Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року

м. Київ

справа №560/918/23

адміністративне провадження № К/990/18499/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шарапи В. М.,

суддів: Кравчука В. М., Стеценка С. Г.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 (у складі колегії суддів: Мацького Є.М. (суддя-доповідач), Сушка О.О., Залімського І.Г.) у справі №560/918/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - відповідач), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.01.2023 №968060146676 щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію державного службовця;

- зобов`язати відповідача призначити позивачу з 29.12.2022 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3733-ХІІ у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідках від 29.12.2022 №23 та № 24;

- зобов`язати відповідача з 29.12.2022 здійснювати нарахування і виплату позивачу пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3733-ХІІ у розмірі 60% заробітної плати, зазначеної в довідках від 29.12.2022 №23 та № 24.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 апеляційну скаргу відповідача залишено без руху відповідно до положень частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України ), оскільки до апеляційної скарги не доданий оригінал документу про сплату судового збору. Запропоновано апелянту протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги надати оригінал документу про сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник у строк встановлений судом не виконав вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме не надав документ про сплату судового збору. Окрім того, повертаючи апеляційну скаргу відповідача суд апеляційної інстанції встановив, що згідно із відомостями з Реєстру підтверджень оплат із Казначейства, станом на 24.04.2023 відсутня інформація про сплату відповідачем судового збору.

Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги, оскільки станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали недоліки апеляційної скарги були виконані.

Позивачем до закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу не подано, що відповідно до приписів статті 338 КАС України не перешкоджає її розгляду по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на таке.

Ухвалою від 12.04.2023 Сьомий апеляційний адміністративний суд залишив без руху апеляційну скаргу відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2023 та встановив скаржникові п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції оригіналу документа про сплату судового збору.

Згідно із довідкою про доставку електронного листа від 13.04.2023 за підписом відповідального працівника ОСОБА_2 документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху ч. 2 ст. 298 КАС України» від 12.04.23 у справі № 560/918/23 було надіслано одержувачу Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в його електронний кабінет. Указано, що документ доставлено до електронної кабінету 12.04.2023.

Ухвалою від 24.04.2023 Сьомий апеляційний адміністративний суд, керуючись статтями 169 296 298 КАС України, повернув апеляційну скаргу відповідачеві, оскільки останній станом на 24.04.2023 не усунув недолік апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений судом строк.

Апеляційним судом в оскарженій ухвалі зазначено момент отримання скаржником ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме 12.04.2023. Тому останнім днем для усунення допущених апелянтом недоліків апеляційної скарги судом визначено 18.04.2023.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що згідно із відомостями Реєстру підтверджень оплат із Казначейства, станом на 24.04.2023 відсутня інформація про сплату відповідачем судового збору. Станом на 24.04.2023 вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху апелянт не виконав, жодних заяв (клопотань) на виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не надано, ні через канцелярію суду, ні поштовим зв`язком.

Отже, висновки апеляційного суду про те, що вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.04.2023 у визначений судом строк апелянтом не виконані є обґрунтованими та відповідають дійсності.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Суд апеляційної інстанції забезпечив скаржнику право доступу до правосуддя шляхом надання можливості усунути допущені недоліки у визначений судом строк. Скаржник без поважних причин у встановлений строк указане право не реалізував, що мало наслідком повернення апеляційної скарги скаржнику з передбачених процесуальним законом підстав.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди з судовим рішенням апеляційного суду і такі доводи не дають передбачених законом підстав для скасування оскарженого рішення, яке відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості.

Зазначені скаржником доводи, у взаємозв`язку із дослідженими апеляційним судом обставинами подання апеляційної скарги, не дають Верховному Суду підстав вважати, що оспорений висновок суду апеляційної інстанції є непропорційним втручанням у право сторони спору на доступ до правосуддя або що цей висновок не є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення принципу верховенства права та рівності учасників справи перед законом та судом.

Враховуючи викладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.04.2023 у справі № 560/918/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Судді В. М. Шарапа

В. М. Кравчук

С. Г. Стеценко