Якщо технічна несправність ТЗ виникла вже під час руху без вини водія, такий не несе адміністративну відповідальність, якщо не доведено що водій знав про таку несправність до його зупинки поліцією. (Другий апеляційний адміністративний суд, справа № 626/3280/21 від 23.02.2022 р.)

Фабула судового акту: Водій, на якого наклали штраф 340 гривень за відсутній бризговик, звернувся до суду, щоб скасувати відповідну постанову по ч.1 ст. 121 КУпАП. Разом із цим, позивач просив провадження про адміністративне правопорушення стосовно нього закрити на підставі відсутності складу адміністративного правопорушення в його діях. Він пояснював, що адмінправопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, він не вчиняв. Так, керуючи своїм транспортним засобом він був зупинений працівником поліції, за відсутність бризговика, на що водій пояснив, що автомобіль при виїзді був у справному стані і з наявністю обох задніх бризковиків, під час руху він потрапляв на автодорозі у ями, після чого міг загубитися такий. Вказав, що технічна несправність виникла під час руху в дорозі, про що йому не було відомо. Технічну несправність він виправив наступного ж дня, прикріпивши бризговик.

Рішенням суду першої інстанції його позов було задоволено частково. Постанову у частині накладення штрафу у розмірі 340,00 гривень - скасовано, звільнено його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, з оголошенням йому усного зауваження. Проте це не влаштувало відповідача - ГУ Нацполіції області - яке звернулося до апеляційного суду.

Другий апеляційний адміністративний суд, задовольняючи позов водія повністю, вказав наступне:

Частина 1 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 2.3 (а) ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу. Приписи пп. «е» п. 31.4.7 ПДР України визначають, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Отже, у цій справі: Позивач не заперечував факт відсутності заднього правого бризговика на момент виявлення зазначеного порушення патрульним поліцейським. Разом з цим, як вбачається з пояснень позивача, автомобіль в той день був в справному стані та з наявністю обох задніх бризковиків, але під час руху транспортного засобу по автодорозі з незадовільним покриттям один з бризковиків відпав з причин, які не залежали від волі водія, а відповідно без наявності в його діях умислу. Зазначив, що вказану технічну несправність позивач усунув на наступний день.

Згідно з п. 31.5 ПДР, в разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил. У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.7 («ї»; «д» - у складі автопоїзда) подальший рух заборонено до їх усунення. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини дороги.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів умисного вчинення водієм правопорушення, оскільки позивач наполягає на виникненні зазначеної технічної несправності вже під час руху транспортного засобу, а також відсутність доказів невиконання позивачем п. 31.5 ПДР України, колегія суддів дійшла висновку, що в діях водія відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 121 КУпАП, а тому оскаржена позивачем постанова підлягає скасуванню, з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо наявності підстав для зміни заходу стягнення, накладеного на позивача на “усне зауваження”, колегія суддів зазначила наступне.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що її приписи можуть бути застосовані органом, який уповноважений вирішувати справу про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності. Але - компетенція судів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення визначена ст. 221 КУпАП. Цими приписами не передбачено повноважень суду щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 121 КУпАП.

Натомість, відповідно до ст. 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ч.1 статті 121 КУпАП, розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відтак, враховуючи наведені приписи законодавства, уповноваженим суб`єктом, наділеним виключними дискреційними повноваженнями звільняти порушника від адміністративної відповідальності, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, у даних спірних правовідносинах, є виключно органи Національної поліції, як органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно з п.3 ч.2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом. Місцевий суд як адміністративний може лише перевіряти оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень щодо законності та обґрунтованості притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, при цьому може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Аналізуйте судовий акт: Непрацюючий вогнегасник або його відсутність - не є технічною несправністю ТЗ, тому штраф за ч.1 ст.121 КУПАП не застосовується. (Третій адміністративний апеляційний суд, справа № 203/381/23 від 08.06.2023 р.);

Працівник поліції НЕ запропонував пройти водію огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, а отже, штраф 17 тис.грн. та позбавлення права керувати авто - були скасовані судом. (Дніпровський апеляційний суд, справа № 214/137/23 від 08.06.2023 р.);

Суд скасував штраф за перевищення швидкості через відсутність доказів роз'яснення водію його прав та обов`язків. (Третій адміністративний апеляційний суд, справа № 643/20086/21 від 08.06.2023 р.);

Суд арештував водія на 5 діб за непроходження обов‘язкового технічного контролю його автомобілем (Козелецький районний суд Чернігівської області, справа № 734/848/23 від 30.03.2023 р.).

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 р.Справа № 626/3280/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Мухортової Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 03.12.2021 (суддя: Дудченко В.О., м. Красноград, Харківська область) по справі № 626/3280/21

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про оскарження дій суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Красноградського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі по тексту відповідач, ГУ НП в Харківській області), в якому просить суд скасувати постанову серії БАБ № 492627 від 08.11.2021 за ч.1 ст. 121 КУпАП посадової особи суб`єкта владних повноважень Інспектора ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Бондаренка Владислава Вячеславовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляду штрафу у розмірі 340,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, а провадження по матеріалу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі ст. 247 п. 1 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірна постанова винесена неправомірно, а адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП, він не вчиняв. Пояснив, що 08.11.2021 біля 21 год. 55 хв. по вул. Короленко, м. Краснограда, Харківської області він керував транспортним засобом ВАЗ 21214, номерний знак НОМЕР_1 , де був зупинений працівником поліції, який вказав, що на транспортному засобі, яким керує позивач, відсутній бризговик, на що ОСОБА_1 пояснив, що автомобіль при виїзді був у справному стані і з наявністю обох задніх бризковиків, під час руху він потрапляв на автодорозі у ями, після чого міг загубитися такий. Вказав, що технічна несправність виникла під час руху в дорозі, про що йому не було відомо. Технічну несправність він виправив наступного ж дня, прикріпивши бризговик.

Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 03.12.2021 по справі № 626/3280/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постанову серії БАБ № 492627 від 08.11.2021 року за ч.1 ст.121 КУпАП посадової особи суб`єкта владних повноважень Інспектора ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Бондаренко Владислава Вячеславовича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 гривень за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КУпАП- змінено в частині накладення адміністративного стягнення та звільнено ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності на підставіст.22 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.

Провадження по адміністративній справі закрито.

В іншій частині постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 492627 від 08.11.2021 року за ч.1ст.121 КУпАП- залишено без змін.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Красноградського районного суду Харківської області від 03.12.2021 по справі № 626/3280/21 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин ст. 22 КУпАП через неправильне тлумачення змісту ст.ст. 33 284 КУпАП та п.4 ч.3 ст. 286 КАС України. Зазначає, що в межах розгляду даної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ті обставини, що позивач раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності не притягався, дане правопорушення вчинив вперше, порушення ПДР України ніяким чином не вплинуло на безпеку руху ані самого позивача, ані інших учасників та було усунено позивачем наступного ж дня, не можуть бути враховані, як такі, що пом`якшують вину ОСОБА_1 та наділяють правом орган (посадову особу), уповноважений вирішувати справу, на звільнення порушника від адміністративної відповідальності та обмеження усним зауваженням.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у відповідності до ч. 2 ст. 268 КАС України.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст.229та ч. 2 ст.313 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 08.11.2021 інспектором ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенантом поліції Бондаренко Владиславом Вячеславовичем винесено відносно ОСОБА_1 постанову серії БАБ №492627 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, за правопорушення, передбачене ч. 1ст. 121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн..

Як вбачається з вказаної постанови, ОСОБА_1 08.11.2021 о 21 год. 55 хв., керував транспортним засобом ВАЗ 21214, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Короленко, м. Краснограда, Харківської області, з відсутнім, передбаченим конструкцією, бризговиком, чим порушив п.п.31.4 ПДР.

Позивач, не погоджуючись з постановою у справі про адміністративне правопорушення, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в вказане правопорушення є незначним, ніяким чином не вплинуло на безпеку руху ані самого позивача, ані інших учасників процесу та було усунено позивачем наступного ж дня, коли він приїхав додому, що відповідно до вимог ст.22 КУпАП є підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності. Враховуючи наведені обставини, суд прийшов до висновку, що є законні підстави для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності через малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, оголосивши йому усне зауваження та закривши провадження у справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цьогоЗакону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно пункту 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частина 1 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність, за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Пунктом 2.3 (а)ПДРУкраїни передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу.

Згідно п. 31.1ПДРУкраїни, технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Приписи пп. «е» п. 31.4.7ПДР України визначають, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи і бризковики.

Відповідно до пункту 1.7 «Пристрої перешкоджання викиданню з-під пневматичних коліс твердих предметів, бруду» Додатку 1 до Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.11.2012 № 710 (далі - Вимоги № 710), бризковики, грязезахисні фартухи у передбачених виробником або документами з питань переобладнання відповідно до Порядку переобладнання-5 випадках мають відповідати вимогам пункту 6.8.13 ДСТУ 3649:2010.

Згідно з п.6.8.13 Національного стандарту України «Колісні транспортні засоби» ДСТУ 3649:2010, КТЗ мають бути обладнані за конструкцією пристроями захисту від викидання з-під коліс КТЗ сторонніх предметів і бруду. Ширина цих пристроїв має бути не менше ніж ширина встановлених шин.

Статтею 246 КУпАПпередбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п. 8 частини першоїстатті 23 Закону України "Про Національну поліцію", поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію"визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманнямПравил дорожнього рухуйого учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно дост. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушенняправил дорожнього руху(частини перша, друга, третя і п`ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з п. 1статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Положеннямист. 251 КУпАПвизначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 4ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимогстатті 283 цього Кодексу. Остання, наразі, містить вимоги до змісту постанови про правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимогстатті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. (далі -Інструкція № 1395)

Згідно з п. 9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачаєтьсяКУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема ч. 1ст. 121 КУпАП.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідностатті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпротиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їхза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

За змістомстатті 31 цього Закону, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотриманняправил дорожнього руху.

У відповідності до ч. 1ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідачем надано фото транспортного засобу ВАЗ 21214, д.н.з. НОМЕР_1 , яким зафіксовано відсутність заднього правого бризковика на транспортному засобі позивача.

Позивач не заперечував факт відсутності заднього правого бризговика на момент виявлення зазначеного порушення патрульним поліцейським. Разом з цим, як вбачається з пояснень позивача, автомобіль в той день був в справному стані та з наявністю обох задніх бризковиків, але під час руху транспортного засобу по автодорозі з незадовільним покриттям один з бризковиків відпав з причин, які не залежали від волі водія, а відповідно без наявності в його діях умислу. Зазначив, що вказану технічну несправність позивач усунув на наступний день.

Згідно з п. 31.5ПДР, в разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.

У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.7 («ї»; «д» - у складі автопоїзда) подальший рух заборонено до їх усунення. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини дороги.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, враховуючи відсутність у матеріалах справи належних та допустимих доказів умисного вчинення ОСОБА_1 правопорушення, оскільки позивач наполягає на виникненні зазначеної технічної несправності вже під час руху транспортного засобу, а також відсутність доказів невиконання позивачем п. 31.5 ПДР України, колегія суддів дійшла висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 121 КУпАП, а тому оскаржена позивачем постанова серії БАБ №492627 від 08.11.2021 підлягає скасуванню, з закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо наявності підстав для зміни заходу стягнення, накладеного на позивача оскарженою постановою, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що її приписи можуть бути застосовані органом, який уповноважений вирішувати справу про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності.

Компетенція судів щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення визначена ст. 221 КУпАП. При цьому приписами ст. 221 КУпАП не передбачено повноважень суду щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 121 КУпАП.

Натомість, відповідно до статті 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою статті 121 КУпАП, розглядають органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відтак, враховуючи наведені приписи законодавства, Суд зауважує, що уповноваженим суб`єктом, наділеним виключними дискреційними повноваженнями звільняти порушника від адміністративної відповідальності, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням, у даних спірних правовідносинах, є виключно органи Національної поліції, як органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Суд, у свою чергу, розглядає зазначену адміністративну справу згідно з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, а не здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з п.3 ч.2 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.

За змістом ст. 286 КАС України, місцеві загальні суди як адміністративні розглядають справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності та за наслідками розгляду яких місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, за приписами Кодексу адміністративного судочинства України місцевий суд як адміністративний може лише перевіряти оскаржувані рішення суб`єкта владних повноважень щодо законності та обґрунтованості притягнення особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, при цьому може змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

Відповідальність за вчинене позивачем правопорушення передбачена ч.1 ст. 121 КУпАП, санкція якої не передбачає можливості застосування усного зауваження.

Таким чином, враховуючи, що приписи ст. 22 КУпАП можуть застосовувати ті органи, до компетенції яких входить розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 121 КУпАП, якими є саме органи Національної поліції та особи, уповноважені діяти від імені цих органів, то, приймаючи рішення про звільнення позивача від адміністративної відповідальності, суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень та помилково звільнив позивача від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у справі №266/3228/16-а (постанова від 31.10.2019), у справі № 520/2098/17 (постанова від 26.05.2020).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджує посилання відповідача на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову, оскільки, змінивши захід накладеного стягнення та звільнивши позивача від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 121 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, суд першої інстанції перебрав на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд справи про адміністративне правопорушення та право прийняти одне з кількох юридично допустимих рішень.

Відповідно дост. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1, ч. 2ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 шляхом зміни заходу стягнення, накладеного на позивача оскарженою постановою за ч.1 ст. 121 КУпАП, та звільнення позивача від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 229 241 243 272 286 308 310 315 317 321 322 325 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити частково.

Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 03.12.2021 по справі № 626/3280/21 скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити. .

Скасувати постанову Інспектора ВРПП Красноградського РВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції Бондаренка Владислава Вячеславовича серії БАБ № 492627 від 08.11.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.121 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ч .3 ст. 272 КАС України є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.П. ЖигилійСудді О.А. Спаскін Я.В. П`янова