Витрати на правову допомогу при перегляді судових рішень НЕ може можуть перевищувати такі витрати, понесені клієнтом при розгляді справи у суді першої інстанції (ВС/КАС № № 2040/6747/18 від 11.12.2019)

Фабула судового акту: Судячи з кількості переглядів публікацій у яких аналізуються судові рішення, пов’язані із стягненням витрат на професійну правову допомогу, судова практика щодо вирішення вказаних питань викликає жвавий інтерес як у адвокатів так і у не фахівців.

Моя позиція є незмінною – суд НЕ має права втручатись у договірні відносини, які виникають між адвокатом і клієнтом та у жодному разі не має права платоспроможність клієнта! Скільки клієнт заплатив адвокату – стільки і потрібно стягувати зі сторони, що «програла».

У даній справі вирішувався спір, який виник між податківцями та підприємством і суд став на бік платника податків.

У зв’язку із чим у позивача виникло право на стягнення витрат на професійну правову допомогу.

У своїй заяві про видачу додаткового рішення ,яку подано до Касаційного адміністративного суду, представником підприємства зазначено суму до відшкодування вказаних витрат у розмірі 237 861 грн.

В свою чергу суд такі вимоги задовольнив частково та стягнув витрати в сумі 22 519 грн., тобто практично в ДЕСЯТЬ разів менше.

Приймаючи таке рішення КАС у своїй постанові вказав, що за нормами ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

Як вбачається з матеріалів справи, послуги з підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів (заяви про уточнення позову, відповідей на відзив відповідача, додаткових пояснень, документів, тощо), подання їх до суду, відправки копій документів сторонам, адвокатом АО «ЛОУ УОЛВС» у суді першої інстанції були оцінені у 5000 грн, послуги зі складання відзиву на апеляційну скаргу на суму 6258,50 грн.

Участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Виходячи із матеріалів справи правова позиція представника позивача у судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах попередніх інстанцій, втретє вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Таким чином у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у касаційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання, яким потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Аналізуйте судовий акт: КАС/ВС висловив правову позицію, що судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення (Об'єднана палата КАС/ВС від 20.12.2019 р. №240/6150/18).

63000 гривень гонорару за позовну заяву на трьох аркушах – забагато (ВС/КАС № 810/3806/19 від 17.09.2019)

КАС України НЕ передбачено обов'язку сторони доводити обґрунтованість ринкової вартості послуг з правової допомоги (ВС/КАС 826/2689/15 від 09.04.2019)

Виставлення рахунку за надану правову допомогу та його оплата є НАЛЕЖНИМИ доказами оплати витрат на правову допомогу (ВС/КАС № 823/2638/18 від 16.05.2019)

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2019 року

м.Київ

справа №2040/6747/18

адміністративне провадження №К/9901/17099/19,К/9901/17108/19,К/9901/18639/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

за участю:

секретаря судового засідання Вітковської К.М.,

представника відповідача Матохнюка О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" про ухвалення додаткової постанови у справі №2040/6747/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" до Державної фіскальної служби України про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Постановою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року розглянуто касаційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року , додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2018 року, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року та додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у цій справі, якою касаційну скаргу ДФС залишено без задоволення, а судові рішення - без змін.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про розподіл судових витрат, яке просив розглянути після надання ним відповідних доказів.

27 листопада 2019 року до суду надійшло письмове клопотання від представника позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу у сумі 237 861 грн та витрат, пов`язаних із прибуттям до іншого населеного пункту, у сумі 1 757,30 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 27 листопада 2019 року розгляд клопотання представника позивача призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін. Вказану ухвалу скеровано сторонам.

05 грудня 2019 року електронною поштою до Верховного Суду надійшла заява від ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" про проведення вказаного судового засідання, в режимі відеоконференції.

Пізніше, 09 грудня 2019 року, зазначене клопотання надійшло на адресу Суду засобами поштового зв`язку разом із доказами направлення такої заяви відповідачу.

Враховуючи, що належним чином оформлена заява подана з пропуском п`ятиденного строку, визначеного частиною сьомою статті 195 КАС України, що унеможливило технічну організацію відеоконференції, ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у її задоволенні було відмовлено.

10 грудня 2019 року електронною поштою до Верховного Суду надійшла заява представника позивача про вирішення питання про відшкодування судових витрат без його участі.

В судове засідання з`явився представник відповідача, представник заявника правом на участь у судовому засіданні не скористався.

11 грудня 2019 року, до початку судового засідання, Державною фіскальною службою було подано письмове клопотання про зменшення розміру судових витрат, заявлених до відшкодування ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт". В обґрунтування заявленого клопотання відповідач вказує на те, що зміст фактично наданих послуг має бути прямо передбачений у договорі про надання правової допомоги, такі послуги мають бути деталізовані, а факт їх понесення - документально підтверджений. На переконання відповідача, наведені умови заявником не виконано, а тому у задоволенні такої заяви слід відмовити, в іншому випадку розмір витрат на правову допомогу має бути зменшений. Обумовлюючи завищення таких витрат відповідач вказує, серед іншого, на те, що до обсягу наданих послуг адвокатом позивача було включено аналіз судової практики, однак жодних доказів надання таких послуг суду не надано, представником позивача подавалось до суду виключно відзиви на касаційні скарги, обсяг, яких є незначним, а викладена у них правова позиція та лінія захисту залишись незмінною та є аналогічною заявленій у судах попередніх інстанцій. Також додатково зауважує, що мало місце лише одне судове засідання, в якому виступ представник позивача тривав близько 20 хвилин, що свідчить про невідповідність розміру гонорару складності справи. При цьому, відповідач не вказав конкретний розмір витрат який, на його думку, є виправданим, залишивши це питання на розсуд суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, наведені в заяві скаржника доводи та аргументи відповідача з цього приводу, колегія суддів КАС ВС дійшла висновку про наявність підстав до її частково задоволення.

Відповідно до пунктів частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із прибуттям сторін та їх представників належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою вказаної статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев`ята статті 139 КАС України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 січня 2019 року між ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" (Клієнт) та АО «ЛОУ УОЛВС» (Адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги № 300620/ТД, відповідно до якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання, зокрема, з надання послуг юридичного представництва інтересів однієї сторони, що виступає проти іншої сторони в судах або інших судових органах, представництва в цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних, трудових та інших справах.

01 липня 2019 року було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до якої Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання з підготовки відзиву на касаційну скаргу Державної фіскальної служби України по справі № 2040/6747/18, додатків до відзиву, відправки копій сторонам, підготовка інших документів у справі, надання консультацій, подання до суду, аналіз судової практики супроводження справи №2040/6747/18 в Касаційному адміністративному суді в складі Верховного суду, тощо.

Послуги, пов`язані з касаційним провадженням у даній справі, так само як у суді першої та апеляційної інстанції, надавав адвокат АО «ЛОУ УОЛВС» Павловський Р.О.

На підтвердження надання відповідних послуг представником позивача були надані: Договір про надання правової допомоги від 02.01.2019 № 300620/ТД, Додаткова угода № 3 до Договору про надання правової допомоги № 300620/ТД від 01.07.2019, акт прийому-здачі наданих послуг від 21.11.2019 та платіжне доручення від 25.11.2019 №5 на суму 237 861 грн.

Крім того, на підтвердження витрат, пов`язаних із прибуттям у місто Київ до суду касаційної інстанції представника позивача були надані електронні роздруківки квитків на суму 1 757,30 грн.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи №2040/6747/18 у Касаційному адміністративному суді, колегія суддів враховує наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді Верховного Суду перебували три касаційні провадження у справі №2040/6747/18, ініційовані ДФС України, а саме: №№К/9901/17099/19, К/9901/17108/19, К/9901/18639/19.

При цьому, лише предметом одного з вищеозначених касаційних проваджень був перегляд рішень судів попередніх інстанцій, прийнятих по суті позовних вимог ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт", в той час як предметом інших двох були процесуальні рішення, прийнятті судами за наслідками вирішення питання про розподіл (відшкодування) судових витрат у суді першої та апеляційної інстанції.

Зі змісту акту прийому-здачі виконаних робіт від 21.11.2019 вбачається, що АО «ЛОУ УОЛВС» були надані позивачу наступні послуги, пов`язані з провадженням справи №2040/6747/18 у суді касаційної інстанції:

- складення відзиву на касаційну скаргу ДФС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 та на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 (6,5 год.) на загальну суму 54 249 грн;

- складення відзиву на касаційну скаргу ДФС України на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 та на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 (5 год.) на загальну суму 41 730 грн;

- складення відзиву на касаційну скаргу ДФС України на додаткову постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2019 (4 год.) на загальну суму 33 384 грн;

- аналіз судової практики у справі (7 год.) на загальну суму 58 422 грн;

- надання консультацій (4 год.) на загальну суму 33 384 грн;

- участь у судовому засіданні (1 год.) на загальну суму 16 692 грн.

До усіх наданих послуг, окрім участі у судовому засіданні, АО «ЛОУ УОЛВС» було застосовано подвійний коефіцієнт, обумовлений ціною позову більше 100 тис. грн.

Однак, на переконання колегії суддів, застосування такого коефіцієнту у двох з трьох касаційних проваджень є невиправданим, оскільки, як зазначалось вище, супровід даної справи у суді касаційної інстанції в них полягав у наданні правової допомоги, пов`язаної із процесуальними питаннями, а тому складність таких послуг не може ставитись у залежність від ціни позову.

З приводу наведеної обставини, колегія суддів зауважує, що у будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у касаційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання, яким потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, послуги з підготовки позовної заяви та інших процесуальних документів (заяви про уточнення позову, відповідей на відзив відповідача, додаткових пояснень, документів, тощо), подання їх до суду, відправки копій документів сторонам, адвокатом АО «ЛОУ УОЛВС» у суді першої інстанції були оцінені у 5000 грн, послуги зі складання відзиву на апеляційну скаргу на суму 6258,50 грн.

Таким чином, враховуючи наведені вище обставини, а також зміст та обсяг наданих послуг, розмір відшкодування, отриманий за аналогічні послуги у судах першої та апеляційної інстанції, колегія суддів вважає заявлений представником позивача до відшкодування розмір правової допомоги за складення відзивів на касаційні скарги ДФС України явно завищеним та таким, що підлягає зменшенню.

Крім того, участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Колегія суддів також критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом послуги з аналізу судової практики, оскільки доводи й позиція сторін протягом усього часу розгляду справи не змінювалися, а доводи відзивів на касаційні скарги не відрізняється від доводів позовної заяви, та відзивів на апеляційні скарги.

Таким чином, враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах попередніх інстанцій, втретє вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.

Викликає сумнів також необхідність такої тривалої консультації (4 год.) клієнта на етапі касаційного перегляду справи, оскільки за умови успішного досвіду судового супроводу справи у судах першої та апеляційної інстанцій необхідність додаткового погодження правої позиції та роз`яснення перспектив судового розгляду у такому обсязі не вбачається обґрунтованим та необхідним для досвідченого фахівця, а тому, на переконання колегії суддів, розмір, заявлений позивачем до відшкодування за надання такої послуги, так само є необґрунтованим та підлягає зменшенню.

Окремо слід зупинитись на участі представника позивача у судовому засіданні в суді касаційної інстанції. Як вбачається із протоколу засідання, яке відбулось 20.11.2019, загальна тривалість засідання складала 16 хвилин, а виступ адвоката Павловського Р.О. загалом тривав не більше 5 хвилин, а тому заявлена адвокатом тривалість витраченого часу, навіть з урахуванням часу очікування такого засідання, - є необґрунтованою. Більше того, застосування 4 коефіцієнту складності жодним чином необґрунтоване, з огляду на що суд також вважає за необхідне зменшити розмір відповідних витрат.

Враховуючи вищевикладене, а також фактичний об`єм виконаної роботи та її незначну складність, колегія судів касаційної інстанції вважає розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок ДФС України в розмірі 22 518 грн за всіма визначеними у Додатковій угоді № 3 до Договору про надання правової допомоги № 300620/ТД від 01.07.2019 складовими професійних правничих послуг. Вказаний розмір витрат обумовлений об`єктивною тривалістю часу, яку мав витратити адвокат під час супроводу справи №2040/6747/18 у Касаційному адміністративному суді, якістю та об`ємом підготовлених матеріалів, а також складністю питань, які були предметом касаційного перегляду.

Витрати, пов`язані із прибуттям представника позивача до іншого населеного пункту, сумнів у колегії суддів не викликають, є документально підтвердженими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищезазначене, судова колегія вважає за необхідне ухвалити додаткову постанову у справі №2040/6747/18 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судових витрат на професійну правничу допомогу за перегляд справи в касаційному порядку в сумі 22 519 грн та витрат, пов`язаних із прибуттям до іншого населеного пункту, у сумі 1 757,30 грн, що зумовлює часткове задоволення заяви ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт".

Керуючись статтями 132 134 139 252 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 32867317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "Агросвіт" (61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, буд. 5, літ. "Б-3", код ЄДРПОУ 38158635) витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту у розмірі 24 276 (двадцять чотири тисячі двісті сімдесят шість) гривень 30 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді