Захист права на відпочинок та риболовлю: що необхідно знати

Кожен з нас полюбляє відпочинок, а особливо коли мова йде про відпочинок на природі. Часто вибір місця відпочинку є досить складним питанням, адже не так багато залишилось місць для проведення дозвілля, не понівечених людським фактором. Тому велика кількість людей обирає як спосіб активного відпочинку риболовлю, оскільки свіже повітря, прекрасні краєвиди, а також процес ловлі залишають безліч позитивних емоцій на тривалий час. Це стосується не тільки чоловіків, але й жінок, які їдуть на відпочинок «вболіваючи» за останніх, а інколи створюють приємну конкуренцію. Проте інколи трапляються випадки, коли Ваш відпочинок може закінчитись судовою тяганиною.

Так, до Європейської правничої компанії за допомогою звернулись громадяни, які рибалили на одному із озер Львівщини та зіткнулись із проблемою заборони у здійсненні рибальства. Чому подібне стає можливим і що необхідно знати для захисту своїх прав та інтересів при проведенні такого способу активного дозвілля, як рибальство?

Насамперед необхідно зазначити, що регулювання будь-якого виду риболовлі на теренах України ґрунтується на положеннях Конституції України, здійснюється на підставі Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», постанов Кабінету Міністрів України, відомчих наказів та інших нормативно-правових актів.

Згадайте новину: Водний кодекс України! Орендар не має права забороняти любительське рибальство на водоймі

Перш за все маємо знати, що з метою відтворення популяції, охорони та підтримання кількості водних біоресурсів законодавством встановлюються терміни охорони нерестуючої риби. Такі терміни та територія їх поширення визначаються у кожному конкретному регіоні України Державним агентством рибного господарства України шляхом видання відповідних наказів, що є доступними для ознайомлення на офіційних сайтах Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства. Державні агентства рибного господарства України, визначаючи терміни охорони нерестуючої риби, керуються Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 р.; п.п. 8.1, 8.2, 8.3 Правил промислового рибальства в рибогосподарських об’єктах України, затверджених наказом Держкомрибгоспу України від 18.03.1999 р. № 33; п.п. 4.4, 4.5, 4.14.4, 5.3, Правил любительського та спортивного рибальства, затверджених наказом Держкомрибгоспу від 15.02.1999 р. №19.

Закономірно, що у кожного із нас може виникнути питання: «Чи можу я, як громадянин України, без будь-яких на те дозволів рибалити?». Для відповіді на це запитання необхідно зазначити, що законодавець розмежовує три види рибальства: любительський, спортивний та промисловий лов риби. Наказ Державного комітету рибного господарства України «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства та Інструкції про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання водних живих ресурсів при здійсненні любительського і спортивного рибальства» від 15.02.1999 р. у п. 2.1.9 визначає, що любительське і спортивне рибальство – це вилов риби, добування водних безхребетних у спеціально визначених для цього водоймах (їх ділянках) з метою особистого споживання (за умови дотримання встановлених правил рибальства та водокористування). Водночас п.п. 3.1, 3.2 цього наказу передбачено, що любительський і спортивний лов риби і водних безхребетних для власних потреб на водоймах загального користування здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів; окрім того, така ловля дозволяється усім громадянам України, іноземцям, а також особам без громадянства, за винятком вилову у водоймах природно-заповідного фонду, ставкових та інших риборозплідних господарствах, водоймах, спеціальне використання яких обмежене (питні, технічні, лікувальні та інші), водоймах, де лов або добування риби заборонені.

Користуйтесь консультацією: Самовільний захват берегів водойм. Чи правомірно це і як з цим боротися?

Таким чином, будь-хто із громадян України, у тому числі іноземці та особи без громадянства, можуть рибалити на території України у місцях, не заборонених законом, з дотриманням правил рибальства, без будь-яких на те дозволів, якщо таке рибальство здійснюється з метою особистого споживання.

Найактуальнішим і найцікавішим є питання здійснення нагляду та контролю за дотриманням правил рибальства, а також повноважень осіб, які здійснюють такий нагляд. Постановою КМУ від 18 липня 1998 р. № 1126 «Про затвердження Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства» у п. 12 визначено, що контроль за дотриманням правил рибальства здійснюють органи рибоохорони Держрибагентства та інші спеціально уповноважені на те органи, а також громадські інспектори рибоохорони. До органів рибоохорони Держрибагентства та спеціально уповноважених на те органів відносяться територіальні управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства на території відповідної області. До основних повноважень посадових осіб органів рибоохорони, при здійсненні контролю та нагляду любительського і спортивного лову риби, передбачених ЗУ «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 р., а також вищезазначеною постановою КМ України, віднесено: давати обов’язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; у разі неможливості встановлення особи правопорушника на місці вчинення правопорушення доставляти його до правоохоронних органів чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі створення) ради для складення протоколу про адміністративне правопорушення; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Даний перелік прав не є вичерпним, а перелік осіб уповноважених на здійснення державного контролю є у відкритому доступі на сайтах відповідних управлінь, із зазначенням території обслуговування.

Згадайте новину: Чому ми постійно втомлені?

Закон «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (ст. 22) передбачає, що громадський контроль у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів здійснюється громадськими інспекторами рибоохорони. Діяльність громадських інспекторів рибоохорони регламентується Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 24.02.2012 року №83 «Про затвердження Положення про громадських інспекторів рибоохорони». До повноважень останніх належить: брати участь спільно з працівниками органів рибоохорони у проведенні перевірок дотримання вимог законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів рибодобувними підприємствами, установами та організаціями (незалежно від форм власності), громадянами, які здійснюють вилучення водних біоресурсів; разом з працівниками органів рибоохорони доставляти осіб, які порушують законодавство у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, до міліції чи в приміщення виконавчого органу сільської, селищної ради, якщо особа порушника не може бути встановлена на місці вчинення правопорушення; проводити у випадках, передбачених законом, фотографування, звукозапис, кіно- та відеозйомку як допоміжні засоби для попередження і розкриття порушень законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; брати участь у підготовці для передачі до суду матеріалів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, і виступати як свідки; роз’яснювати громадянам вимоги законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів. Даний перелік прав є вичерпним.

Отже, проаналізувавши нормативно-правові акти, можна зробити висновок, що з метою особистого споживання на території України дозволено здійснювати риболовлю громадянам України, іноземцям та особам без громадянства без будь-яких на те дозволів, у місцях, не заборонених законом, з дотриманням правил рибальства.

Згадайте новину: А ви раптом не трудоголік ?

Що стосується контролю та нагляду за додержанням правил риболовлі, необхідно зазначити, що єдиним державним органом, уповноваженим на здійснення будь-яких активних дій з попередження та припинення порушень правил риболовлі, є управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства на території відповідного регіону (перелік уповноважених посадових осіб доступний на офіційних сайтах відповідних управлінь). Водночас участь громадських інспекторів рибоохорони у здійсненні контролю та нагляду у даній сфері полягає тільки у превентивних діях. Самостійно громадські інспектори не можуть проводити затримання порушників, вилучення знаряддя вчинення правопорушення чи здійснювати будь-які інші активні дії, що можуть обмежувати права та свободи осіб. Такі дії громадськими інспекторами рибоохорони без участі уповноваженої на те особи органу рибоохорони Держрибагентства України слід розглядати як порушення законодавства України та у кожному конкретному випадку звертатись до правоохоронних органів для надання правової оцінки, захисту і поновлення порушених прав та свобод.

Натомість, у разі виникнення конфліктних ситуацій при проведенні дозвілля, поєднаного з риболовлею, радимо звертатися за фаховою допомогою до правників, у тому числі до Європейської правничої компанії.

Автор статті: юрист Я. Іванців

Джерело: Європейська правнича компанія