Штраф за не подання сигналу світловим покажчиком повороту - було скасовано через відсутність інших доказів, крім постанови. (Самбірський міськрайонний суд Львівської області №452/1720/25 від 02.06.2025 р.)

Фабула судового акту: Водій оскаржував постанову в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 510 грн штрафу, за те що той не увімкнув показчик повороту.

Так, він зазначає, що того дня їхав автомобілем у власних справах, кожного разу перед поворотом він завчасно подавав відповідний сигнал покажчиком повороту, як це вимагають Правила дорожнього руху та безпідставно був зупинений екіпажем патрульної поліції, котрі підійшли до нього та повідомили, що він не подав сигнал покажчиком повороту при здійсненні маневру; на що позивач заперечив та пояснив, що під час руху вмикав покажчики повороту, їх дискусія тривала деякий час, під час якої позивач висловив прохання про бажання скористатися правовою допомогою, просив відкласти розгляд справи; всупереч цьому в цей час інший інспектор склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Представник Нацполіції подав до суду відзив в якому зазначив, що водій не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху. Співробітниками поліції було його зупинено, на що водій одразу на підвищених тонах почав висловлювати своє невдоволення з приводу зупинки, заявляв, що не порушував Правил дорожнього руху, на що йому було надано можливість переглянути факт вчинення адміністративного правопорушення, зафіксоване на бодікамеру поліцейського. Під час розгляду справи поліцейським з`ясовано всі необхідні обставини та вирішено питання для початку розгляду справи, який відбувався у присутності порушника із роз`ясненням прав і обов`язків.

Разом з тим - відповідач додав відеозапис правопорушення із портативного відео реєстратора поліцейського. При дослідженні відеозапису суд установив, що там чітко не вбачається, що водій, керуючи автомобілем не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, що видно із першого з шести відео.

На цьому ж відеоролику спочатку зафіксований автомобіль позивача, який на перехресті вже повернув; також те що він подав світловий покажчик для зупинки на вимогу поліцейського. Далі на решту відеороликах зафіксовано виключно діалог і більше ніяких доказів порушення.

Отже у цій справі:

Суд, скасовуючи спірну постанову, штраф 510 гривень і закриваючи справу, вкотре зауважив:

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 251 КУпАП дає визначення поняттю доказів.

Розділом 9 Правил передбачено попереджувальні сигнали та згідно п. 9.2.б. водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Суд звертає увагу на те, що:

• процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено саме на відповідача. Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018р. у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
• з урахуванням того, що особа заперечувала факт вчинення ним вказаного правопорушення та про відсутність будь-яких доказів того, що вчинено адміністративне правопорушення, відтак на таке слід було поліцейським інспекторам звернути увагу для отримання додаткових доказів, а також виконання вимог вище наведених норм - чого виконано не було;
• у тому числі розгляд справи можливо було відкласти для забезпечення позивачу адвоката, - що є невірним кроком та виявлена поспішність поліцейського у складанні та винесенні ним Постанови.

Так, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. (п. 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС від 18.12.2018 №1026).

Також, відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки (розділ ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС від 18.12.2018 №1026).

Тому факт вчинення водієм адміністративного правопорушення ґрунтується лише на припущеннях поліцейського, - сама по собі спірна постанова не є беззаперечним доказом на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП щодо порушення ним ПДР України.

Аналізуйте судовий акт: Працівником поліції НЕ було наведено доказів, що стали підставою для зупинки - в тому числі, доказів орієнтування на ТЗ. Отже спірну постанову СКАСОВАНО (СУД у справі №760/20645/24 від 30.12.2024 р.);

СУД скасував штраф за непрацюючий гальмівний стоп за відсутність доказів які повинна була представити поліція (Добровеличківський районний суд Кіровоградської області №387/87/25 від 10.03.2025 р.);

Абсурд: поліція наклала штраф на спеціаліста з підготовки водіїв, за передачу керування особі, яка не мала водійського посвідчення. Штраф скасовано судом. (Жидачівський районний суд Львівської області №443/2212/24 від 10.12.2024 р.);

Поліцейський, який складає незаконну постанову - НЕ є суб’єктом, за чиї порушення стягується моральна шкода за Законом «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (ВС КЦС №569/10287/23 від 26.02.2025 р.).

Справа № 452/1720/25

Провадження № 2-а/452/44/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" червня 2025 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Казана І.С.,

розглянувши у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Самборі Львівської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, третя особа поліцейський інспектор ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області старший сержант поліції Панько Віталій Михайлович, - про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4734841 від 15.05.2025р., винесену уповноваженою особою поліцейського відділення №1 (м. Старий Самбір) Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 510грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 15 травня 2025 року в м. Самбір по вул. Козацька, 2 він, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п. 9.2.б. ПДР України. Вважає, що винесена відповідачем постанова є незаконною та необґрунтованою з огляду на відсутність складу правопорушення, зокрема, наявність самої події адміністративного правопорушення; позивач зазначає, що того дня їхав автомобілем у власних справах, кожного разу перед поворотом він завчасно подавав відповідний сигнал покажчиком повороту, як це вимагають Правила дорожнього руху та безпідставно був зупинений екіпажем патрульної поліції, котрі підійшли до нього та повідомили, що він не подав сигнал покажчиком повороту при здійсненні маневру; на що позивач заперечив та пояснив, що під час руху вмикав покажчики повороту, їх дискусія тривала деякий час, під час якої позивач висловив прохання про бажання скористатися правовою допомогою, просив відкласти розгляд справи; всупереч цьому в цей час інший інспектор склав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Даний факт виключає його вину в порушенні правил дорожнього руху, так як таке порушення не підтверджується жодним доказом, а саме відсутні будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення (покази свідків, відеозапис чи фотозйомка); а тому просить скасувати таку постанову та закрити провадження у справі.

Представник відповідача ГУ НП подав до суду відзив на позов,яким позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у позові відмовити. Зазначив, що відповідно до Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності 15 травня 2025 року в м. Самбір по вул. Козацька водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при зміні напрямку руху. Співробітниками поліції було зупинено вказаний автомобіль, на що водій одразу на підвищених тонах почав висловлювати своє невдоволення з приводу його зупинки, заявляв, що не порушував Правил дорожнього руху, на що йому було надано можливість переглянути факт вчинення адміністративного правопорушення, зафіксоване на бодікамеру поліцейського. Під час розгляду справи поліцейським з`ясовано всі необхідні обставини та вирішено питання для початку розгляду справи, який відбувався у присутності порушника із роз`ясненням прав і обов`язків; разом з тим додав відеозапис правопорушення із портативного відео реєстратора поліцейського. Беручи до уваги зазначене, підстав вважати оскаржувану постанову незаконною немає.

Суд повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

Судом установлено, що поліцейським відділення поліції №1 (м. Старий Самбір) Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області 15 травня 2025 року винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді 510грн штрафу.

Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ОСОБА_1 15 травня 2025 року в м. Самбір по вул. Козацька, керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п. 9.2.б. ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до пункту третього частини першої цієї норми, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами, далі - Правила)

Розділом 9 Правил передбачено попереджувальні сигнали та згідно п. 9.2.б. водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Адміністративним правопорушенням згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП визнається порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Позивач ОСОБА_1 заперечує факти, викладені у постанові поліцейського, посилаючись на те, що він керуючи транспортним засобом вмикав світловий покажчик повороту, а тому вказане правопорушення не вчиняв і жодних вимог ПДР не порушував.

Оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності містить інформацію про фіксацію правопорушення.

Водночас приписами частини 3 статті 283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапису у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно правовій позиції ВС, викладеній у Постанові від 26.04.2018р. у справі №338/855/17 зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено саме на відповідача. Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018р. у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.

Відповідачем в якості доказів по справі надановідзив, в якому він заперечував проти позов та диск із відеозаписом із портативного відеореєстратора поліцейського.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. (п. 4, 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС від 18.12.2018 №1026).

Також, відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки (розділ ІІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затверджена наказом МВС від 18.12.2018 №1026).

Разом з тим як відповідачем та інспектором ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Панько Віталієм Михайловичем не надано жодних, в тому числі належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених у спірній постанові щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки із представленого суду відеозапису чітко не вбачається, що ОСОБА_1 15 травня 2025 року в м. Самбір по вул. Козацька, керуючи автомобілем не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, що видно із першого з шести відео. У тому числі у Відзиві представником Самбірського РВП детально вказано про завчасне 50-100м у населених пунктах подавання сигналу світловим покажчиком перед поворотом, однак на цьому ж відеоролику спочатку зафіксований автомобіль позивача, який на перехресті вже повернув; також перекручено, що подав світловий покажчик для зупинки на вимогу поліцейського, але це правий, а на перехресті повертав ліворуч. Далі на решту відеороликах зафіксовано виключно діалог і більше ніяких доказів порушення правил особою; на цих відео відображено лише діалог між водієм та поліцейським, а також складання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. З урахуванням того, що особа заперечувала факт вчинення ним вказаного правопорушення та про відсутність будь-яких доказів того, що вчинено адміністративне правопорушення, відтак на таке слід було поліцейським інспекторам звернути увагу для отримання додаткових доказів, а також виконання вимог вище наведених норм ст. 7 251 280 КУпАП, чого виконано не було; у тому числі розгляд справи можливо було відкласти для забезпечення позивачу адвоката, - що є невірним кроком та виявлена поспішність поліцейського у складанні та винесенні ним Постанови.

Тому факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ґрунтується лише на припущеннях поліцейського, - сама по собі спірна постанова не є беззаперечним доказом на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП щодо порушення ним ПДР України.

Таким чином докази того, що ОСОБА_1 порушив вимоги пункту п. 9.2.б. ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні. Інших належних та допустимих доказів по справі відповідачем суду не надано.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Відсутність у матеріалах справи доказу, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірності прийнятої ним постанови (постанова Верховного Суду України від 23.10.2019р. у справі №357/10134/17). Також факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами (постанова ВС від 15.03.2019 №686/11314/17).

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (постанова ВС від 27.06.2019р. у справі №560/751/17).

Відповідно до п. 3) ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином під час судового розгляду встановити наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення лише за постановою про накладення адміністративного стягнення і за сумнівним першим із шести відеозаписів неможливо, інші докази, які б підтверджували вину особи до вказаної постанови не додані. Оцінюючи викладені обставини, суд доходить переконання, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП поза розумним сумнівом не доведена, відтак вимоги позивача суд знаходить такими що підлягають задоволенню. Тому суд приходить до висновку, що дії поліцейського під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст. 245 280 КУпАП, а відтак є незаконними. Оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, - відповідно до вимог п. 1 ст. 247, ст. 293 КУпАП суд скасовує вказану постанову і закриває провадження у справі.

Керуючись ст. 6, 9, 10, 195, 242-246 257 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №4734841 від 15.05.2025 року, винесену поліцейським інспектором ВП №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшим сержантом поліції Панько Віталієм Михайловичем відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя