КСУ: норми що відносять до малозначних справи споживачів, і ті що мають ціну позову до 100 прожиткових мінімумів - неконституційні

Багатьом відомо, що у цивільному процесі, як - в принципі - і в адміністративному, і господарському нові кодекси виділили, так звані “малозначні справи”, або справи незначної складності. І ніби інструмент непоганий, іноді спрощує процес та пришвидшує його, але є і певні обмеження - малозначні справи не підлягають касаційному оскарженню (крім певних виключень).

Виключення зводяться до справ з питанням права, яке має фундаментальне значення, справ що становлять значний суспільний інтерес чи виняткове значення, в яких по-іншому довести обставини в іншій справи неможливо, чи віднесені до малозначних помилково.

Згадайте новину: Порушення принципу «юридичної визначеності» - це коли відповідачу безпідставного поновлено пропущений процесуальний строк. (ВП ВС, справа № 643/5369/16 від 22.06.2023 р.)

Нагадаю, згідно з пунктами 1, 5 ч.6 ст. 19 ЦПК України, малозначними справами є:

„1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

<…>

5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п’ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб“.

Так ось, 22 листопада 2023 року, Конституційний Суд України (КСУ), виніс рішення № 10-р(ІІ)/2023 у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), яким відніс до неконституційних норми пунктів 1, 5 ч.6 ст.19 ЦПК України.

Відповідні положення втрачають чинність через 6 місяців з дня ухвалення КСУ цього рішення.

Хоча КСУ цілком позитивно оцінив інститут «малозначних справ» (навіть визнав конституційним той факт, що такі справи не підлягають касаційному оскарженню), однак п.1,5 ст. 19 ЦПК України, які встановлюють «ціновий» фільтр, здалися колегії неконституційними.

Згадайте новину: ВР виключила статті 368-2 і 375 з Кримінального кодексу України

КСУ пояснив:

Європейський Парламент і Рада Європейського Союзу постановою від 11 липня 2007 року № 861/2007 затвердили Європейську процедуру розвʼязання дрібних позовів у країнах ЄС (The European Small Claims Procedure) зі змінами (далі – Правила ESCP), що є альтернативою звичайному судовому процесові розгляду справ та застосовною з 1 січня 2009 року.

Правила ESCP визначають перелік позовів, що їх розглядають за процедурою розвʼязання дрібних позовів, та види позовів, які не можуть бути розглянуті за цією процедурою, зокрема: щодо статусу або правоздатності фізичних осіб, режиму майнових відносин подружжя, аліментних зобов’язань, спадкування; щодо нерухомого майна, за винятком грошових вимог; трудові спори і справи щодо соціального забезпечення; банкрутство; арбітраж; порушення недоторканності приватного життя і прав, пов’язаних із особою.

Згідно з Правилами ESCP процедуру розвʼязання дрібних позовів застосовують також у разі, коли розмір позовних вимог не перевищує 5 000 євро.

Водночас, згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦКУ за офіційним курсом НБУ ціна позову становить 6 801 євро, а відповідно до пункту 5 частини шостої цієї ж статті Кодексу – 17 002 євро.

Отже, приписи пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 Кодексу визначають грошовий критерій віднесення справ до категорії малозначних у розмірах, що перевищують аналогічний показник, установлений у Правилах ESCP.

Сукупність наведених міркувань дала КСУ підстави для висновку, що приписи пунктів 1, 5 частини шостої ст. 19 ЦПК України, у яких визначено розміри ціни позову як критерії для віднесення справи до категорії малозначних, а саме сто (пункт 1) та двісті пʼятдесят (пункт 5) розмірів прожиткових мінімумів, не є належними засобами регулювання процесуальних відносин.

Крім того, споживачі через приписи п. 5 ч.6 ст. 19 ЦПК України в разі подання ними позову в порядку цивільного судочинства будуть у менш вигідній юридичній ситуації порівняно з іншими позивачами – учасниками цивільних процесуальних відносин.

Отже вищезазначені норми ЦКУ були визнані такими, що суперечать частині першій статті 8 та частині другій статті 24 Конституції України.

Водночас, приписи ЦПК, які встановлюють один із „фільтрів“ для касаційного перегляду судових рішень, – визнання справи малозначною – на думку Суду - є зрозумілим за змістом, передбаченим за наслідками застосування, та має правомірну мету – додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Такий «фільтр» не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції - зазначено у рішенні.

Автор новини: Трофіменко Ірина Віталіївна

Джерело: юридичний ресурс Протокол

Згадайте новину: Новопризначений суддя КСУ Петришин як науковець дав «зелене» світло на балотування Кучми втретє, посилаючись на досвід Росії