Вказівка в ордері, що правова допомога надається «у судах всіх інстанцій незалежно від спеціалізації», є достатнім підтвердженням повноважень адвоката надавати правову допомогу в будь-яких судах України, і не вимагає уточнення (ВС КЦС справа №756/334/21 від 13.04.2022 р.)

Фабула судового акту: Справа стосувалась визнання відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Коли перша інстанція частково задовольнила позов позивача - відповідачі вирішили подати апеляційну скаргу.

Від імені відповідачів, апеляційну скаргу подавала адвокат. Але така скарга була повернута за ухвалою суду - бо апеляційний суд мотивував тим, що до апеляційної скарги на підтвердження наявності у неї права на підписання та подання апеляційної скарги адвокат надала ордери на надання правової допомоги та договори про надання правової допомоги, які є неналежними - бо в ордерах зазначено про надання правової допомоги адвокатом «у судах всіх інстанцій, органах юстиції, правоохоронних органах, банківських установах».

Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18 - апеляційний суд вказав, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Якщо, вважали судді апеляції, в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Проте колегія суддів ВС КЦС не погодилась із цим висновком апеляційного суду, і - відновлюючи справедливість замість надмірного формалізму - пояснила наступне:

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Ч.4 ст. 62 ЦПК України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з ст. 26 Закону № 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з п. 5, 11, 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року № 118 (далі - Положення), ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Ордер, зокрема, містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених п. 2 ч.1 статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Отже у цій справі: За таких обставин колегія суддів не погодилась з висновком апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та зазначила, що вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» на те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 361/4347/17, від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 29 листопада 2021 року у справі № 754/3233/20.

Щодо правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 - там в ордері на надання правової допомоги у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» були взагалі відсутні відомості про судові органи.

В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19), на яку послався апеляційний суд, де зроблено висновок, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду - в ордері на надання правової допомоги, який був доданий до позовної заяви, підписаної адвокатом, у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» було зазначено: «В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування».

Аналізуйте судовий акт: «Гонорар успіху» (визначена договором сума, сплата якої залежить від настання обумовленої події) є складовою гонорару адвоката, що безвідносно до його виду підлягає оплаті клієнтом за виконані роботи / надані послуги (ВС КГС №903/781/21 від 28.07.2022 р.);

Адвокатський запит не є тотожний запиту на отримання публічної інформації, тому - за загальним правилом - вимоги про визнання протиправним ненадання відповіді на нього не розглядаються в порядку адмінсудочинства (ВП ВС №520/13981/21 від 18.08.2022);

Час витрачений адвокатом для прибуття до суду та очікування початку засідання має оплачуватись, а такі витрати сторони відносяться до судових витрат (ВС/КЦС у справі № 641/7612/16-ц від 01.12.2021);

ВС/КЦС: Сплата адвокату гонорару особою, яка не є учасником справи НЕ є перепоною для його стягнення з опонента (ВС/КЦС у справі № 757/29103/20-ц від 20.10.2021).

Постанова

Іменем України

13 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 756/334/21

провадження № 61-1019св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого- Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

треті особи: ОСОБА_5 , Київська міська державна адміністрація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Київська міська державна адміністрація, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та зняття з реєстрації

за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Асатрян Олени Вікторівни на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Крижанівської Г.В., Оніщука М. І., Шебуєвої В. А.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме - квартирою АДРЕСА_1 , та зняти їх з реєстрації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником 3/4 частин квартири АДРЕСА_1 , власником 1/4 частини вказаної квартири є ОСОБА_5 . У квартирі зареєстровані вона, ОСОБА_5 , а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . З 2018 року відповідачі не мешкають у спірній квартирі, не беруть участі в її утриманні та облаштуванні, не сплачують за комунальні послуги. Крім того, відповідачі виїхали на постійне місце проживання до Республіки Польща. Реєстрація відповідачів у квартирі порушує її права власника. У зв`язку з цим просила позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Оболонський районний суд міста Києва заочним рішенням від 24 травня 2021 року позов задовольнив частково. Визнав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що вимоги позову є частково обґрунтованими та доведеними, оскільки позивачка надала належні докази на підтвердження того, що відповідачі порушують її права власника житлового приміщення. У зв`язку з цим позовні вимоги в частині визнання відповідачів таким, що втратили право користування спірною квартирою, підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд відмовив у задоволенні позовних вимог в частині зняття відповідачів з реєстрації, оскільки рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є підставою для зняття особи з реєстраційного обліку відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», і зазначення про це у рішенні суду є зайвим. Крім того, відповідно до вказаного законузняття особи з реєстраційного обліку проводиться компетентними, уповноваженими на це органами, зокрема, на підставі рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, і лише в разі відмови цього органу здійснити зняття особи з реєстраційного обліку на підставі рішення суду, такі дії можуть бути оскаржені до суду із залученням компетентного органу як відповідача.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат Асатрян О. В. звернулася до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Київський апеляційний суд ухвалою від 10 грудня 2021 року повернув подану та підписану від імені та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 адвокатом Асатрян О. В. апеляційну скаргу на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року.

Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що до апеляційної скарги адвокат Асатрян О. В. на підтвердження наявності у неї права на підписання та подання апеляційної скарги надала ордери на надання правової допомоги та договори про надання правової допомоги, які, на думку апеляційного суду, є неналежними документами, що посвідчують право адвоката Асатрян О. В. на надання правової допомоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в Київському апеляційному суді, оскільки в ордерах зазначено про надання правової допомоги адвокатом Асатрян О. В. у судах всіх інстанцій, органах юстиції, правоохоронних органах, банківських установах. Разом з тим згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18, від 03 липня 2019 року у справі № 9901/939/18, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. Якщо в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

При цьому довіреностей від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які могли б підтвердити повноваження адвоката Асатрян О. В. в Київському апеляційному суді, також не надано.

Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У січні 2022 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвокат Асатрян О. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував, що вказівка в ордері у графі «назва органу, в якому надається правова допомога» на те, що правова допомога надається «у судах всіх інстанцій», є підтвердження того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнту та представляти його інтереси в будь-яких судах, в тому числі в Київському апеляційному суді. Разом з цим суд не надав оцінки тому, що ордер на надання правничої допомоги є самостійним документом, який підтверджує повноваження на представництво інтересів, а відсутність в ньому записів про обмеження у вчиненні процесуальних та інших дій свідчить про відсутність таких обмежень, і адвокат, якому надано ордер, не зобов`язаний доводити наявність у нього повноважень на підписання апеляційної скарги. Ордери на надання правової допомоги відповідачам містять усі обов`язкові реквізити, передбачені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги і типовою формою ордера, затвердженими Радою адвокатів України відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а тому у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для повернення скарги. Повернення апеляційної скарги адвокату Асатрян О. В. з формальних підстав унеможливлює доступ до правосуддя для повного захисту прав та інтересів заявників шляхом судового розгляду справи.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

08 лютого 2022 року справа № 756/334/21 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи

Вирішуючи питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокат Асатрян О. В. на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року, апеляційний суд встановив такі обставини.

До апеляційної скарги адвокат Асатрян О. В. на підтвердження наявності у неї права на підписання та подання апеляційної скарги від імені та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 додала ордер на надання правової допомоги від 26 березня 2018 року серії КВ № 164377, договір про надання правової допомоги від 26 березня 2018 року № 17, укладений між Асатрян О. В. і ОСОБА_3 , ордер на надання правової допомоги від 10 жовтня 2019 року серії КВ № 271550, договір про надання правової допомоги від 10 жовтня 2018 року № 12, укладений між Асатрян О. В. і ОСОБА_2 , ордер на надання правової допомоги від 29 листопада 2018 року серії КВ № 271510, договір про надання правової допомоги від 29 листопада 2018 року № 21, укладений між Асатрян О. В. і ОСОБА_4 , ордер на надання правової допомоги від 10 червня 2019 року серії КВ № 271527, договір про надання правової допомоги від 10 червня 2018 року № 14, укладений між Асатрян О. В. і ОСОБА_5 .

Разом з тим апеляційний суд вважав, що вказані ордери на надання правової допомоги та договори про надання правової допомоги є неналежними документами, які посвідчують право адвоката Асатрян О. В. на надання правової допомоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в Київському апеляційному суді, оскільки у них зазначено про надання адвокатом правової допомоги у судах всіх інстанцій, органах юстиції, правоохоронних органах, банківських установах.

Довіреностей від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які могли б підтвердити повноваження адвоката Асатрян О. В. в Київському апеляційному суді відповідно до частини четвертої статті 62 ЦПК України, також не надано.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши аргументи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно зі статтею 129 Конституції Україниоднією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд, до якого також належить і право апеляційного оскарження.

Форма і зміст апеляційної скарги має відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 356 ЦПК Україниапеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До апеляційної скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено (пункт 1 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до апеляційної скарги адвокат Асатрян О. В. на підтвердження наявності у неї права на підписання та подання апеляційної скарги надала ордери на надання правової допомоги та договори про надання правової допомоги, які, на думку апеляційного суду, є неналежними документами, що посвідчують право адвоката Асатрян О. В. на надання правової допомоги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в Київському апеляційному суді, оскільки у ордерах лише узагальнено зазначено про надання правової допомоги адвокатом у судах всіх інстанцій, органах юстиції, правоохоронних органах, банківських установах, без визначення конкретного суду. Тобто надані адвокатом документи у розумінні частини четвертої статті 62 ЦПК Українине підтверджують повноваження представника діяти від імені заявників в суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів не може погодитись із висновком апеляційного суду, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК Українипредставником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК Українивизначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону № 5076-VIпід час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з частинами першою - третьою статті 26 Закону № 5076-VIадвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого закономна надання безоплатної правової допомоги. Ордером є письмовий документ, що у випадках, установлених цим Закономта іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням і повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера. Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з пунктами 5, 11, 12.4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 листопада 2020 року № 118 (далі - Положення), ордер, встановленої форми, є обов`язковим для прийняття усіма органами, установами, організаціями на підтвердження правомочності адвоката на вчинення дій, передбачених статтею 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Ордер, зокрема, містить наступні реквізити: назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

За таких обставин колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду про повернення апеляційної скарги та зазначає, що вказівка в ордері у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» на те, що правова допомога надається у судах всіх інстанцій незалежно від спеціалізації, є достатнім і необхідним підтвердженням того, що адвокат уповноважений надавати правову допомогу клієнтам та представляти їх інтереси в будь-яких судах України, а тому не вимагає уточнення/зазначення територіальної, інстанційної, предметної та суб`єктної юрисдикції судів.

Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 15 квітня 2020 року у справі № 361/4347/17, від 03 серпня 2020 року у справі № 428/3851/19, від 29 листопада 2021 року у справі № 754/3233/20.

Вказаний висновок не суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 з огляду на те, що в зазначеній справі в ордері на надання правової допомоги у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» були взагалі відсутні відомості про судові органи, тоді як у справі, яка переглядається, вказано про надання адвокатом правової допомоги у судах всіх інстанцій, на підтвердження чого надано також договір про надання правової допомоги, що в цьому випадку є достатнім для висновку про наявність у адвоката Асатрян О. В. права на підписання та подання апеляційної скарги від імені заявників.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у справі № 9901/847/18 застосовувала Положення у редакції від 12 квітня 2019 року № 41, а представник заявників - адвокат Асатрян О. В. звернулася до суду у листопаді 2021року, тобто коли діяла нова редакція Положення.

В іншій постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19), на яку послався апеляційний суд, зроблено висновок, що в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла, виходячи з того, що в ордері на надання правової допомоги, який був доданий до позовної заяви, підписаної адвокатом, у графі «Назва органу, в якому надається правова допомога» було зазначено: «В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування».

При цьому у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зробила правовий аналіз статті 26 Закону № 5076-VIта пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 36, та зазначила, що системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі «Назва органу, в якому надається правова допомога».

Разом з тим на час подання апеляційної скарги діяло Положення у новій редакції, згідно з яким під назвою органу, у якому надається правова допомога адвокатом, розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів наприклад: судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо.

Таким чином, апеляційний суд застосував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, які є нерелевантними у спірних правовідносинах, та дійшов помилкового висновку про те, що адвокат Асатрян О. В. не надала доказів на підтвердження наявності у неї права на підписання та подання апеляційної скарги, а тому аргументи касаційної скарги про те, що оскаржена ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі, і її постановлено без додержанням норм процесуального права, є обґрунтованими.

Згідно з частиною четвертою статті 406 ЦПК Україниу випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК Українипідставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі.

Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Асатрян Олени Вікторівни задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного суду від 10 грудня 2021 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов