31.01.2020 | Автор: Олександр Б.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

ВС/КЦС: Відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство при наданні послуги, умови договору, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків (ВС/КЦС, справа № 758/8046/15-ц,03.04.19)

ВС/КЦС: Відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство при наданні послуги, умови договору, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків (ВС/КЦС, справа № 758/8046/15-ц,03.04.19) - 0_47887800_1580469569_5e340d4174f26.png

Фабула судового акта: Позивачка вимагала стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю грошові кошти, пеню та відшкодувати моральну шкоду, посилаюсь на те, що між нею та товариством було укладено договір на туристичне обслуговування, відповідно до умов якого вона придбала туристичні послуги з організації проведення туристичного туру. За декілька днів до початку туру їй було повідомлено про те, що тур не відбудеться, а кошти були повернуті не в повному розмірі.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, мотивуючи рішення тим, що під час укладення послуги щодо бронювання замовлених туристом туристичних послуг відповідач діяв як турагент, а не як туроператор, а туроператор (інше товариство з обмеженою відповідальністю), який мав надавати послуги, не був залучений до участі у справі як відповідач.

Але суд апеляційної задовольнив позовні вимоги частково, - стягнув з відповідача (тур агент) на користь позивачки грошові кошти у розмірі 35 800,00 грн та 5 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди. Разом з цим суд відмовив у задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені на користь позивача, «оскільки відповідач до початку визначеного сторонами строку надання туристичної послуги повідомив позивача про неможливість її надання у цілому і у зв'язку із цим у позивача, згідно з умовами договору, укладеного між сторонами, виникло зобов'язання з повернення сплачених нею коштів».

Касаційний розгляд справи ініціював відповідач, який вказував, що згідно з преамбулою договору на туристичне обслуговування відповідач діяв від імені і за дорученням туроператорів на підставі агентських договорів. У відповідності до умов договору на туристичне обслуговування відповідач виступав як посередник між туристом, з одного боку, та туроператором, з іншого. Крім того, він, як турагент, здійснював лише прийом документів від замовника та після їх підготування передавав туроператору, а останній здійснював фактичне оформлення відповідних документів, необхідних для отримання туристичної послуги.

Втім, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду залишив в силі саме рішення суду апеляційної інстанції. При цьому, як видно з постанови ВС/КЦС, він погодився з тим, що суд першої інстанції помилково застосував правову позицію ВСУ, викладену в постанові від 03.07.2013 у справі № 6-42-цс13, в якій йшлося про те, що у разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший субєкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор.

Що стосується справи, яка пропонується увазі читачів, то за змістом ч.1, 2, 10 ст.20, ч.2 ст.30, ч.1, 2 ст.32, ч.1 ст.33 Закону України від 15.09.1995 року «Про туризм» (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), ч.4 ст.10 Закону України від 12.05.1991 року «Про захист прав споживачів», ст.610 і 611, ч.5 ст.653, ч.1 ст.901 ЦК України майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

У даній справі, у відповідності до укладеного між сторонами договору та вимог закону саме відповідач зобов'язаний повернути позивачці одержані у неї грошові кошти у зв'язку із невиконанням договору (ненадання послуг) (п.6.1 укладеного між сторонами договору), оскільки відповідач не надав позивачу жодних документів для поїздки та відмовив їй у здійсненні оплаченої туристичної подорожі.

Аналізуйте судовий акт: Турист может напрямую взыскать уплаченные деньги с туроператора, а не с исчезнувшего турагентства, если его права нарушили, а услуги не предоставили (Апеляційний суд м. Києва, рішення від 31 травня 2016 р.)

Неналежне виконання туроператором умов договору в частині ненадання послуг трансферу (перевезення) із аеропорту до готелю може бути підставою для стягнення з нього моральної шкоди (ВС/КЦС, № 761/35935/15-ц,30.10.19)

Відповідальність за порушення істотних умов договору на туристичне обслуговування не може нести інший суб'єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор (ВС/КЦС, справа № 750/9028/15-ц, 13.03.19)

Постанова

Іменем України

03 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 758/8046/15-ц

провадження № 61-11793св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

представник позивача- ОСОБА_4,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Клуб найкращих подорожей»,

представники відповідача:Оліярник Ольга Романівна, Кишеня Володимир Сергійович, Редевич ОксанаМиколаївна, Вальчук Ірина Олександрівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб найкращих подорожей» на рішення Апеляційного суду м. Києва

від 29 березня 2017 року в складі колегії суддів: Оніщук М. І., Українець Л. Д., Шебуєвої В. А.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2015 року ОСОБА_3звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб найкращих подорожей» (далі - ТОВ «Клуб найкращих подорожей») про стягнення грошових коштів, пені та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 15 січня 2015 року між нею та ТОВ «Клуб найкращих подорожей» було укладено договір на туристичне обслуговування

№ 97, відповідно до умов якого позивач придбала туристичні послуги з організації проведення туристичного туру до Шри-Ланки на 9 ночей, який повинен був відбутися у період з 29 січня 2015 року по 07 лютого 2015 року.

16 січня 2015 року позивач передала відповідачу грошові кошти як попередню плату в розмірі 39 780,00 грн для бронювання указаного туру.

За декілька днів до початку туру їй було повідомлено про те, що тур не відбудеться. 02 лютого 2015 року позивач передавала відповідачу письмову вимогу щодо повернення сплачених за надані туристичні послуги грошові кошти у розмірі 39 780,00 грн. 11 лютого 2015 року позивачу були перераховані на карту грошові кошти в сумі 3 980,00 грн.

17 червня 2015 року позивач направляла відповідачу претензію щодо повернення коштів, проте відповіді не отримала.

Позивач вважала, що відповідач у відповідності до вимог статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» має сплатити їй пеню у розмірі 590 700,00 грн за 550 днів прострочення виконання зобов'язання. Також, позивач посилалася на те, що внаслідок винних та неправомірних дій відповідача їй було заподіяно моральну шкоду, яка виразилася у моральних стражданнях та переживаннях.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_3 просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість за надані послуги у розмірі 35 800,00 грн, пеню - 590 700,00 грн та моральну шкоду - 40 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року відмовлено у задоволенні позову.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту укладеного між сторонами договору випливає, що під час укладення послуги щодо бронювання замовлених туристом туристичних послуг відповідач діяв як турагент, а не як туроператор, а туроператор товариство з обмеженою відповідальністю «Ньюз Тревел» (далі - ТОВ «Ньюз Тревел»), який мав надавати послуги, не був залучений до участі у справі як відповідач, так само як не було залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Дав Клуб» (далі - ТОВ «Дав Клуб»), яке за договором з відповідачем є туроператором, а за договором з ТОВ «Ньюз Тревел» як турагент. Разом з тим, суд виходив із того, що відсутні належні та допустимі докази порушення відповідачем прав позивача як споживача туристичних послуг, оскільки відповідач виконав взяті на себе зобов'язання за договором доручення на туристичне обслуговування, зокрема направив заявку на бронювання туристичних послуг та перерахував ТОВ «Дав Клуб» кошти за туристичні послуги.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року рішення Подільського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Стягнуто з ТОВ «Клуб найкращих подорожей» на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 35 800,00 грн та 5 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб'єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор, у разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни.

Проте, у даній справі, у відповідності до укладеного між сторонами договору та вимог закону саме відповідач зобов'язаний повернути позивачу одержані у неї грошові кошти у зв'язку із невиконанням договору (ненадання послуг), оскільки відповідач не надав позивачу жодних документів для поїздки та відмовив їй у здійсненні оплаченої туристичної подорожі, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача сплачених нею грошових коштів вважав обґрунтованими. Визначаючи розмір моральної шкоди, апеляційний суд, виходив з того, що такий розмір буде відповідати принципам співмірності, справедливості та виваженості.

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені на користь позивача, виходив з того, що відсутні правові підстави для задоволення цієї вимоги, оскільки відповідач до початку визначеного сторонами строку надання туристичної послуги повідомив позивача про неможливість її надання у цілому і у зв'язку із цим у позивача, згідно з умовами договору, укладеного між сторонами, виникло зобов'язання з повернення сплачених нею коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2017 року ТОВ «Клуб найкращих подорожей» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно з преамбулою договору на туристичне обслуговування відповідач діяв від імені і за дорученням туроператорів на підставі агентських договорів. У відповідності до умов договору на туристичне обслуговування № 97 відповідач виступав як посередник між туристом, з одного боку, та туроператором, з іншого. Крім того, турагент здійснює лише прийом документів від замовника та після їх підготування передає туроператору, а туроператор здійснює фактичне виконання оформлення на ім'я туристів відповідних документів, необхідних для отримання туристичної послуги. Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство у галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків. У даному випадку з вини ТОВ «Ньюз Тревел» порушено умови договору, а тому відсутні правові підстави вважати, що відповідач повинен відшкодовувати позивачу шкоду. Заявник вважав, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи судом апеляційної інстанції та помилкового скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У липні 2017 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначила, що рішення апеляційного суду є законним і обґрунтованим.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 червня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року дану справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У березні 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом встановлено, що 15 січня 2015 року між ТОВ «Клуб найкращих подорожей» та ОСОБА_10, яка діяла від імені туристів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, укладено договір на туристичне обслуговування № 97.

Відповідно до пункту 1.2 указаного договору ТОВ «Клуб найкращих подорожей» зобов'язується надати турпродукт (туристичні послуги) з переліком послуг, визначених туристом у «Заявках» на сайті товариства за адресою http://bestclub.travel при замовленні турпродукту (туристичних послуг).

Пунктом 2.1.1 договору передбачено, що товариство бере на себе зобов'язання забронювати турпродукт, замовлений туристом у туроператора, через товариство в повному обсязі, в кількості, якості та у визначені договором терміни, передбачені у додатку/заявці на замовлення туру до цього договору.

Згідно з додатком до договору на туристичне обслуговування № 97 турист поручає, а туроператор через товариство зобов'язується організувати та надати туристичні послуги, а саме організувати проведення туристичного туру до Шри-Ланки на 9 ночей на двох осіб, який мав розпочатися 29 січня 2015 року. Вартість туру 39 780 грн.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що турист за цим договором зобов'язується прийняти та оплатити послуги туроператорів, транспортних компаній, страхових компаній та інших суб'єктів туристичної діяльності, зазначених в підтвердженні заявки, а також консультаційні-інформаційні послуги з підбору туру, які туристу надає безпосередньо товариство.

15 січня 2015 року ТОВ «Ньюз Тревел» було надано ТОВ «Дав Клуб» рахунок-фактуру на сплату туристичних послуг у розмірі 35 938,50 грн, замовлених туристами ОСОБА_3 та ОСОБА_4

16 січня 2015 року ОСОБА_3 сплатила ТОВ «Клуб найкращих подорожей» вартість туру в розмірі 39 780,00 грн, що підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордеру № 500001.

У цей же день ТОВ «Клуб найкращих подорожей» за платіжним дорученням

від 16 січня 2015 року № 86 було перераховано ТОВ «Дав Клуб» грошові кошти у розмірі 39 720,00 грн, сплачені позивачем за договором про туристичне обслуговування № 97.

ТОВ «Дав Клуб» перерахувало ТОВ «Ньюз Тревел» грошові кошти у розмірі 35 938,50 грн за платіжним дорученням від 16 січня 2015 року № 3648.

Також встановлено, що вказані туристичні послуги позивачу надані не були.

11 лютого 2015 року ОСОБА_3 було повернуто частину сплачених коштів у розмірі 3 980,00 грн.

Відповідно до пункту 2.1.3 договору у випадку виникнення обставин, що роблять неможливим надання туристу послуг з вини товариства або туроператора, товариство зобов'язується повернути кошти оплачені туристом.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що у випадку ненадання чи неналежного надання туристу належно оплачених туристичних послуг товариство зобов'язується відшкодувати йому вартість ненаданих послуг.

02 лютого 2015 року та 16 червня 2015 року ОСОБА_3 зверталася до

ТОВ «Клуб найкращих подорожей» із заявами про повернення їй грошових коштів, проте решту коштів їй не повернуто.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

У постанові Верховного Суду України від 03 липня 2013 року в справі № 6-42цс13 зроблено висновок про те, що за змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої та другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України від 15 вересня 1995 року № 325/95-ВР "Про туризм" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), частини четвертої статті 10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII "Про захист прав споживачів", статей 610 і 611, частини п'ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК України майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

У разі встановлення судом фактів видачі туроператором ваучера, який є формою письмового договору на туристичне обслуговування, зміни туроператором в односторонньому порядку істотних умов договору на туристичне обслуговування та невжиття ним необхідних заходів про попередження туриста щодо такої зміни, відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб'єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд проаналізувавши вищевикладені висновки Верховного Суду України в справі № 6-42цс13, дійшов правильного висновку про те, що у даній справі, у відповідності до укладеного між сторонами договору та вимог закону саме відповідач зобов'язаний повернути позивачу одержані у неї грошові кошти у зв'язку із невиконанням договору (ненадання послуг) (пункт 6.1 укладеного між сторонами договору), оскільки відповідач не надав позивачу жодних документів для поїздки та відмовив їй у здійсненні оплаченої туристичної подорожі.

Отже, вирішуючи даний спір, апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин.

Визначаючи розмір моральної шкоди, апеляційний суд, враховуючи характер та обсяг страждань, а також характер немайнових втрат (їх тривалість), яких зазнав позивач у зв'язку з порушенням його права, зокрема, у зв'язку з вчасним неповерненням грошових коштів позивач не здійснила подорож під час запланованої відпустки, порушення права позивача тримає понад 2 роки, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, обґрунтовано визначив розмір моральної шкоди у 5000,00 грн.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Щодо зупинення виконання рішення

Відповідно до частини 3 статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 червня 2017 року зупинено виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року до закінчення касаційного провадження, тому виконання рішення на підставі частини 3 статті 436 ЦПК України підлягає поновленню.

Керуючись статтями 400, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб найкращих подорожей» залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: Н. О. Антоненко

В . М.Коротун

В . І.Крат

В. П.Курило

1393
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
1