Захід забезпечення позову не може бути тотожнім позовним вимогам (ВС/КЦС у справі № 752/24015/20 від 22.09.2021)

Фабула судового акту: За загальним правилом інститут забезпечення позову покликаний забезпечити реальне виконання судового рішення у разі якщо існує реальна та доведена загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Норми ст. 150 ЦПК України визначають перелік заходів забезпечення позову. Втім даний перелік не є вичерпним.

Конституюючись такою певною невизначеністю в окремих випадках позивачі шляхом застосування заходів забезпечення намагаються отримати потрібний їм результат ще до винесення рішення по суті справи. І ось яскравий приклад такої ситуації.

У даній справі один із суддів Конституційного Суду України звернувся до подачі позову звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у якій просив заборонити підприємству Державного управління справами виселяти його та членів його родини з кімнати яку він займає; заборонити передавати в користування іншим особам кімнату, яка перебуває у його користуванні та заборонити обмежувати доступ (прохід, проїзд) його та членів його родини на територію де знаходиться згадана вище кімната.

Судом першої інстанції вказані вимоги було задоволено. Приймаючи таке рішення районний суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до фактичного виселення заявника з родиною із займаного приміщення до вирішення спору по суті, що утруднить виконання рішення суду та призведе до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд апеляційної інстанції дещо змінив згадану ухвалу районного суду уточнивши вказані заходи фразою «до набрання рішенням у справі законної сили».

Приймаючи вказане рішення апеляційний суд виходив з того, що відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Як вбачається із ухвали районного суду суд першої інстанції вжив заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними позовним вимогам.

Відповідачем на рішення судів першої та апеляційної інстанцій було подано касаційну скаргу, яку вмотивовано тим, що заяві про забезпечення позову (до пред`явлення позову) зазначено про те, що ані він, ані його родина не мають іншого житла, що є обов`язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення. Суди не встановили, чи є співмірними заходи забезпечення позову заявленим позовним вимогам і дійшли передчасного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із предметом спору. Зокрема, заборона Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами до набрання рішення у справі законної сили, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

Касаційний цивільний суд визнав вказані доводи слушними, скаргу задовольнив та у своїй постанові вказав про таке.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції вжив заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними позовним вимогам.

Отже суд апеляційної інстанції повинен був відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та відповідно скасування оскаржених судових рішень.

Аналізуйте судовий акт: Заява про забезпечення позову може бути розглянута до відкриття провадження у справі. Відступ від попереднього висновку. (ОП ВС/КЦС у справі № 308/8567/20 від 14.06.2021).

Арештувати власне майно з метою уникнення боргу не вдасться (ВС/КЦС № 755/5333/20 від 24.02.2021)

Обеспечение иска как 100% вариант остановить продажу исполнительной службой имущества должника + судебный пример положительной юридической защиты обеспечения иска в апелляционном порядке

Порушення предметної юрисдикції не є підставою для скасування заходів забезпечення позову (ВС/КЦС № 243/10605/18 від 02.10.2019)

Постанова

Іменем України

22 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 752/24015/20

провадження № 61-6265св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач -Будинок відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами,

третя особа - Державне управління справами,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2020 року у складі судді Колдіної О. О. та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Заришняк Г. М., Мараєва Н. Є.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст заявлених вимог

У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 має намір звернутись до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном - кімнатою НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку « Конча-Заспа ».

28 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та Будинком відпочинку «Конча- Заспа» укладений договір користування приміщенням на території Будинку відпочинку « Конча-Заспа » пансіонат № 2 , кімната НОМЕР_4 .

У вказаному приміщенні заявник мешкає разом зі своєю сім`єю у складі 4 осіб, двоє з яких неповнолітні, а дружина перебуває на останньому місяці вагітності.

Відповідно до пункту 1.1. Договору ОСОБА_1 зобов`язується за власні кошти здійснити капітальний ремонт кімнати НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку, створити належні умови виконання ремонтних робіт та інших робіт відповідно до Договору.

Згідно з пунктом 2.1. Договору обсяг робіт виконано на 322 219, 76 грн.

Витрати ОСОБА_1 зараховуються в рахунок його плати за користування приміщенням, яка щорічно затверджується Державним управлінням справами для Будинку відпочинку (пункт 2.4. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ОСОБА_1 користується приміщенням з дати підписання акту про закінчення капітального ремонту на строк, за який Будинок відпочинку повністю відшкодовує ОСОБА_1 його витрати в рахунок плати за користування приміщенням, зарахувавши взаємозаліком 50% вартості одного квадратного метра за рік для приміщень відповідного класу. ОСОБА_1 зобов`язується сплачувати 50% вартості одного квадратного метра за рік для приміщень відповідного класу на підставі рахунків.

Договір діє до повного відшкодування Будинком відпочинку ОСОБА_1 витрачених на ремонтні роботи коштів (пункт 3.1. Договору).

Орієнтовний термін закінчення відшкодування 2025 рік.

Заявник зазначає, що протягом листопада 2020 року керівництвом Будинку відпочинку «Конча-Заспа» вчиняються дії щодо перешкоджання користування житловим приміщенням та прилеглою територію пансіонату.

17 листопада 2020 року близько 18 години, перебуваючи на території Будинку відпочинку «Конча-Заспа» біля корпусу 2, де мешкає ОСОБА_1 до нього підійшли невідомі особи разом з директором Бази відпочинку «Конча-Заспа» ОСОБА_2 , які здійснювали відеозйомку ОСОБА_1 із неповнолітнім сином, з яким він гуляв, та намагалися вручити йому якісь невідомі папери з вимогою їх підписати. Після відмови щодо відеозйомки та пропозиції висловити свої наміри офіційно та направити їх ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку, вказані особи на чолі з ОСОБА_2 відійшли.

Після цього, коли ОСОБА_1 повертався до кімнати, в якій мешкає, то знов зустрів вказаних невідомих осіб на чолі з ОСОБА_2 , які намагались силою не пустити його до помешкання, яким він користується, проникнути до нього і знову змушували підписати якісь папери, постійно наголошуючи на тому, що ОСОБА_1 нібито потрібно виселитися з помешкання НОМЕР_4 пансіонату № 2 .

18 листопада 2020 року на робочу адресу ОСОБА_1 надійшов лист за підписом директора Будинку відпочинку «Конча-Заспа» ОСОБА_2 від 17 листопада 2020 року № 02/239, в якому вказано, що ОСОБА_1 має звільнити кімнату НОМЕР_4 пансіонату № 2 , дія договору буде призупинена, у протилежному випадку доступ ОСОБА_1 на територію Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами буде обмежено.

Крім того, 24 листопада 2020 року, вперше за весь час користування, службовий автомобіль ОСОБА_1 «Тойота Кемрі» д.н.з. НОМЕР_3 , який належить Конституційному суду України, не було допущено на територію Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами без будь-яких законних обґрунтувань.

Знаючи про законні підстави проживання ОСОБА_1 та його сім`ї за вказаною адресою, керівництвом Будинку відпочинку «Конча-Заспа» систематично вчиняються дії щодо перешкоджання користуванням приміщенням НОМЕР_4 та безпідставного намагання виселити особу та його родину без належних правових підстав.

Заявник просив:

- заборонити Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами виселяти ОСОБА_1 та членів його родини з кімнати НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку « Конча-Заспа » Державного управління справами;

- заборонити Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами передавати в користування іншим особам кімнату НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку « Конча-Заспа » Державного управління справами;

- заборонити Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами обмежувати доступ (прохід, проїзд) ОСОБА_1 та членів його родини на територію Будинку відпочинку « Конча-Заспа » для проживання в кімнаті НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку «Конча-Заспа » Державного управління справами.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви задоволено.

Заборонено Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами виселяти ОСОБА_1 та членів його родини з кімнати НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку « Конча-Заспа » Державного управління справами.

Заборонено Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами передавати в користування іншим особам кімнату НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку « Конча-Заспа » Державного управління справами.

Заборонено Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами обмежувати доступ (прохід, проїзд) ОСОБА_1 та членів його родини на територію Будинку відпочинку « Конча-Заспа » для проживання в кімнаті НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку «Конча-Заспа » Державного управління справами.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції зробив висновок про наявність підстав для забезпечення позову до подання позовної заяви, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до фактичного виселення заявника з родиною із займаного приміщення до вирішення спору по суті, що утруднить виконання рішення суду та призведе до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу представника Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами - Онофрійчук А. В. задоволено частково.

Резолютивну частину ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2020 року змінено.

Заборонено Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами виселяти ОСОБА_1 та членів його родини з кімнати НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку « Конча-Заспа » Державного управління справами до набрання рішенням у справі законної сили.

Заборонено Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами передавати в користування іншим особам кімнату НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами до набрання рішенням у справі законної сили.

Заборонено Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами обмежувати доступ (прохід, проїзд) ОСОБА_1 та членів його родини на територію Будинку відпочинку « Конча-Заспа » для проживання в кімнаті НОМЕР_4 пансіонату № 2 Будинку відпочинку «Конча-Заспа » Державного управління справами до набрання рішенням у справі законної сили.

Змінюючи ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Як вбачається із ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 03 грудня 2020 року, суд першої інстанції вжив заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними позовним вимогам.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2021 року Будинок відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 03 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позову.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з даними автоматизованої системи документообігу Голосіївського районного суду м. Києва вбачається, що протягом встановлених частиною четвертою статті 152 ЦПК України строків ОСОБА_1 станом на 13 грудня 2020 року не пред`явлено позов. Позов датований 14 грудня 2020 року, а згідно з даними автоматизованої системи документообігу Голосіївського районного суду м. Києва дата та початок автоматизованого розподілу 17 грудня 2020 року 11:58:51. За вказаних обставин та положень ЦПК України суд повинен був скасувати заходи забезпечення позову. На сьогоднішній день відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини четвертої статті 152 ЦПК України у подібних правовідносинах. Суди не застосували зустрічне забезпечення, не врахували правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 753/2380/18-ц (провадження № 61-38399св18). Суди не звернули уваги на те, що ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову (до пред`явлення позову) зазначено про те, що ані він, ані його родина не мають іншого житла, що є обов`язковою підставою для застосування зустрічного забезпечення. Суди не встановили, чи є співмірними заходи забезпечення позову заявленим позовним вимогам і дійшли передчасного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову. Обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із предметом спору. Зокрема, заборона Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами до набрання рішення у справі законної сили, є неспівмірним із заявленими позовними вимогами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 752/6255/18 (провадження № 61-39768св18).

Позиція інших учасників справ

У травні 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами

Відзив мотивований тим, що ОСОБА_1 було виконано вимоги статті 152 ЦПК України. Ухвалу про забезпечення позову винесено 03 грудня 2020 року. Десятим днем строку для пред`явлення відповідного позову є 13 грудня 2020 року, що був вихідним днем, відповідно останнім днем було 14 грудня 2020 року, коли і був поданий позов засобами поштового зв`язку, що пояснює дату автоматизованого розподілу 17 грудня 2020 року. Дійсно ОСОБА_1 було зазначено, що ані він, ані його родина не мають іншого житла, проте відповідач навмисно не вказує, що ОСОБА_1 зазначалось про житло, яке не придатне для проживання, оскільки в квартирі, в якій він зареєстрований, а саме: АДРЕСА_3 тривають ремонтні роботи. Крім того, ОСОБА_1 має встановлене місце реєстрації проживання, що виключає можливість застосування частини третьої статті 154 ЦПК України, та, відповідно, обов`язок суду застосовувати заходи зустрічного забезпечення. Судами першої та апеляційної інстанцій об`єктивно, неупереджено та в повному обсязі досліджено матеріали справи, та встановлено тотожність між заходами забезпечення позову та позовними вимогами.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 752/24015/20 та витребувано справу з суду першої інстанції.

У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 09 вересня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

В ухвалі Верховного Суду від 26 квітня 2021 року зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, оскільки касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно частини десятої статті 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції вжив заходи забезпечення позову, які за змістом є тотожними позовним вимогам.

Отже суд апеляційної інстанції повинен був відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та відповідно скасування оскаржених судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскільки суди неправильно застосували норми процесуального права, оскаржувані судові рішення не можуть вважатися законними та обґрунтованими, а тому відповідно до статті 412 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позову.

Щодо розподілу судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Будинок відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами при поданні апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 2 102,00 грн, при поданні касаційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 2 270,00 грн.

Оскільки касаційна скарга Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами підлягає задоволенню, оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справамисудовий збір у розмірі 4 372,00 грн.

Керуючись статями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Будинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року скасувати.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьБудинку відпочинку «Конча-Заспа» Державного управління справами витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 372,00 грн.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 13 грудня 2020 року та постанова Київського апеляційного суду від 16 березня 2021 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді