Абсурд: поліція наклала штраф на спеціаліста з підготовки водіїв, за передачу керування особі, яка не мала водійського посвідчення. Штраф скасовано судом. (Жидачівський районний суд Львівської області №443/2212/24 від 10.12.2024 р.)

Фабула судового акту: Інструктор з водіння подав до суду позов до ГУ Нацполіції, де просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення за частиною 2 статті 126 КУпАП (передачу керування ТЗ особі, яка не мала водійського посвідчення). Відповідно до постанови він ніби - то передав транспортний засіб «Opel Astra», особі, яка не має при собі посвідчення на право керування ним, чим порушив п. 2.3 «ґ» ПДР, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог пояснив, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки будучи спеціалістом з підготовки водіїв та проводячи навчальні заняття з водіння на спеціально облаштованому для цього автомобілі, він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а тому він не може нести юридичну відповідальність за вказане правопорушення.

На підтвердження інструктор надав атестат спеціаліста з навчання керуванню транспортними засобами категорій «В», «С1», «С». Власником транспортного засобу взагалі був Жидачівський РСТК ТСОУ. Крім того - за змістом талону №28, людині, яка сиділа за кермом транспортного засобу взагалі було призначено практичний іспит на наступний день. І в цей же (наступний після складення абсурдної постанови) день - вона таки отримала посвідчення водія.

І - звичайно ж - суд скасував спірну постанову та закрив справу по інспектору. Цікаво що взагалі така ситуація МОГЛА виникнути, коли поліція зупиняє спецавто для навчання. Суд зауважив:

Нормою підпункту «ґ» пункту 2.3. Правил дорожнього руху встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню відповідно до вимог розділу 24 цих Правил.

Згідно з вимогами пункту 24.5. ПДР навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.

Відповідно до диспозиції частини 2 статті 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки "Навчальний транспортний засіб" відповідно до вимог підпункту "к" пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв (пункт 24.8. ПДР).

Водночас, на спростування викладених у постанові обставин, позивачем надано докази, які переконливо свідчать про те, що він є спеціалістом з навчання керуванню транспортними засобами категорій «В», «С1», «С» та, з огляду на обставини справи, перебував у спеціально обладнаному транспортному засобі для навчання під час керування ним іншою особою.

З огляду на викладене, на переконання суду, його дії повністю відповідали вимогам ПДР.

Отже у цій справі: Підсумовуючи вищевикладене, інспектором Нацполіції жодним чином не було підтверджено правомірність притягнення інструктора з водіння до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене за частиною 2 статті 126 КУпАП, та і ситуація взагалі абсурдна - тому оскаржувана постанова була скасована, разом із штрафом, а провадження - закрите.

Аналізуйте судовий акт: Суддя постановила окрему ухвалу поліцейським за безпідставне притягнення водія до відповідальності за ст.130 КУПАП (стан сп’яніння) (Деснянський районний суд міста Чернігова № 750/7017/23 від 27.06.2023 р.);

Непрацюючий вогнегасник або його відсутність - не є технічною несправністю ТЗ, тому штраф за ч.1 ст.121 КУПАП не застосовується. (Третій адміністративний апеляційний суд, справа № 203/381/23 від 08.06.2023 р.);

Наявність тріщин та сколів на вітровому склі не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.121 КУпАП. (Суд у справі №345/5545/24 від 09.10.2024 р.);

Керування автомобілем з червоними покажчиками повороту може вважатися порушенням, для підтвердження його наявності, потрібні докази, зокрема відеозапис події, фотокартки. (СУД, №461/7612/24 від 10.10.2024 р.).

Справа №443/2212/24

Провадження №2-а/443/30/24

РІШЕННЯ

іменем України

10 грудня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.11.2024 серії ЕНА №3555660 та закриття провадження у справі,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 (позивач) подав до суду позов до Головного управління Національної поліції у Львівській області (відповідач), у якому просить скасувати постанову від 27.11.2024 серії ЕНА №3555660 про накладення адміністративного стягнення, винесену інспектором Стрийського районного управління Головного управління Національної поліції у Львівській області Гримою Володимиром Ігоровичем відносно нього за частиною 2 статті 126 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення, а також стягнути з відповідача на його користь судовий збір.

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору покликається на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення будучи спеціалістом з підготовки водіїв та проводячи навчальні зайняття з водіння на спеціально облаштованому для цього автомобілі, він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, а тому він не може нести юридичну відповідальність за вказане правопорушення; фабула адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не містить істотних ознак складу правопорушення, зокрема не зазначено коли і кому він передав керування транспортним засобом, не вказано чи особа мала право керування (оскільки вказано, що лише не мала з собою посвідчення водія), не вказано, що він є інструктором з навчання водіїв, не вказано, що їзда здійснювалась на спеціалізованому автомобілі з розпізнавальним знаком «Навчальний транспортний засіб» тощо; постанову винесено без проведення у встановленому порядку розгляду справи, фактично відбулося вручення вже складеної інспектором за невідомих обставин постанови.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак поданій позовній заяві просить суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоч про дату, час і місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не подав.

Заяв, клопотань учасниками справи не подано.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03.12.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.24-25).

Ухвалою судового засідання від 10.12.2024 постановлено проводити розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (а.с.32).

Також, судом оприлюднено на веб-порталі Судової влади України повідомлення про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи №443/2212/24 (а.с.29).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3555660 від 27.11.2024 ОСОБА_1 27.11.2024 о 9 год 50 хв у м. Стрий дорога М06 Е50 616 передав транспортний засіб «Opel Astra», р.н. НОМЕР_1 , особі, яка не має при собі посвідчення на право керування ним, чим порушив п. 2.3 «ґ» ПДР, за що відповідальність передбачена частиною 2 статті 126 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 3400,00 грн (а.с.12).

Згідно з атестатом спеціаліста серії АА №055277 від 06.12.2022 ОСОБА_1 є спеціалістом з навчання керуванню транспортними засобами категорій «В», «С1», «С» (а.с.13).

Власником транспортного засобу «Opel Astra», р.н. НОМЕР_1 , є Жидачівський РСТК ТСОУ (а.с.14).

За змістом талону №28, сформованого 24.11.2024, ОСОБА_2 призначено практичний іспит на категорії «В», «ВЕ» 28.11.2024 о 8 год 49 хв (а.с.15).

Відповідно до свідоцтва про закінчення практичної підготовки серії РРТ №00493475-23, дійсне до 03.07.2025, ОСОБА_2 у період з 28.04.2023 до 30.06.2023 пройшла 40,5 годинну практичну підготовку для отримання права на керування транспортним засобом категорії «В» і на іспиті відповідно до протоколу від 03.07.2023 №159 одержала оцінку добре (а.с.18).

На ОСОБА_2 заведена індивідуальна картка обліку навчання на тренажерах і водіння транспортних засобів, згідно з якою вона допущена до іспитів для отримання посвідчення водія на право керування автотранспортним засобом категорії «В» в екзаменаційному підрозділі ТСЦ МВС (а.с.16).

28.11.2024 на ім`я ОСОБА_2 видано посвідчення подія серії НОМЕР_2 (а.с.17).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв`язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Норми права, які застосував суд.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до диспозиції частини 2 статті 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Нормою підпункту «ґ» пункту 2.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306 (далі ПДР), встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчання водінню відповідно до вимог розділу 24 цих Правил.

Згідно з вимогами пункту 24.5. ПДР навчальна їзда на дорогах дозволяється тільки в присутності спеціаліста з підготовки водіїв і за достатніх початкових навичок водіння у того, хто навчається.

Транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки "Навчальний транспортний засіб" відповідно до вимог підпункту "к" пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв (пункт 24.8. ПДР).

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями частини 1 статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормою частини 2 статті 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частина 2 статті 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Крім цього, суд враховує роз`яснення, викладені у пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно з якими зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283 284 КУпАП. У ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Узагальнені обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що уповноваженою особою (поліцейським) 27.11.2024 ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3555660 стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 3400,00 грн.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд звертає увагу на те, що складена стосовно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення, сама по собі, не є достатнім доказом його вини у вчиненні адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Інших належних та допустимих доказів, які б узгоджувалися з цією постановою та підтверджували викладені у ній обставини, суду не надано, хоча відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України тягар (обов`язок) доказування правомірності зазначеної постанови покладено саме на відповідача.

За відсутності належних, допустимих та, у своїй сукупності, достатніх доказів вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення обставини породжують обґрунтовані сумніви у їх достовірності та набувають форми припущень, на яких не може ґрунтуватися процесуальне рішення (постанова).

Водночас, на спростування викладених у постанові обставин, позивачем надано докази, які переконливо свідчать про те, що він є спеціалістом з навчання керуванню транспортними засобами категорій «В», «С1», «С» та, з огляду на обставини справи, перебував у спеціально обладнаному транспортному засобі для навчання під час керування ним іншою особою.

З огляду на викладене, на переконання суду, його дії повністю відповідали вимогам підпункту «ґ» пункту 2.9. ПДР та Розділу 24 ПДР.

Надати оцінку аргументам відповідача суд позбавлений можливості, оскільки такі ним не наведені.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене за частиною 2 статті 126 КУпАП, тому наявні обґрунтовані підстави для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вважає, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь позивача підлягає сплачений останнім судовий збір у розмірі ставки, яка діяла на час подання цієї позовної заяви 605,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

На підставі статті 19 Конституції України, статей 2 247 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись статтями 6 9 19 77 78 90 243-246 250 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції у Львівській області (місце перебування: м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 27.11.2024 серії ЕНА №3555660 та закриття провадження у справі задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3555660 від 27.11.2024 щодо накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КУпАП у виді штрафу в сумі 3400,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 2 статті 126 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 10 грудня 2024 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів