Історія справи

Постанова від 08.03.2024 року у справі №460/7700/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 березня 2024 року

м. Київ

справа № 460/7700/20

провадження № К/9901/38528/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Городищенська виправна колонія (№96)" про визнання дій протиправними, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року (у складі головуючого судді - Друзенко Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року (у складі колегії суддів: головуючого судді - Матковської З. М., суддів: Макарика В.Я., Улицького В.З.) у справі №460/7700/20,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» (далі - відповідач, Виправна колонія), в якому просив:

визнати протиправними дії Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» щодо нарахування йому за користування послугами інтернету коштів у розмірі 2,87 грн/год;

визнати протиправними дії «Городищенська виправна колонія (№96)» щодо стягнення з нього за користування послугами інтернету коштів у розмірі 2,87 грн/год.

2. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідачем необґрунтовано встановлено оплату за користування послугами інтернету у розмірі 2,87 грн/год, тому позивач вважав, що нарахування та стягнення з нього коштів виходячи з вказаного розрахунку, є протиправним та незаконним.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021, позов задоволено.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано суду жодних доказів на обґрунтування даних, зазначених в розрахунку вартості надання інтернету від 01.07.2020.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень) на неї

5. Не погоджуючись із прийнятими у цій справи судовими рішеннями, Виправна колонія звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 у справі №460/7700/20, та ухвалити нове судове рішення, в якому відмовити в задоволенні позову.

6. Підставою перегляду оскаржуваних судових рішень відповідач зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, зокрема пункту 11 Розділу II «Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.10.2017 №3233/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2017 №1280/31148.

7. Скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій не врахували, що при розрахунку для засуджених вартості оплати за користування Інтернетом враховується вартість тарифного плану підключення установи до провайдера, час, впродовж якого засуджений користується Інтернетом, витрати на обслуговування мережі та Інтернет -класу.

8. У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить касаційну скаргу Виправної колонії залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

ІІ. РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

9. Касаційна скарга Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» до Верховного Суду надійшла 25.10.2021.

10. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2021 визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Жук А.В., судді: Загороднюк А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.

11. Ухвалою Верховного Суду від 18.01.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 у справі №460/7700/20.

12. Іншою ухвало Верховного Суду від 18.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотанні Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» про зупинення виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 у справі №460/7700/20.

13. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2024 дану справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , 1987 р.н., засуджений до довічного позбавлення волі та з 13.03.2012 по 10.10.2020 відбував покарання в секторі максимального рівня безпеки для тримання чоловіків до довічного позбавлення волі ДУ Городищенської виправної колонії (№96).

15. У відповідь на адвокатський запит від 07.09.2020 було отримано лист від 11.09.2020 за вих. №10/3744, з якого встановлено, що за користування послугами інтернету засуджений ОСОБА_1 сплачує кошти у розмірі 2,87 грн./год. Вартість послуг, що надає ТзОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» становить 500 грн. Користування інтернетом надається засудженому за його письмовою заявою.

16. У відповідь на адвокатський запит від 25.09.2020 було надано копію Журналу №06-20 обліку здійснення засудженими відео зв`язку через мережу Інтернет за липень, серпень та вересень 2020 року та копію Журналу № 06-17 обліку надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет за липень, серпень та вересень 2020 року.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

19. Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду (частина третя статті 63 Конституції України).

22. Відповідно до частини першої статті 1 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) кримінально-виконавче законодавство України регламентує порядок і умови виконання та відбування кримінальних покарань з метою захисту інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

23. Кримінально-виконавче законодавство України складається з цього Кодексу, інших актів законодавства, а також чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 КВК України).

24. Держава поважає і охороняє права, свободи і законні інтереси засуджених, забезпечує необхідні умови для їх виправлення і ресоціалізації, соціальну і правову захищеність та їх особисту безпеку. Засуджені користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених цим Кодексом, законами України і встановлених вироком суду (частини перша, друга статті 7 КВК України).

25. На осіб, які відбувають довічне позбавлення волі, поширюються права і обов`язки засуджених до позбавлення волі, передбачені статтею 107 цього Кодексу (частина друга статті 151 КВК України).

26. З аналізу вищенаведених норм суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що державою гарантовано права, свободи і законні інтереси засуджених, які користуються усіма правами людини та громадянина за винятком обмежень, визначених Кримінально-виконавчим кодексом України, законами України і встановлених вироком суду.

27. Доступ засудженим до користування глобальною мережею Інтернет надається відповідно до вимог КВК України, Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.10.2017 №3233/5 (далі - Порядок №3233/5).

28. Згідно з частиною першою статті 107 КВК України засуджені, які відбувають покарання у виді позбавлення волі, мають право в порядку, встановленому цим Кодексом і нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України здійснювати листування з особами, які знаходяться за межами колоній, вести з ними телефонні розмови, у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв`язку, користуватися глобальною мережею Інтернет.

29. Відповідно до частини п`ятої статті 110 КВК України засудженим надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров`я, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв`язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації, а також користуватися глобальною мережею Інтернет. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених.

Телефонні розмови проводяться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну, а за необхідності та за погодженням з адміністрацією - у будь-який час.

30. Відповідно до частини сьомої статті 110 КВК України засудженим надається право користуватися мережею Інтернет під контролем адміністрації. Засуджені можуть створювати електронну поштову скриньку та користуватися нею під контролем адміністрації установи виконання покарань. Адміністрація установи виконання покарань ознайомлюється зі змістом вхідних та вихідних повідомлень у разі, якщо це необхідно з огляду на індивідуальні ризики окремих засуджених. Перелік сайтів, до яких дозволяється доступ, формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, та за заявою засуджених може бути доповнений адміністрацією установи виконання покарань сайтами, зміст яких не суперечить вимогам цієї статті. Користування глобальною мережею Інтернет проводиться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну. Користування глобальною мережею Інтернет оплачується з особистих коштів засуджених або коштів інших осіб шляхом їх внесення на електронний гаманець.

31. Згідно з частиною восьмою статті 110 КВК України Порядок організації побачень, телефонних розмов, користування мережею Інтернет встановлюється Міністерством юстиції України.

32. Відповідно до пункту 2 Розділу І Порядку №3233/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.10.2017 за №1280/31148, для організації надання засудженим послуг доступу до Інтернету у відокремлених приміщеннях житлової зони поза межами локальних дільниць відділень соціально-психологічної служби у місці, доступному для відвідування усіма засудженими установи, або у комп`ютерному класі загальноосвітнього навчального закладу установи обладнується інтернет-клас.

33. Пунктом 6 Розділу ІІ Порядку №3233/5 визначено, що користування Інтернетом проводиться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну.

34. Відомості про надання засудженим права на користування Інтернетом обов`язково реєструються у журналі обліку надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет (пункт 7 Розділу ІІ Порядку №3233/5).

35. Відповідно до пунктів 8, 9 Розділу II Порядку №3233/5 для упорядкування користування Інтернетом та забезпечення права всіх засуджених адміністратор складає графік роботи інтернет-класу, який затверджується начальником установи. Графік роботи інтернет-класу розміщується у вигляді наочної інформації.

36. Користування Інтернетом оплачується власними коштами засуджених або коштами інших осіб шляхом їх внесення на електронний гаманець. При розрахунку для засуджених вартості оплати за користування Інтернетом враховуються вартість тарифного плану підключення установи до провайдера, час, впродовж якого засуджений користувався Інтернетом, витрати на обслуговування мережі та інтернет-класу (пункт 11 Розділу ІІ Порядку №3233/5).

37. З аналізу наведених норм законодавства та, зокрема, пункту 11 Розділу ІІ Порядку №3233/5 слід дійти висновку, що тариф, який застосовується для розрахунку вартості оплати за користування Інтернетом засудженими має компенсаційний характер і формується такий тариф, виходячи із вартості тарифного плану, часу користування Інтернетом, витрат на обслуговування мережі та інтернет класу, тощо.

38. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державна установа «Городищенська виправна колонія (№ 96)» є споживачем інтернет послуг, та в період з липня по жовтень 2020 року ОСОБА_1 надавався доступ до глобальної мережі інтернет та відео зв`язок на підставі поданих ним заяв.

39. Як встановлено з Журналу № 06-17 обліку надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет засуджений ОСОБА_1 користувався послугами інтернету в липні 2020 року - 14 разів по 60 хв., в серпні 2020 року - 22 рази по 60 хв. та в вересні 16 разів по 60 хв. Згідно з Журналом № 06-20 обліку здійснення засудженими відеозв`язку через мережу Інтернет ОСОБА_1 користувався вказаними послугами в червні 2020 року - один раз 30 хв., в серпень 2020 року - 2 рази по 60 хв., в вересні 2020 року - 6 разів по 60 хв. та 20 хв.

40. З наданого відповідачем розрахунку вартості надання інтернету в Державній установі «Городищенська виправна колонія (№96)» від 01.07.2020, витрати користування інтернетом з комп`ютерів складаються з наступних складових:

475,00 грн./30 днів/9 годин = 1,76 грн. абонплата за користування інтернетом (швидкість 100 Мбіт/с);

100 кВт/год/30 днів/9 годин*2,63 грн = 0,97 грн;

загальновиробничі витрати (ремонт обладнання, заміна деталей та компонентів) 5%*2,73грн = 0,14 грн.

Розрахунок вартості користування інтернетом з комп`ютерів 1,76 грн +0,97 грн + 0,14 грн = 2,87 грн/год.

41. Аналогічний розрахунок наводиться відповідачем у касаційній скарзі.

42. Як слідує з листа від 11.09.2020, наданого у відповідь на адвокатський запит від 07.09.2020, вартість послуг наданих ТзОВ «МЕРЕЖА ЛАНЕТ» становить 500 грн.

43. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій указували на незрозумілість здійснення розрахунку вартості користування інтернетом з комп`ютерів саме у сумі 475,00 грн. та розрахунку вартості користування інтернетом з комп`ютерів з врахуванням 9 годин.

44. Верховний Суд бере до уваги, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України, адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

45. Водночас, принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, закріплений частиною четвертою статті 9 КАС України, він зобов`язує суди вживати заходи для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

46. Дійшовши висновків, щодо незрозумілості здійснення розрахунку вартості користування інтернетом з комп`ютерів саме у сумі 475,00 грн. та розрахунку вартості користування інтернетом з комп`ютерів з врахуванням 9 годин і відсутності жодних доказів на обґрунтування даних, зазначених в розрахунку вартості надання інтернету від 01.07.2020, суди попередніх інстанцій не обмежені були у додатковому витребуванні відповідних доказів у відповідача для встановлення обставин у справі, необхідних для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.

47. Більше того, вважаючи наявний у матеріалах справи розрахунок необґрунтованим, а дії відповідача щодо нарахування та стягнення з позивача плати за користування послугами інтернету коштів з розрахунку 2,87 грн/год - протиправними, суди попередніх інстанцій не врахували, що такий розрахунок був чинний на момент виникнення спірних правовідносин та стороною позивача не оскаржувався.

48. Таким чином, Верховний Суд дійшов висновків про неповне з`ясування судами попередніх інстанцій обставин справи та передчасність висновків щодо наявності підстав для задоволення даного адміністративного позову.

49. А тому, доводи касаційної скарги частково знаходять своє підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції.

50. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

51. Відповідно до частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 4) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

52. Підсумовуючи наведене, перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття даного касаційного провадження, Верховний Суд встановив порушення норм процесуального права судами попередніх інстанції.

53. А тому, касаційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржувані судові рішення - скасувати, направивши справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 2 9 242 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної установи «Городищенська виправна колонія (№96)» задовольнити частково.

2. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року у справі №460/7700/20 скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції - Рівненського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

..................................

.................................

..................................

А.В. Жук

А. Г. Загороднюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду