Витяг з ЄРДР НЕ може замінити процесуального рішення про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні. ВС ККС направив окрему ухвалу задля реагування на дії слідчого судді який цього не врахував (окрема ухвала ВС ККС № 200/19472/17 від 25.08.2026 р.)

Фабула судового акту: У цій справі, що стосувалась обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України - ВС ККС постановив окрему ухвалу та адресував таку голові апеляційного суду задля реагування на дії слідчих судей.

Справа була в тому, що районний суд, з яким погодився апеляційний суд, за результатом розгляду кримінального провадження констатував недопустимість доказів сторони обвинувачення з підстав відсутності постанови, яка надає прокурору відповідні повноваження. Суди констатували що витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Отже, колегія суддів визнала за необхідне постановити окрему ухвалу, виходячи з такого:

Районний суд установив, що ухвали Апеляційного суду м. Києва про надання дозволу на проведення НСРД, ухвалені на підставі восьми клопотань прокурора, який на момент звернення до суду не мав повноважень у кримінальному провадженні.

З огляду на це районний суд дійшов висновку про недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуватості особи в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

• Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 14 червня 2021 року (справа № 686/9636/18, провадження № 51-6276кмо19) зазначила, що Суд вбачає за можливе ухвалення рішень, які не пов`язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України.
• За результатом касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження колегія суддів, крім іншого, погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про недопустимість доказів сторони обвинувачення через відсутність постанови, якою прокурору надано відповідні повноваження, оскільки витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні. Такий правовий підхід узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого 2021 року (справа № 754/7061/15, провадження № 51-4584кмо18).
• Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2026 року (справа № 200/19472/17, провадження № 51-3571км25) сформулювала висновок про застосування статей 247, 248 КПК України, відповідно до якого слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове посвідчення), а також процесуальний статус (доручення, постанова про визначення групи слідчих, постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів) на підтвердження повноважень у конкретному кримінальному провадженні як на момент складання і звернення з клопотанням, так і на час розгляду такого клопотання, а також переконатися в тому, що орган досудового розслідування, в якому працює слідчий чи прокурор, який звернувся з клопотанням та прибув на його розгляд, знаходиться в межах територіальної юрисдикції відповідного апеляційного суду або кримінальне провадження віднесене до підсудності Вищого антикорупційного суду, якщо клопотання розглядає слідчий суддя Вищого антикорупційного суду.

Отже у цій справі:

Слідчий суддя був зобов`язаний перевірити підстави звернення з клопотанням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій за главою 21 КПК України поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.

Слідчий суддя мав постановити ухвалу про повернення клопотання щодо проведення негласної (розшукової) дії у разі непідтвердження повноважень слідчого або прокурора діяти в конкретному кримінальному провадженні як на момент складання і звернення з клопотанням, так і на час розгляду такого клопотання слідчим суддею, а також якщо клопотання подане за відсутності підстав передбачених у ч. 2 ст. 247 КПК України, поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.

Оскільки під час розгляду восьми клопотань прокурора про надання дозволу на проведення НСРД слідчий суддя Апеляційного суду м. Києва не перевірив наявності в нього повноважень у межах кримінального провадження, що призвело до порушень приписів КПК України - наведене не могло залишатися без відповідного реагування з метою недопущення таких порушень у майбутньому.

Звернення уваги на згадане порушення є формою необхідного впливу для забезпечення ефективності правосуддя, що закріплено у ст. 55 Конституції України.

Тож, керуючись статтями 369, 372 КПК України, ВС ККС постановив окрему ухвалу, якою зобов’язав довести до відома голови Київського апеляційного суду зазначені в ухвалі факти з метою обговорення зі слідчими суддями, які розглядають клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, для недопущення надалі порушень вимог кримінального процесуального закону.

Аналізуйте судовий акт: Суд ініціював притягнення винних із ТЦК до дисциплінарної відповідальності за порушення порядку вручення повістки та внесення відомостей про порушення правил військового обліку (ОКРЕМА УХВАЛА Дніпропетровського окружного адміністративного суду, №160/16169/25 від 18.09.2025 р.);

Окрема ухвала суду апеляційної інстанції: Заяву про злочин викладену у скарзі надіслати прокурору для перевірки ознак злочину або завідомо неправдивого повідомлення про злочин (від 24 січня 2017р. у справі №289/2172/13-ц );

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони не має повноважень на представництво інтересів держави у спорах про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу (екологічних спорах) (КГС ВС справа № 921/190/25 від 15 січня 2026 року);

КПК не встановлює обмежень для подання апеляційної скарги прокурором лише в межах позиції сторони обвинувачення заявленої цією стороною у суді першої інстанції. (ВС ККС №761/13344/20 від 22.10.2024 р.).

УХВАЛА

25 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 200/19472/17

провадження № 51-3571км25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

у режимі відеоконференції:

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

виправданого ОСОБА_8 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 42017000000001120, за обвинуваченням

ОСОБА_8 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. П`ятихатки Дніпропетровської області, який проживає в

АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.

встановив:

Районний суд, з яким погодився апеляційний суд, за результатом розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 констатував недопустимість доказів сторони обвинувачення з підстав відсутності постанови, яка надає прокурору відповідні повноваження, оскільки витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши згадане кримінальне провадження ухвалила постанову від 25 серпня 2026 року.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне постановити окрему ухвалу, виходячи з такого.

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 14 червня 2021 року (справа № 686/9636/18, провадження № 51-6276кмо19) зазначила, що Суд вбачає за можливе ухвалення рішень, які не пов`язані із суттю кримінального провадження або з його забезпеченням, проте, постановлення таких ухвал має зумовлюватися позитивним впливом на ефективність здійснення правосуддя у конкретному кримінальному провадженні та забезпеченням конституційного права на судовий захист, гарантований ст. 55 Конституції України.

За результатом касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження стосовно ОСОБА_8 колегія суддів, крім іншого, погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про недопустимість доказів сторони обвинувачення через відсутність постанови, якою прокурору надано відповідні повноваження, оскільки витяг з ЄРДР не може замінити процесуального рішення про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні.

Такий правовий підхід узгоджується з висновком об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 22 лютого

2021 року (справа № 754/7061/15, провадження № 51-4584кмо18).

Районний суд установив, що ухвали Апеляційного суду м. Києва від 13 квітня

2017 року про надання дозволу на проведення НСРД, ухвалені на підставі восьми клопотань прокурора, який на момент звернення до суду не мав повноважень у кримінальному провадженні.

З огляду на це районний суд дійшов висновку про недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуватості особи в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

Зі свого боку, колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2026 року (справа

№ 200/19472/17, провадження № 51-3571км25) сформулювала висновок про застосування статей 247 248 КПК України, відповідно до якого слідчий суддя під час розгляду клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій зобов`язаний перевірити документи, що посвідчують особу (службове посвідчення), а також процесуальний статус (доручення, постанова про визначення групи слідчих, постанову керівника відповідного органу прокуратури про призначення (визначення) прокурора або групи прокурорів) на підтвердження повноважень у конкретному кримінальному провадженні як на момент складання і звернення з клопотанням, так і на час розгляду такого клопотання, а також переконатися в тому, що орган досудового розслідування, в якому працює слідчий чи прокурор, який звернувся з клопотанням та прибув на його розгляд, знаходиться в межах територіальної юрисдикції відповідного апеляційного суду або кримінальне провадження віднесене до підсудності Вищого антикорупційного суду, якщо клопотання розглядає слідчий суддя Вищого антикорупційного суду.

Слідчий суддя зобов`язаний перевірити підстави звернення з клопотанням про проведення негласних слідчих (розшукових) дій за главою 21 КПК України поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.

Слідчий суддя постановляє ухвалу про повернення клопотання щодо проведення негласної (розшукової) дії у разі непідтвердження повноважень слідчого або прокурора діяти в конкретному кримінальному провадженні як на момент складання і звернення з клопотанням, так і на час розгляду такого клопотання слідчим суддею, а також якщо клопотання подане за відсутності підстав передбачених у ч. 2 ст. 247 КПК України, поза межами територіальної юрисдикції органу досудового розслідування, який здійснює досудове розслідування.

Колегія суддів констатує, що під час розгляду восьми клопотань прокурора про надання дозволу на проведення НСРД слідчий суддя Апеляційного суду

м. Києва не перевірив наявності в нього повноважень у межах кримінального провадження, що призвело до порушень приписів КПК України.

Наведене не може залишатися без відповідного реагування з метою недопущення таких порушень у майбутньому.

Тож звернення уваги на згадане порушення є формою необхідного впливу для забезпечення ефективності правосуддя, що закріплено у ст. 55 Конституції України.

Керуючись статтями 369 372 КПК України, Суд

постановив:

Довести до відома голови Київського апеляційного суду зазначені в ухвалі факти з метою обговорення зі слідчими суддями, які розглядають клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, для недопущення надалі порушень вимог кримінального процесуального закону.

Ухвалу направити голові Київського апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Зображення (ілюстрація/схема) має виключно візуалізаційний (ілюстративний) та довідковий характер. Малюнок відображає лише загальну логіку статті та/або слова учасників справи, а не автора. Стаття є оціночним судженням автора. У разі суперечності, пріоритет має текст відповідної норми та/або рішення.