Як через АТОшників скуповують цілі масиви – нова схема

Кожен учасник АТО, як і кожен громадянин України, має право на отримання земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації: для особистого селянського господарства, для індивідуального будівництва чи під садівництво. Учасник бойових дій – це пільгова категорія громадян і вони мать право на першочергове, перед іншими пільговими категоріями, отримати у власність земельну ділянку (п. 14, ст. 12 ЗУ ««Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»»).

Згадайте новину: Земельний кодекс у новій редакції – що нового відкривають нові земельні закони

Проте, питання виділення землі учасникам АТО можна назвати доволі болючим та дискусійним. Пільговим категоріям громадян, на жаль, органи місцевого самоврядування або Держгеокадастру «зі скупістю» виділяють земельні ділянки обґрунтовуючи свої відмови, тим, що вільної землі нема, або ж вона виставлена на земельні торги. Проте, у цьому матеріалі не про це, варто відзначити, що є позитивна сторона цієї ситуації – землю АТОшникам все-таки надають. Про це свідчать звітності Держгеокадастру, наприклад, станом на 21 травня, передано 180 тис. земельних ділянок (262 тис. га), цифри не малі і це не може на радувати. «Ініціатива щодо першочергового надання земельних ділянок захисникам України – з 2015 року була для Держгеокадастру одним із пріоритетних завдань. Фахівці служби надавали військовим, учасникам бойових дій та їхнім сім’ям необхідну інформацію і допомогу в оформленні земельних ділянок. Тепер, коли функцію розпорядження землями державної власності отримують ОТГ, щиро сподіваюся, що співпраця громад із військовиками буде не менш плідною та результативною», – вказує в. о. Голови Держгеокадастру Сергій Завадський.

Згадайте новину: Все украинцы не смогут получить предусмотренные законом 2 гектара земли, – Лещенко

Не будемо приховувати, що земельні ділянки, які передаються учасникам АТО, у своїй більшості, мають незадовільний стан: поросли рослинністю, чагарниками, а то і численними кущами та деревами, або ж розташовані у недоступних для заїзду місцях. Тому, часто, власник і вимушений продавати свою землю, так як не має змоги на ній господарювати. Та й і так зрозуміло, що більшості населення, і АТОшникам в тому числі, потрібна земля для того аби її потім продати. Крім цього, майже ніхто або одиниці учасників АТО стають фермерами і господарями своєї землі, тому часто такі земельні ділянки «висять» у повітрі без належного обробітку.

Землі для учасників бойових дій, зазвичай, виділяють масивами, потім ці масиві діляться на земельні ділянки і передаються у власність кожному окремо. За це клопоче, зазвичай, громадська організація або, бувають випадки, коли Держгеокадастр за власної ініціативи формує масиви для майбутньої передачі землі АТОшникам.

Якщо «копати» це питання глибше, то є доволі поширені випадки, коли ці масиви скуповуються однією особою. Тобто маємо таку собі «схему» - «як привласнити цілий масив». Зацікавлена особа (перекупник), своїми методами або ж зв’язками шукає такі масиви і по-черзі скуповує усі земельні ділянки, учаснику АТО при цьому компенсується якась вартість за його землю. Нічого незаконного, але це – «тіньовий ринок», купувати ж у приватної особи, а не через торги завжди вигідно.

От і маємо, що в багатьох випадках учасниками АТО в земельних питаннях прикриваються місцеві латифундисти та олігархи.

Крім цього, дуже багато учасників бойових дій не скористалися правом безоплатно отримати землю. Цим правом скористалися інші люди, використовуючи документи військовослужбовців. Про це повідомляє міністр агрополітики Роман Лещенко. Повернути ці ділянки справжнім власникам – учасникам бойових дій – можна завдяки трьом способам: 1.Добровільною відмовою тих махінаторів від приватизованих земельних ділянок. 2. Вилученням земельних ділянок за допомогою рішення суду. 3.Через введення санкцій до земельних махінаторів, які скористалися правом безоплатної приватизації.

Згадайте новину: Прийнято закон про електронні земельні аукціони – що нового відкриває прийнятий закон

Із набранням чинності ЗУ № 1423-IX «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» (№2194)» землі сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту переходять у власність територіальних громад. Тобто для отримання учасником АТО землі для ОСГ, садівництва або ж дачного будівництва необхідно буде звертатися до відповідної громади, за місцем розташування земельної ділянки.

Але є декілька умов для успішної приватизації землі учасником бойових дій.

По-перше, знайти вільну землю, при цьому земля повинна входити в межі громади та межі такої громади повинні бути зареєстровані у кадастрі.

По-друге, відповідно до Закону № 1423-IX ділянки, які сформовані та зареєстровані в ДРРП мають бути перереєстровані за громадою, лише з цього моменту у них виникає право власності. Землі, які не сформовані (відсутні кадастрові номери та немає реєстрації в ДРРП) вважаються власністю громади автоматично. Тут можуть виникнути проблеми з несформованими землями в частині їх цільового призначення – невідомо буде, що це за землі та чи взагалі вони можуть належати на праві власності громаді (в законі прописано перелік земель, які не переходять у власність громад). Враховуючи це, учасникам АТО, перед звернення за приватизацією, слід вимагати у громад перелік вільних земельних ділянок, які зареєстровані за громадою як комунальна власність.

На усі ці процеси знадобиться чимало часу, з чого і можна зробити висновок, що із передачею повноважень з розпорядженнями землями «на місця» земля АТОшникам не буде надаватися скоріше.

Джерело: юридичний ресурс "Протокол"