Виконавчий напис нотаріуса щодо звернення стягнення на майно боржника на користь стягувача розповcюджує свою дію ВИКЛЮЧНО щодо конкретно визначеного майна боржника (ВС/КГС № 924/789/18 від 25.02.2018)

Фабула судового акту: У даний час банківські установи з метою оперативного стягнення боргів та з метою уникнення тривалого судового розгляду справи все найчастіше звертаються до нотаріусів із заявами про видачу виконавчих написів.

Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Таким чином однією із підстав для оскарження такого напису шляхом визнання його таким, що не підлягає виконанню є безспірність заборгованості.

Але чи є така підстава єдиною? Виявляється, що ні.

У даній справі підприємство звернулась до господарського суду із позовом у якому просило визнати таким, що не підлягає виконання виконавчий напис про звернення стягнення на обладнання, яке належить позивачу з тих підстав, що розмір заявленої кредитором заборгованості суттєво відрізняється від розміру заборгованості вказаному в виконавчому напису.

З метою забезпечення вказаного позову позивач також подав відповідну заяву, у якій просив заборонити вчинення дій щодо публічного продажу майна позивача, оскільки електронні торги будуть проведені до винесення остаточного рішення у справі за вказаним вище позовом.

Ухвалою господарського суду першої інстанції, яку залишено без зміни постановою апеляційного суду, вказану заяву задоволено з тих підстав, що встановлення заборони на здійснення будь-яких дій щодо виконання виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, оскільки проведення аукціону з продажу Обладнання призведе в подальшому до його відчуження, що може цілком реально призвести до неможливості або ж до утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог у цій справі.

На таке рішення банком, який є відповідачем у справі, подано касаційну скаргу з тих підстав, що вимогам частини 7 статті 140 ГПК України, оскільки не врахували та не зазначили в оскаржуваних судових рішеннях, що заява Позивача про забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення.

Також на думку відповідача ані в заяві ані в судових рішеннях не вказано обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у цій справі (у разі задоволення позову), оскільки Позивач звернувся із немайновою вимогою, задоволення якої не потребує видачі наказу та не вимагає примусового виконання, через що не мала взагалі застосовуватись та досліджуватись така підстава для вжиття заходів забезпечення позов як припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Оцінюючи такі доводи відповідача Касаційний господарський суд з ними не погодився і вказав, що згідно норм ст. 572 ЦК України кредитор має право у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати відшкодування за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Водночас за положеннями ч. 1 статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Частиною 1 статті 88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Положення статті 89 Закону України «Про нотаріат» визначають зміст (відомості), що повинні зазначатися у виконавчому написі, зокрема найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню.

Таким чином виконавчий напис нотаріуса щодо звернення стягнення на майно боржника (заставодавця) на користь стягувача (кредитора, заставодержателя) розповсюджує свою дію та має відповідні правові наслідки лише щодо конкретно визначеного майна боржника (відомості про які зазначаються у виконавчому написі), та не розповсюджує свою дію на інші види майна або грошові кошти, належні боржнику; не розповсюджує свою дію та не має правових наслідків для інших осіб, ніж ті, що визначені у виконавчому написі як стягувач і боржник.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: Не узгоджуються з законом вимоги позикодавця визнати за ним право власності на автомобіль замість стягнення заборговані за позикою, навіть, при наявності відповідного договору між сторонами (ВС/КЦС, № 369/1366/16-ц, 07.02.19)

ВС/КЦС: Справа «Порше Лізинг Україна»: Договір фінансового лізингу автомобіля має бути нотаріально посвідчений – інакше він нікчемний (ВС/КЦС № 288/383/15-ц від 03.10.2018)

ВС/КГС: Нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги у відносинах між підприємствами минуло не більше одного року, а строк обчислюються з дня, коли виникло право стягнення боргу (ВС/КГС, № 910/3337/17, 3.10.18)

Умовою для вчинення нотаріусом виконавчого напису є БЕЗСПІРНІСТЬ наявності боргу та його розміру (№ 310/9293/15ц від 23.01.2018)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 924/789/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний"

на ухвалу Господарського суду Хмельницької області (суддя Гладій С.В.) від 25.09.2018

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий -А.В. Гудак, судді: М.Г. Петухов, Г.Є. Олексюк) від 10.12.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілк-Ворд"

до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Мілк-Маркет"

та за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І. та приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Р.С.

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1 30.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Мілк-Ворд" (далі - Позивач) подало позовну заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Буракової О.І. (далі - Третя особа-2) № 845 від 30.07.2018 (далі - Виконавчий напис) про звернення стягнення на обладнання, яке отримано Позивачем за договором поставки № 10/6-П від 10.06.2016 та видатковою накладною № 76 від 26.12.2016 (далі - Обладнання) та належить Позивачу на праві власності згідно зі свідоцтвом про право власності, виданого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області Якимишиним С.Є, 31.01.2013 за реєстровим № 61.

1.2 Позовна заява мотивована тим, що визначена у Виконавчому написі заборгованість не є безспірною, оскільки в Господарському суді міста Києва перебуває на розгляді, однак не вирішений спір у справі № 916/1075/18 щодо розміру заборгованості за вимогами Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Південний" (далі - Відповідач) про стягнення солідарно з Позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Мілк-Маркет" (далі - Третя особа-1) заборгованості за кредитним договором № AL2017-01193 від 03.04.2017 (далі - Кредитний договір), укладеним між Відповідачем та Третьою особою-1 в межах укладеної між сторонами та Третьою особою-1 генеральної угоди про кредитування № AGS2017-01190 від 03.04.2017, для забезпечення виконання зобов'язань за якою та кредитними договорами в межах цієї угоди між сторонами та Третьою особою-1 укладений договір застави від 05.04.2017 (далі - Договір застави), за яким, в свою чергу, Позивач передав в заставу Відповідачу Обладнання (перелік в додатках 1, 2 до Договору застави), що належить Позивачу та знаходиться за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, будинок 1. Позивач вказує, що розмір заявленої Відповідачем до стягнення у справі № 916/1075/18 заборгованості - 16 063 684 грн 01 коп. суттєво відрізняється від розміру заборгованості, наведеного приватним нотаріусом в оспорюваному Виконавчому написі - 16 848 095 грн 92 коп. Також Позивач зазначає, що під час вчинення Виконавчого напису не дотримано вимог щодо направлення боржнику - заставодавцю (Позивачу) повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання, так як вимога Відповідача від 16.03.2018 не може вважатись цим повідомленням через невідповідність її (вимоги) змісту вимогам статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", і ця вимога Відповідача від 16.03.2018 не містить вимог до Позивача ні щодо погашення заборгованості за комісійними доходами, ні щодо пені, а тому зазначення нотаріусом цих сум у Виконавчому написі порушує права боржника (Позивача) на захист прав у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису.

1.3 24.09.2018 Позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити Приватному виконавцю Виконавчого округу міста Києва Вараві Роману Сергійовичу (далі - Третя особа-3) та Державному підприємству "СЕТАМ" здійснювати будь-які дії щодо відчуження (проведення прилюдних торгів) рухомих речей та обладнання в кількості 201 позицій, які належать Позивачу на підставі договору поставки Обладнання № 10/6-П від 10.06.2016 та видаткової накладної № 76 від 26.12.2016 і розташованих за адресою: Хмельницька області, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, будинок 1; а також просив зупинити стягнення на підставі Виконавчого напису.

1.4 Заява мотивована вчиненням Державним підприємством "СЕТАМ" дій, направлених на реалізацію майна, належного Позивачу, оскільки електронні торги з реалізації Обладнання Позивача призначені на 10.10.2018 на 9 год 00 хв., реєстраційний номер лоту № 302276, а тому Обладнання, на яке звернуто стягнення згідно з оскаржуваним Виконавчим написом може бути реалізовано на електронних торгах вже 10.10.2018, тобто до моменту розгляду цієї справи та прийняття рішення по суті, а тому невжиття заходів забезпечення позову у цій справі істотно ускладнить та унеможливить виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог, а також істотно ускладнить та унеможливить відновлення порушених прав і інтересів Позивача, за захистом яких він звернувся у цій справі. Позивач вказує, що у разі вжиття судом заходів забезпечення позову буде виключено ризик реалізації Обладнання Позивача за Виконавчим написом, що оскаржується у цій справі. Вимоги щодо заборони Державному підприємству "СЕТАМ" вчиняти будь-які дії з реалізації Обладнання виключить ризик продажу цього майна на електронних торгах 10.10.2018, а також відчуження Обладнання Позивача в інший спосіб, зокрема шляхом передачі цього майна третім особам - в тому числі стягувачу у виконавчому проваджені.

2. Короткий зміст рішень судів

2.1 25.09.2018 Господарський суд Хмельницької області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018): задовольнити заяву Позивача та заборонити Третій особі-3 та Державному підприємству "СЕТАМ" здійснювати будь-які дії щодо відчуження (проведення прилюдних торгів) Обладнання в кількості 201 позицій № 10/6-П від 10.06.2016 та видаткової накладної № 76 від 26.12.2016 і розташованих за адресою: Хмельницька області, Городоцький район, м. Городок, провулок Молочноконсервний, будинок 1; а також просив зупинити стягнення на підставі Виконавчого напису.

2.2 Рішення судів мотивовані тим, що встановлення заборони на здійснення будь-яких дій щодо виконання Виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову, оскільки проведення аукціону з продажу Обладнання призведе в подальшому до його відчуження, що може цілком реально призвести до неможливості або ж до утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог у цій справі; застосування заходів забезпечення позову за вимогами Позивача не порушує прав та охоронюваних інтересів стягувача чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а Позивач вказав на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів; існує небезпека заподіяння шкоди правам, свободам і інтересам Позивача до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили; існує реальна загроза, що у разі невжиття заходів забезпечення позову буде неможливе виконання рішення суду у цій справі, що істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав Позивача, за захистом яких він звернувся у цій справі, у межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

3. Встановлені судами обставини

3.1 Предметом позову є вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню Виконавчого напису - про звернення стягнення на Обладнання, яке належить Позивачу на праві власності.

3.2 Належне Позивачу Обладнання передано ним в заставу Відповідачу за укладеним між сторонами та Третьою особою-1 Договором застави для забезпечення виконання зобов'язань Третьої особи-1 перед Відповідачем за Кредитним договором, укладеним між Відповідачем та Третьою особою-1 в межах укладеної між сторонами та Третьою особою-1 генеральної угоди про кредитування № AGS2017-01190 від 03.04.2017.

3.3 09.08.2018 Третя особа-3 відкрила виконавче провадження номер 56968852 на підставі Виконавчого напису.

3.4 16.08.2018 в межах виконавчого провадження номер 56968852 проведено опис та арешт майна Позивача - Обладнання згідно з додатком № 1 до Договору застави (копія постанови від 16.08.2018 про опис та арешт майна (коштів) боржника - Позивача).

3.5 10.09.2018 на сайті Державного підприємства "СЕТАМ" було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу Обладнання - рухомих речей і обладнання в кількості 210 позицій, що розміщені по вул. Молочноконсервній, 1 у м. Городок Хмельницької області, а проведення аукціону з продажу цього майна (номер лоту 302726) заплановано на 10.10.2018.

3.6 За рахунок коштів від реалізації Обладнання планується задовольнити вимоги Відповідача за Кредитним договором за період з 03.04.2017 по 16.07.2017 в сумі 16 846 595 грн. 92 коп., що складається з 14 644 076 грн. - залишок заборгованості за кредитом; реєстраційний номер виконавчого провадження 56968852 - 610 168 грн 20 коп. -залишок заборгованості за простроченим кредитом, 173 093 грн 30 коп. - залишок заборгованості за відсотками, 1 243 338 грн. 50 коп. - залишок заборгованості за простроченими відсотками, 76 271 грн 22 коп. - заборгованість за комісійними доходами, 99 648 грн 90 коп. - заборгованість за пенею, 1500 - витрати за здійснення виконавчого напису.

4. Короткий зміст вимог касаційних скарг

4.1 04.01.2019 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.09.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 і постановити нову ухвалу, якою в задоволенні заяви Позивача про вжиття заходів забезпечення позову у цій справі відмовити у повному обсязі.

5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5.1 Суди розглянули заяву Позивача всупереч вимогам частини 7 статті 140 ГПК України, оскільки не врахували та не зазначили в оскаржуваних судових рішеннях, що заява Позивача про забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, що за імперативною нормою ГПК України є обов'язком заявника за вимогами про забезпечення позову.

5.2 Відсутні обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у цій справі (у разі задоволення позову), оскільки Позивач звернувся із немайновою вимогою (про визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню), задоволення якої не потребує видачі наказу та не вимагає примусового виконання, через що не мала взагалі застосовуватись та досліджуватись така підстава для вжиття заходів забезпечення позов як припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

5.3 Суди не встановили зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, оскільки суди заборонили звертати стягнення на майно (Обладнання), яке не є предметом позову у цій справі, а позовні вимоги складають вимогу про визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

5.4 Застосований судами захід забезпечення позову у вигляді заборони Третій особі 3 та Державному підприємству "СЕТАМ" здійснювати будь-які щодо відчуження (шляхом проведення прилюдних торгів) Обладнання Позивача порушує права осіб, що не є учасниками судового процесу, та фактично блокує звернення стягнення на підставі виконавчих документів, що порушує права як Відповідача, так й інших стягувачів за виконавчими документами, на підставі судових рішень, які набрали чинності.

5.5 Оскаржувані судові рішення про забезпечення позову ухвалені без дотримання збалансованості інтересів сторін у справі, оскільки суди не взяли до уваги інтереси Відповідача - що вжиті заході не повинні перешкоджати господарській діяльності Відповідача, тоді як зупинивши стягнення на підставі Виконавчого напису, суди фактично зупинили процес повернення кредитних коштів Відповідача, без повернення яких Відповідач як банківська установа не має можливості повернути депозити на нараховані відсотки вкладникам.

6. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо співвідносності та адекватності заходів до забезпечення позову

6.1 Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

6.2 Відповідно до пунктів 4, 5 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 3 цієї статті ГПК України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

6.3 При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Суд звертається до власної правової позиції, наведеної в пункті 15 постанови Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, в пункті 14 постанови Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

6.4 Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13 15 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), господарський суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права Відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.

Суд звертається до власної правової позиції, наведеної в пункті 15 постанови Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.

6.5 Поряд з викладеним Суд зазначає, що оскільки у цій справі Позивач звернувся із немайновою позовною вимогою - про визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тобто судове рішення у разі задоволення цієї вимоги не вимагатиме примусового виконання, однак за цим написом звернено стягнення на майно Позивача - Обладнання, на користь (з метою задоволення вимог) Відповідача, в цьому випадку як підстава вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватись, чи може невжиття таких заходів істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд у зв'язку з цим звертається до правової позиції, викладеної в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

6.6 У зв'язку із викладеним Суд погоджується із висновками судів про існування підстав для заборони Третій особі 3 та Державному підприємству "СЕТАМ" здійснювати будь-які дії щодо відчуження (проведення прилюдних торгів) Обладнання в кількості 201 позицій, яке належить Позивачу, та існування підстав для зупинення стягнення на підставі Виконавчого напису з огляду на те, що предметом спору є вимоги про визнання таким, що не підлягає виконанню, Виконавчого напису, за яким з Позивача на користь Відповідача звернуто стягнення на Обладнання.

6.7 Суд також виходить з того, що заперечуючи в ході розгляду справи (у тому числі під час касаційного оскарження судових рішень про вжиття заходів до забезпечення позову у цій справі), Відповідач не спростував підстави застосованих до Третьої особи 3 та Державного підприємства "СЕТАМ" заборон, а також відповідні висновки судів першої і апеляційної інстанцій та не зазначив, яким чином вжиття заходів до забезпечення позову у цій справі, які полягають у забороні іншим особам, а не Відповідачу вчиняти дії та у зупиненні стягнення на підставі Виконавчого напису, порушує його права, та не зазначив інших обставин, що в сукупності свідчать про можливість Позивача захистити свої права, за захистом яких він звернувся у цій справі, в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо позов буде задоволено, але згадані заходи забезпечення позову у цій справі не будуть вжиті судом.

6.8 Дійшовши викладеного висновку та враховуючи висновки в пункті 6.5, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункти 5.2, 5.3) з посиланням на відсутність обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення у цій справі (у разі задоволення позову) за немайновою вимогою Позивача про визнання Виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та з посиланням на те, що задоволення цієї вимоги не потребує видачі наказу та не вимагає примусового виконання.

6.9 Суд також відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.1), що розгляд судами заяви Позивача про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, суперечить вимогам частини 7 статті 140 ГПК України, з огляду а те, що частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову, яка не містить пропозиції щодо зустрічного позову, не є порушенням наведених норм законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваних судових рішень.

Суд звертається до власної правової позиції, наведеної в пункті 29 постанови Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 903/246/18.

6.10 Крім цього Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.4), що застосований судами захід забезпечення позову у вигляді заборони Третій особі 3 та Державному підприємству "СЕТАМ" здійснювати будь-які дії щодо відчуження (шляхом проведення прилюдних торгів) Обладнання Позивача порушує права осіб, що не є учасниками судового процесу та фактично блокує звернення стягнення на підставі виконавчих документів, що порушує права як Відповідача, так і інших стягувачів, з огляду на таке.

6.11 Згідно зі статтею 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною 1 та пунктом 4 частини 2 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі написи нотаріусів.

Згідно з частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Частиною 1 статті 88 цього закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Стаття 89 Закону України "Про нотаріат" визначає зміст (відомості), що повинні зазначатися у виконавчому написі, зокрема найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення.

6.12 Зі змісту наведених норм Суд доходить висновку, що виконавчий напис нотаріуса щодо звернення стягнення на майно боржника (заставодавця) на користь стягувача (кредитора, заставодержателя) розповсюджує свою дію та має відповідні правові наслідки лише щодо конкретно визначеного майна боржника (відомості про які зазначаються у виконавчому написі), та не розповсюджує свою дію на інші види майна або грошові кошти, належні боржнику; не розповсюджує свою дію та не має правових наслідків для інших осіб, ніж ті, що визначені у виконавчому написі як стягувач і боржник.

6.13 Між тим скаржник, заперечуючи з наведених підстав (пункт 5.4) оскаржувані судові рішення, не визначає осіб, права яких, на думку скаржника, порушені, ці особи не звернулись у цій справі та не оскаржують судові рішення про забезпечення позову за заявою Позивача, а за оскаржуваним виконавчим документом звернено стягнення на майно Позивача (Обладнання), що передано у заставу саме Відповідачу, що підтверджує існування зв'язку між предметом спору у цій справі та застосованими заходами забезпечення позову, та спростовує протилежний аргумент скаржника.

6.14 Крім викладеного Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 5.5) про недотримання збалансованості інтересів сторін під час ухвалення оскаржуваних рішень про забезпечення позову у справі та чинення перешкод господарській діяльності Відповідача через вжиті судами заходи забезпечення позову з огляду на таке.

6.15 Відповідно до статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності" банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Отже господарська діяльність Відповідача як банківської установи полягає у залученні у вклади коштів не конкретної особи або обмеженої кількості осіб, а необмеженої (на розсуд банку) кількості фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик. Тимчасове (до вирішення цього спору по суті) зупинення стягнення за вимогами до Позивача як одного із боржників Відповідача не є втручанням в господарську діяльність Відповідача у розумінні статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльності", чим спростовуються протилежні аргументи скаржника (пункт 5.5).

6.16 Таким чином висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про існування підстав для застосування заходів до забезпечення позову у цій справі у вигляді заборони іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору та щодо зупинення стягнення на підставі Виконавчого напису зроблені відповідно до норм законодавства, зокрема статей 136 137 141 ГПК України. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

6.17 У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Південний" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25.09.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 у справі № 924/789/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді