Військовий облік на підприємстві: відповіді на запитання

Насамперед нагадаємо, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом № 3633 уточнити адресу проживання, номери засобів зв’язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Закон набув чинності 18.05.2024, тож строк оновлення закінчується 16.07.2024 (а з 17 липня можливі штрафи).

Це, зокрема, і строк, до якого ваші працівники, які не перебували на військовому обліку, мають отримати, а ті, хто перебував, оновити військово-облікові документи та надати їх за місцем роботи.

Працівники – чоловіки середнього віку були прийняті на роботу до 2021 року. Тоді їх приймали без перевірки військово-облікових документів. Як діяти зараз?

Відразу зауважимо, що військовий облік на підприємстві не ведеться або ведеться неналежним чином.

Справді, вимога перевіряти військово-облікові документи при прийнятті на роботу з’явилася у ст. 24 КЗпП у 2021 році завдяки Закону № 1357. Проте й до того вести військовий облік роботодавці були зобов’язані. Щоправда, не в тій формі, що тепер, а шляхом складання особових карток працівників (форма № П-2). У цій формі є розділ ІІ «Відомості про військовий облік», який складається на підставі наданих працівником військово-облікових документів. Недарма цю форму затверджено спільним наказом Держстату та Міноборони від 25.12.2009 № 495/656.

І ми про обов’язок вести військовий облік працівників говорили неодноразово і до 2021 року – ось, наприклад, наша стаття ще з 2017 року про складання особових карток. Там же ми зазначали, що окремого штрафу за неведення або неналежне ведення особових карток чинне законодавство не містить. Проте за ці порушення можна отримати одразу кілька штрафів – одним з них якраз і був штраф за неведення або неналежне ведення військового обліку на підприємстві.

А тепер вести військовий облік потрібно у формі Списків персонального військового обліку (додаток 5 до Порядку № 1487).  

Також зазначимо, що раніше (зокрема, на момент першого скоєння порушення на цьому підприємстві) розмір штрафу був значно нижчим.

А нині порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юридичних осіб та громадських об’єднань від двох тисяч до трьох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 34 000,00 грн до 59 500,00 грн).

Тож слід негайно усунути порушення, щоб відповідальні особи не потрапили під цей величезний штраф.

Що треба зробити:

1. повідомити працівників письмово про необхідність надання особі, відповідальній за ведення військового обліку, військово-облікових документів;
2. якщо працівник відмовляється надати військово-обліковий документ, про такого працівника слід повідомити до ТЦК.

Щоправда, якщо орієнтуватися на п. 9 Порядку № 1487).

Особи, відповідальні за ведення військового обліку, повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до національного класифікатора ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (п. 12 Порядку № 1487).

Отже, якщо на підприємстві 501 військовозобов’язаний і більше, то має бути одна особа, яка веде військовий облік. А її оклад буде на рівні окладів працівників служби персоналу, і доплата до 50% окладу за ведення військового обліку цій особі не платиться.

Якщо ж на підприємстві менше ніж 500 військовозобов’язаних, тоді додаткові обов’язки покладаються на працівника служби персоналу (або на іншого працівника, бо іноді на підприємстві немає окремого кадровика). За виконання таких додаткових обов’язків і встановлюється доплата в розмірі до 50 відсотків посадового окладу. Зрозуміло, що фактичний розмір доплати встановлюється за угодою між працівником та роботодавцем.

Чи треба повідомляти ТЦК про наявність серед персоналу жінок з медичною освітою, які не перебувають на військовому обліку?

У п. 8 Порядку № 1487 зазначається, що організація військового обліку на підприємствах, в установах та організаціях покладається на їхніх керівників.

Проте обов'язки з ведення військового обліку на підприємствах можуть бути покладені керівником на працівників служби персоналу, служби управління персоналом (далі – служба персоналу).

У разі відсутності штатної одиниці служби персоналу обов'язки з ведення військового обліку можуть бути покладені на іншу особу, яка веде облік працівників на підприємстві.

Також у п. 35 Порядку № 1487 військовозобов’язані та резервісти протягом семи днів з дня досягнення граничного віку перебування в запасі спрямовуються керівниками підприємств до ТЦК для виключення з військового обліку.

Тобто не роботодавець надає інформацію для виключення з військового обліку, а сам працівник. Щоправда, роботодавець повинен проконтролювати цей процес (тобто створити наказ для працівника про звернення до ТЦК з метою виключення з військового обліку і про вивільнення його від роботи на день звернення до ТЦК).

А далі, на підставі відмітки ТЦК у військово-обліковому документі про виключення з військового обліку, відповідальна особа, яка веде військовий облік у роботодавця, робить у Списках персонального військового обліку позначку «Виключено з обліку».

Як визначити граничний вік перебування в запасі (на військовому обліку для тих, хто зараз не служить)? Для цього слід звернутися до ст. 28 Закону № 2232.

Запас військовозобов'язаних поділяється на два розряди, що встановлюються залежно від віку військовозобов'язаних.

Військовозобов’язані, які перебувають у запасі та мають військові звання рядового, сержантського і старшинського складу, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд – до 35 років;

2) другий розряд – до 60 років.

Особи офіцерського складу, які перебувають у запасі, поділяються на розряди за віком:

1) перший розряд:

молодший офіцерський склад – до 45 років;

старший офіцерський склад:

майор (капітан 3 рангу), підполковник (капітан 2 рангу) – до 50 років;

полковник (капітан 1 рангу) – до 55 років;

вищий офіцерський склад – до 60 років;

2) другий розряд:

молодший та старший офіцерський склад – до 60 років;

вищий офіцерський склад – до 65 років.

Граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі ЗСУ та інших військових формувань (60 років та 65 років).

Автор консультації: Галина Казначей

Джерело: «Дебет-Кредит»