Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 21 по 27 березня 2026 року

Велика палата вчергове відійшла від власних позицій не змінюючі правову позицію, тобто на замовлення, особливо у повноваженнях прокурора та "належного способу" захисту, а крім того і виснувала про можливість продажу споживачам природного газу звичайного повітря за ціною природного газу. Єдине, що надихає в діяльності випадкових людей, це стабільність нищити правову визначеність та повагу до Закону.

До огляду включена практика ВС- ККС, ВС-КГС, ВС-КЦС, ключові рішення з питань банкрутства та низка рішень про оскарження штрафів ТЦК й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС щодо належного способу захисту земельної ділянки яка належить до земель історико-культурного призначення та пропорційності втручання у майнові права орендаря та суборендаря

🔸 Постанова ВП ВС про повноваження прокурора та належних відповідачів і способу захисту у разі витребування майна з незаконного володіння та безумовної підстави скасування рішення при незалученні відповідачів

🔸 Завідомо незаконна постанова ВП ВС про дозвіл операторам ГРМ продавати повітря громадянам та юридичним особам

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за лютий 2026 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за лютий 2026 року

🔸Огляд судової практики ВС- ККС за лютий 2026 року

🔸 Банкрутство в Україні. Ключові судові рішення Верховного Суду. Цікаві факти на березень 2026 року

💥 Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про скасування постанови та закриття справи про адмінправопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП й стягненні витрат на правову допомогу

💥 Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмінправопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та стягненні витрат на правову допомогу у зв'язку з відсутністю доказів повідомлення ТЦК

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо належного способу захисту земельної ділянки яка належить до земель історико-культурного призначення та пропорційності втручання у майнові права орендаря та суборендаря

Справа № 922/264/24

Досить дивна справа. Найголовніше в ній не стільки висновок скільки замовчування Великою палатою питання неналежного позивача та відсутності повноважень у прокурора на цей позов і необхідності залучення сюди Держгеокадастр. Сам висновок наступний:

319. Велика Палата Верховного Суду послідовно дотримується позиції, що у випадках, коли на певний об'єкт нерухомого майна за жодних умов не може виникнути право приватної власності, державна реєстрація цього права не змінює володільця відповідного об'єкта, а тому порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади слід розглядати як таке, що не пов'язане з позбавленням власника володіння. Належним способом захисту прав власника у цих випадках є негаторний позов.

320. Як слідує з визначення поняття «об'єкт культурної спадщини», для таких об'єктів характерними ознаками є цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і збереження своєї автентичності. Зазначене вирізняє, зокрема, нерухомі об'єкти культурної спадщини з-поміж іншого нерухомого майна. Такі об'єкти потребують особливої правової охорони.

321. Отже, як у разі включення певного об'єкта до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, так і у випадку його включення до переліку пам'яток місцевого, загальнодержавного значення тощо, особа, проявивши розумну обачність, може і повинна знати про те, що нерухоме майно, яке вона має намір набути у приватну власність, є нерухомим об'єктом культурної спадщини.

322. Ефективним способом захисту прав держави на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології, є негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.

Постанова ВП ВС про повноваження прокурора та належних відповідачів і способу захисту у разі витребування майна з незаконного володіння та безумовної підстави скасування рішення при незалученні відповідачів

Справа № 922/5241/21

Черговий вибірковий відступ від правової позиції та знищення правової визначеності у виконанні непрофесійних суддів без належного фахового та життєвого досвіду, як на мене, з використанням баластових юрисдикцій. Суд зробив наступні висновки:

10.54. Тому якщо прокурор звертається з позовом, який має на меті оспорити передання органом місцевого самоврядування майна у приватну власність особи, то залежно від того, на захист якого інтересу подано позов (держави в цілому як власника чи територіальної громади як власника), має бути визначено позивача і коло відповідачів.

10.55. Якщо прокурор вважає, що орган місцевого самоврядування незаконно розпорядився майном, яке належить державі, і внаслідок такої дії (рішення, правочину) органу місцевого самоврядування майно було відчужено особі, то держава в особі уповноваженого органу (або у виняткових випадках прокурор за відсутності такого органу або якщо орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист інтересів і виконано вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру») захищає права власника, витребовуючи відповідне майно у власність держави. Особа, яка набула відповідне майно і від якої воно витребовується, є відповідачем за таким позовом.

10.56. В окремих випадках, якщо держава не є власником майна, однак має законний інтерес у знаходженні відчуженого майна у певного суб'єкта (територіальної громади), який його відчужив, вимоги прокурора можуть бути спрямовані на приведення сторін правочину з відчуження майна у стан до порушення цього інтересу. З цією метою прокурор може позиватись про визнання недійсним відповідного правочину до його сторін (громади в особі органу місцевого самоврядування та набувача майна за правочином) та застосування наслідків недійсності правочину (реституцію), а якщо майно було відчужено далі іншій особі - також з віндикаційним позовом до цієї особи.

При цьому прокурор неодмінно має обґрунтувати наявність інтересів держави, які виходять за межі інтересів територіальної громади як власника майна і які у такий спосіб потребують захисту і виправдовують втручання як у права громади як власника з розпорядження цим майном, так і в інтереси набувачів майна.

10.57. Якщо ж прокурор захищає суто інтереси територіальної громади, то вона в особі відповідного органу місцевого самоврядування є позивачем за таким позовом, навіть якщо за твердженням прокурора, саме внаслідок незаконних дій (рішення, правочину) цього органу порушено інтереси громади.

10.58. Цивільне законодавство передбачає випадки оспорювання правочинів, укладених агентом (суб'єктом, який вчиняє дії від імені і в інтересах іншого суб'єкта) всупереч інтересам того, кого агент представляє (див. зокрема статтю 232 ЦК України). У таких випадках сторона правочину, вимагаючи визнання його недійсним та приведення сторін правочину у попередні стан (реституція), позивається не до агента, а лише до іншої сторони цього правочину.

10.59. Сторона оспорюваного правочину (тобто суб'єкт, для якого правочин створив правові наслідки), за яким відбулось відчуження майна, не може вимагати повернення собі майна від іншої сторони правочину, якщо цей правочин не визнано недійсним. А так само не може без визнання цього правочину недійсним витребовувати майно у інших набувачів.

Завідомо незаконна постанова ВП ВС про дозвіл операторам ГРМ продавати повітря громадянам та юридичним особам

Справа № 542/881/19

Це ганебне рішення легалізує схему по продажу повітря замість газу в Україні. На мій погляд, рішення містить явно корупційні чинники при його прийнятті. Суд виснував:

193. Оператор ГРМ після виявлення втручання в ЗВТ / лічильник газу та після низки проведених ним процедурних питань, передбачених безпосередньо Кодексом ГРС, зокрема і тим, що у споживача відповідно до умов типового договору та Кодексу ГРС є обов'язок щодо належного користування ЗВТ / лічильником газу і його збереження, має право нарахувати останньому заборгованість відповідно до того втручання, яке відбулося ним чи іншою особою та за той період часу, що прямо передбачений Кодексом ГРС.

194. Викривлення даних обліку газу, передумовою для якого є несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу / ЗВТ, після проведення всіх процедурних питань доведення цього Оператором ГРМ є підставою для нарахування споживачу необлікованого спожитого газу за той період та відповідно до того втручання яке відбулося.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КЦС за лютий 2026 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

– у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу на те, що акт приймання-передачі реквізованого майна є не правовстановлюючим документом, а лише засвідчує факт передачі. Його скасування не впливає на реєстрацію права власності держави та підриває право на компенсацію після скасування воєнного стану. Вимоги про повернення майна є передчасними до скасування правового режиму воєнного стану за умови збереження майна та заявлення власником відповідної вимоги;

– у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зазначено, що належним способом захисту прав при несплаті за користування земельною ділянкою за договором про встановлення емфітевзису є стягнення боргу (примусове виконання обов’язку в натурі), оскільки емфітевзис як речове право є відносно самостійним від договору, а підстави його припинення визначаються виключно законом;

– у спорах, що виникають із трудових правовідносин, зауважено, що утримання коштів із заробітної плати працівника за його добровільною заявою на підтримку ЗСУ та гуманітарну допомогу постраждалим від агресії на період воєнного стану є правомірним відповідно до ст. 127 КЗпП України. Відсутність доказів психологічного чи економічного тиску підтверджує законність утримань за волевиявленням працівника;

– у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, констатовано, що реєстрація місця проживання спадкоємця за однією адресою зі спадкодавцем не є достатньою підставою для підтвердження фактичного прийняття спадщини. Необхідно встановити факт постійного спільного проживання на момент відкриття спадщини;

– у спорах, пов’язаних із відшкодуванням шкоди, зазначено, що медичний заклад відповідає за моральну шкоду, заподіяну пацієнту внаслідок неналежного виконання лікарем професійних обов’язків. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням характеру, обсягу, тривалості страждань, неможливості відновлення попереднього стану та засад розумності й справедливості;

– щодо застосування норм процесуального права вказано, що:

▪️спір про стягнення вартості частки в статутному капіталі товариства розглядається за правилами цивільного судочинства, якщо позивачів не включено до складу учасників. Набуття корпоративних прав спадкоємцями не потребує рішення зборів учасників;

▪️спадкоємець, який прийняв спадщину після смерті відповідача, має право на апеляційне оскарження судового рішення виключно як правонаступник спадкодавця у правовідносинах, а не як особа, яка не брала участі у справі, оскільки право власності виникло після ухвалення оскаржуваного рішення;

▪️апеляційний суд не має підстав задовольняти апеляційну скаргу позивача та скасовувати рішення суду першої інстанції, яке було ухвалено на його користь, якщо відповідачі рішення не оскаржували;

– у спорах щодо розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, констатовано, що:

▪️під час воєнного стану розрахунок заборгованості за аліментами непрацюючого платника здійснюється, виходячи з останніх оприлюднених органом статистики показників середньої заробітної плати для конкретної місцевості, оскільки законодавець не вніс змін до порядку визначення заборгованості;

▪️виконання рішення суду про поновлення на роботі завершується лише після видання наказу та фактичного допуску працівника до виконання обов’язків із забезпеченням реальної можливості працювати на попередніх умовах.

Огляд судової практики ВС-КГС за лютий 2026 року

Огляд актуальної судової практики КГС ВС за лютий 2026 року, у якому узагальнено ключові правові позиції в окремих категоріях спорів

✔️в постанові у справі про банкрутство сформульовано висновок щодо незмінності черговості вимог кредиторів у разі зміни законодавства;

✔️в постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав викладено правові позиції стосовно:

▪️юрисдикції спору про визнання протиправним та скасування наказу Мін’юсту про анулювання реєстраційних дій про зміну керівника та кінцевого бенефіціарного власника;

▪️обрання головою установчих зборів та головою правління ОСББ особи, яка не є співвласником багатоквартирного будинку;

▪️відсутності в колишнього директора ТОВ права оскаржувати рішення загальних зборів, що стосується реалізації корпоративних прав учасників.

✔️у постановах у справах щодо земельних відносин та права власності викладено правові висновки щодо:

▪️відповідальності постійного лісокористувача за незабезпечення охорони лісу від незаконної рубки третіми особами;

▪️неможливості легалізації самочинного будівництва шляхом державної реєстрації права власності або на підставі рішення третейського суду.

Огляд судової практики ВС- ККС за лютий 2026 року

У сфері кримінального права акцентовано, що:

– відповідно до статей 96-1 96-2 КК України майно, що перебуває у спільній власності, підлягає спеціальній конфіскації, якщо співвласник, який є правопорушником, використав його як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення. Якщо майно, яке було використано як знаряддя чи засіб вчинення кримінального правопорушення, перебуває у спільній власності подружжя і було використано одним із подружжя в ході вчинення кримінально караного діяння, то таке майно підлягає спеціальній конфіскації в повному обсязі, оскільки його власник (той з подружжя, хто вчинив кримінальне правопорушення) усвідомлено використав його в протиправних цілях;

– створення або функціонування закладу освіти на тимчасово окупованій території, а також виконання його керівником організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у межах діяльності такого закладу за відсутності ознак органу влади не утворює складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:

– роз’ясненню підлягають ті судові рішення, які прийняті за результатами судового провадження в судовому засіданні та якими вирішено питання, що становило предмет його розгляду;

– ухвала суду про зобов’язання слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити певну дію під час досудового розслідування, постановлена після повідомлення про завершення досудового розслідування і відкриття матеріалів досудового розслідування, не відновлює досудове розслідування і перебіг його строку.

Банкрутство в Україні. Ключові судові рішення Верховного Суду. Цікаві факти на березень 2026 року

Огляд підготовлено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду з нагоди 35-ї річниці утворення господарських (арбітражних) судів України.

Огляд було презентовано 13 березня 2026 року під час круглого столу «Роль господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства», організованого Верховним Судом спільно з Господарським судом Закарпатської області за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice», а тепер він доступний і в електронному форматі.

У виданні узагальнено розвиток інституту банкрутства в Україні, його нормативну еволюцію та сучасну судову практику. Огляд висвітлює становлення законодавства у сфері неплатоспроможності – від перших нормативних актів до чинного Кодексу України з процедур банкрутства, а також окреслює вплив євроінтеграційних процесів на вдосконалення відповідних механізмів.

Окрему увагу приділено ролі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у формуванні сталості та єдності судової практики. Збірник містить ключові правові позиції Верховного Суду у справах про банкрутство за 2018–2025 роки, статистичні дані, інформацію про інституційний розвиток спеціалізованої судової палати КГС ВС та аналітичні матеріали щодо тенденцій розвитку процедур банкрутства.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про скасування постанови та закриття справи про адмінправопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП й стягненні витрат на правову допомогу

Справа №:755/24028/25

Це чергова наша справа про скасування незаконної постанови ТЦК. Суд зазначив:

Враховуючи викладене, оцінивши наведені позивачем доводи на підтвердження заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку що позовні вимоги ОСОБА 1 до ІНФОРМАЦІЯ 1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності є обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач не спростував доводи позивача про те, що ОСОБА 1 не викликався за повісткою до ТЦК та СП, не повідомлявся належним чином про розгляд справи про адміністративне правопорушення до ТЦК та СП, що позбавило можливості позивача скористатись правами передбаченими статтею 268 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Обгрунтовуючи підстави позову в цій частині позовних вимог позивач вказує, на те, що з оскаржуваної постанови неможливо встановити на підставі яких доказів було встановлено суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та зазначає, що з об'єктивних обставин не з'явився на виклик до ТЦК та СП оскільки повістку не отримував, а такий обов'язок позивача пов'язується з датою отримання повістки.

Також позивач вказував, що в оскаржуваній постанові не зазначено який саме пункт статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивачем порушено.

Оскільки у даній справі відповідач не надав необхідних документів, які підтверджують отримання надсилання позивачу належним чином повістки про виклик до ТЦК та СП, відповідач не зазначив в оскаржуваній постанові який саме обов'язок порушив позивач, суд дійшов висновку що позовні вимоги в цій частині належним чином обгрунтовані, та такі що підлягають задоволенню.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмінправопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та стягненні витрат на правову допомогу у зв'язку з відсутністю доказів повідомлення ТЦК

Справа №:755/22365/25

Ще одна наша постанова про скасування незаконного штрафу. Суд зазначив:

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (частина друга статті 279-9 КУпАП).

Отже, справа про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності лише у випадку подання такою особою відповідної заяви.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення на нього штраф у сумі 17 000,00 грн винесено без складання протоколу (протилежного матеріали справи не містять), що загалом не суперечить приписами статті 258 КУпАП, за умови неявки особи без поважних причин або не повідомлення причини про неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.

Водночас, суд враховує, що у матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА 1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, так як і доказів подання позивачем до ІНФОРМАЦІЯ 3 відповідної заяви про визнання вчиненого ним правопорушення. Матеріали справи не містять письмової згоди-заяви ОСОБА 1 на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Поряд з цим, повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення станом на дату розгляду справи про адміністративне правопорушення не було вручено позивачеві чи повернуто адресату, перебувало на поштовому відділенні.

Так, з урахуванням вищевикладеного, оскільки постанова винесена без складення протоколу та без участі особи, доказів належного повідомлення про розгляд справи відповідачем не надано, відповідачем не дотримано вимог норм КУпАП.

Таким чином, з наявних у матеріалах справи документів судом не встановлено порушення військовозобов'язаним ОСОБА 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідачем протилежного не доведено.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

• в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
• в Viber: Правники, адвокати, судді
• в Telegram:
  • Персональний канал Ростислава Кравця;
  • Група «Правники, адвокати, судді»;
  • Група «Адвокати України»;
  • Канал АО «Кравець і партнери»;
  • Канал Профспілки «Українська незалежна фундація правників»
• в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
• в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
• в Reddit: Правники, адвокати, судді
• та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов'язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026