Захист інтересів адвоката під час дисциплінарного провадження

Сьогодні на просторах інтернету наявна маса інформації щодо способів захисту адвокатом порушених прав та інтересів особи. Майже на будь-яку ситуацію, що може виникнути в житті звичайної людини можна знайти юридичну консультацію, яка в тій чи іншій мірі допоможе людині вирішити наявні в неї проблеми.

Однак не варто забувати, що адвокати – це ті ж самі люди, які також можуть мати певні проблеми правового характеру, які потребують вирішення. З цього приводу хотілося б висвітлити в даній статті тему, яка здебільшого буде актуальною для адвокатів. Як зрозуміло із назви статті, дана тема торкнеться такої делікатної проблеми, як захист інтересів адвокатів під час дисциплінарного провадження.

У даній статті ми не маємо наміру висвітлювати порядок ініціювання дисциплінарного провадження або порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката, оскільки такої інформації в мережі інтернет більше, ніж достатньо, а хочемо звернути увагу на конкретні практичні моменти, з якими довелося зіштовхнутися на власному досвіді.

Почати хотілося б з того, що жоден адвокат не застрахований від того, що особа, яка сьогодні є його клієнтом і задоволена якістю наданих послуг, завтра не звернеться до органів адвокатського самоврядування зі скаргою на дії адвоката і проситиме притягнути адвоката до відповідальності. В багатьох випадках скарги «незадоволених» клієнтів є необґрунтованими і їм відмовляють навіть у їх прийнятті. Проте, на практиці трапляються також і протилежні випадки, коли, зокрема, скарги осіб визнаються обґрунтованими і відносно адвоката порушується дисциплінарне провадження. Деякі ситуації є більш складними, наприклад, коли поряд із порушенням дисциплінарної справи відносно адвоката, певна зацікавлена особа намагається впливати на органи адвокатського самоврядування з тією метою, щоб відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було прийняте рішення не на користь адвоката. В таких ситуаціях захист інтересів адвоката ускладняється ще більше. Проте, як не прикро казати про такі ситуації, захищатись адвокату все ж необхідно.

Незважаючи на те, що адвокат обізнаний у діючому законодавстві, здійснює захист інших осіб майже щодня, незважаючи навіть на значний професійний досвід, на практиці довелося зіштовхнутися із тим, що далеко не всі адвокати знають як правильно і можуть захищати власні інтереси. В результаті чого допускаються помилок, що тільки на руку скаржнику та дисциплінарній палаті, яка розглядає скаргу.

Така ситуація обумовлюється здебільшого тим, що у випадку, коли справа або ситуація стосується самого адвоката, досить важко відкинути емоційний фактор і з «холодною» головою здійснювати захист власних інтересів.

З огляду на вищезазначене хотілося б звернути увагу на типові помилки, яких може припуститися адвокат, що в подальшому може коштувати йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Першою і, напевно, найбільш значною помилкою, яку може допустити адвокат, є надання будь-яких пояснень з приводу обставин, які викладені скаржником у дисциплінарній скарзі.

Порядок здійснення дисциплінарного провадження відносно адвоката регламентований Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, яке затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 із наступними змінами (далі – Положення № 120).

Пунктом 7 Положення № 120 передбачено, що адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Таким чином, у даному випадку обов’язок доведення вини адвоката у вчиненні дисциплінарного провадження покладається саме на скаржника, про що досить часто забувають адвокати і одразу намагаються виправдовуватися перед КДКА, висвітлюючи всю наявну в них інформацію про обставини, які стали підставою для подання скарги, ставлячи цим себе у ще більш невигідне становище, оскільки будь-яка інформація може бути використана проти нього не тільки самим скаржником, але й відповідним органом, який здійснює провадження, у випадку, якщо він буде в цьому зацікавлений.

Отже, незважаючи на те, що кожен адвокат, який здійснює представництво інтересів особи у кримінальних провадженнях, хоча б раз давав клієнту пораду відмовитись давати показання з посиланням на статтю 63 Конституції України, у випадку захисту власних інтересів може допуститись тієї ж помилки, від якої неодноразово застерігав інших осіб – надати показання (у даному випадку – дати пояснення з приводу поданої скарги).

Таким чином, першим, чого слід уникати під час дисциплінарного провадження – надавати будь – які пояснення з приводу поданої скарги, оскільки це може значно погіршити становище адвоката, особливо, якщо існують хоча б незначні обставини, які можуть свідчити про вчинення ним дисциплінарного проступку. Однак, якщо таких підстав, на думку адвоката, не має, і він вважає себе повністю невинуватим, це ще не значить що такі підстави не можуть бути знайдені, оскільки діючі Правила адвокатської етики містять широкий перелік обов’язків адвоката, які виконати вчасно і правильно майже неможливо, що досить сильно розв’язує руки органам, які здійснюють дисциплінарне провадження, особливо, якщо дисциплінарна справа відносно адвоката порушена не випадково.

Проте зазначена вище порада зовсім не означає, що не потрібно давати жодних пояснень з приводу поданої скарги. З огляду на це, радимо адвокатам звертати увагу на зміст поданої скарги. Зокрема, п. 14 Положення № 120, про яке зазначалось вище, передбачено ряд вимог до самої скарги, у разі недотримання яких, скарга повертається заявникові. Із змісту зазначених вимог, вбачається, що окрім формальних вимог до змісту та оформлення скарги, скаржник повинен додати до поданої скарги докази, які на його думку підтверджують факт вчинення адвокатом дисциплінарного проступку. Тобто, як вже було зазначено, саме особа, яка подала скаргу, повинна довести вину адвоката.

У такому випадку можна порадити у поясненнях на дисциплінарну скаргу звертати увагу на недоліки поданої скарги та докази, які підтверджують викладені в скарзі обставини, адже за відсутності доказів, КДКА не має права порушити дисциплінарну справу відносно адвоката. Тобто, під час надання пояснень з приводу скарги, треба обмежитись формальними запереченнями та акцентувати увагу на недоліках самої скарги, проте в жодному разі не давати будь-яких пояснень по суті.

Дана порада обґрунтована й тим, що навіть у випадку, коли відповідна КДКА все ж вирішить порушити справу, то вона не матиме можливості покласти в основу свого майбутнього рішення будь-які факти, викладені збоку адвоката, а це вже може бути підставою для його скасування в подальшому.

Другою помилкою, якої на нашу думку припускаються адвокати під час дисциплінарного провадження є те, що вони захищають власні інтереси особисто, що дуже часто має лише негативні наслідки для адвоката. Особливо це стосується тих випадків, коли дисциплінарна скарга заявника є недостатньо обґрунтованою та не підтверджена беззаперечними доказами. Почуваючи себе в безпеці та будучи впевненим у тому, що у задоволенні скарги проти нього відмовлять, адвокат, з метою економії власних коштів, або з будь-яких інших міркувань, з’являється на засідання дисциплінарної палати КДКА де його чекає досить неприємний сюрприз.

Так, на практиці довелося бачити, як за відсутності будь-яких доказів дисциплінарного проступку, поданих з дисциплінарною скаргою, відповідна КДКА притягала адвоката до відповідальності на підставі відомостей, що були ним повідомлені безпосередньо під час розгляду дисциплінарної справи.

Зокрема, згідно Положення № 120, заявник або його представник мають право ставити адвокату питання, на які адвокат, враховуючи що справа стосується особисто його і перебуваючи при цьому у стресовій ситуації, не завжди може відповісти правильно, що і потрібно скаржнику або КДКА. При цьому питання адвокату можуть ставити також і члени дисциплінарної палати, що також може негативно вплинути на його становище.

З огляду на зазначені вище обставини, вважаємо, що більш правильним буде заручитися підтримкою колег – адвокатів і доручити здійснювати свій захист їм, або не відповідати на будь-які запитання, які будуть ставитись під час розгляду дисциплінарної справи, оскільки, як було зазначено вище, саме скаржник повинен доводити винуватість адвоката. Проте перший варіант ми вважаємо більш прийнятним, оскільки представник може завжди послатись на те, що він не може надати відповідь на будь-яке незручне питання, в той час, як такі твердження самого адвоката можуть бути негативно оцінені збоку членів дисциплінарної палати, що в подальшому може відобразитись на їхньому рішенні, звичайно ж не на користь адвоката.

На практиці мали місце випадки, коли КДКА притягала адвоката до відповідальності ставлячи у своєму рішенні адвокату у провину той факт, що він відмовився надати відповідь на певні запитання з приводу обставин, які доводились по справі, грубо ігноруючи при цьому, що усі сумніви трактуються на користь адвоката і адвокат не повинен доводити власну невинуватість.

Таким чином, за можливості, радимо адвокатам залучати до захисту власних інтересів своїх колег або заручитись підтримкою кваліфікованих професіоналів.

Отже у даній статті нами висвітлено дві типові помилки, які є достатньо розповсюдженими на практиці, хоча на практиці їх значно більше і кожна ситуація вимагає індивідуального підходу.

В наступній статті Ви дізнаєтесь про те, як оскаржити рішення про відкриття дисциплінарного провадження відносно адвоката, щоб не отримати відмову в суді.

Помічник адвоката

в АО «Максимальний захист» С.В. Опалюк

Додаткова інформація на сайті https://mzahyst.com/. Дзвоніть, колектив Адвокатського об’єднання «Максимальний захист» радий буде відповісти на всі Ваші питання за номером: 097 888 99 77, 050 011 00 07.

Автор консультації: Максимальний захист