може бути здійснено працівником шляхом:

  • добровільного внесення суми боргу (неперекритої утриманнями частини) в касу або на рахунок підприємства;
  • написання заяви з формулюванням «Прошу утримати з суми остаточного розрахунку при звільненні суму … у розмірі 100% без застосування обмежень, встановлених ст. 128 КЗпП».

У випадку відмови працівника на добровільне погашення боргу, підприємство може звернутися до суду з позовом. Але під час звернення до суду слід враховувати наступне:

  • Верховний Суд постановою від 13.05.2026 у справі №624/892/23 роз’яснив випадки, коли виплачений працівнику аванс не підлягає поверненню після звільнення;
  • ст. 1215 ЦКУ зазначає, що безпідставно отримана зарплата не підлягає поверненню, якщо роботодавець виплатив її добровільно, за відсутності рахункової помилки та недобросовісності працівника;
  • строк звернення до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству – один рік з дня її виявлення (ч. 3 ст. 233 КЗпП).