Вимога про визнання реклами недобросовісною фактично є вимогою про встановлення факту (ВГСУ від 26 квітня 2016р. у справі № 926/1334/15, судді Палій В. В., Львов Б. Ю, Селіваненко В. П. )

Фабула судового акту: Аби зобов’язати Відповідачів здійснити публічне спростування недобросовісної реклами Позивач звернувся до суду з відповідною заявою. На думку Позивача, одним з відповідачів було порушено конкурентне законодавство України шляхом зазначення в рекламі наукового ступеня заслуженого лікаря України, непідтвердженого відповідним дипломом державного зразка.

Правова позиція: Вищий господарський суд України у справі № 926/1334/15 зазначив, що вимога про визнання реклами недобросовісною фактично є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Це виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Тому такий спосіб захисту не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення порушеного права.

За наведених обставин, розгляд судом вимоги про спростування недобросовісної реклами не ставиться у залежність від наявності рішення державного органу (у тому числі, рішення суду) про визнання поширеної реклами недобросовісною, оскільки встановлення наявності чи відсутності факту недобросовісності поширеної реклами здійснюється безпосередньо у розгляді спору про спростування такої недобросовісної реклами.

Читайте статтю: ТОП 5 самых значимых IP судебных дел в Украине за 2015

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2016 року Справа № 926/1334/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Центр сучасної офтальмології "ВАШ ЗІР", м. Чернівці,

на рішення господарського суду Чернівецької області від 18.12.2015

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016

зі справи № 926/1334/15

за позовом приватного підприємства "Центр сучасної офтальмології "ВАШ ЗІР" (далі - Підприємство), м. Чернівці,

до 1. приватної медичної установи "Міжнародний науково-практичний центр східної медицини "ПРОЗРІННЯ" (далі - Установа), м. Чернівці,

2. комунальної організації "Редакція газети "ГАЛИЧИНА" (далі - Редакція), м. Івано-Франківськ,

про зобов'язання спростувати недобросовісну рекламу.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача не з'явився

відповідачів 1. Кицкай В.В. - предст. (дов. від 16.02.2016)

2. не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до Установи та Редакції (з урахуванням уточнених позовних вимог) про зобов'язання відповідачів здійснити публічне спростування недобросовісної реклами, яка опублікована у випусках газети "Галичина" № 143-44 від 25.09.2014, № 155-156 від 16.10.2014, № 165-166 від 30.10.2014, № 181-182 від 27.11.2014, № 193-194 від 18.12.2014.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.12.2015 зі справи № 926/1334/15 (судді Гушилик С.М. - головуючий, Швець М.В., Ніколаєв М.І.), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 (судді Дубник О.П. - головуючий, Матущак О.І., Скрипчук О.С.) у задоволенні позову відмовлено, з посиланням на його необґрунтованість.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, з прийняттям нового рішення про задоволення позову. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових актів з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Установа просила залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 у задоволенні заяви Підприємства про відвід колегії суддів у складі: суддя Палій В.В. - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Селіваненко В.П. у справі № 926/1334/15 відмовлено.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представника Установи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- на замовлення Установи Редакція розмістила рекламу офтальмологічних послуг Установи у випусках газети "Галичина": № 143-44 від 25.09.2014,№ 155-156 від 16.10.2014, № 165-166 від 30.10.2014, № 181-182 від 27.11.2014, № 193-194 від 18.12.2014. Реклама містила зображення ОСОБА_7 та напис: "Керівник центру "AS", кандидат медичних наук, заслужений лікар України ОСОБА_7";

- диплом кандидата наук НОМЕР_1 виданий ОСОБА_7. в Російській Федерації Вищим експертно-кваліфікаційним комітетом відповідно до рішення Вищої міжакадемічної атестаційної комісії від 21.03.2014 № 014002-1к про присвоєння наукового ступеню кандидата медичних наук; Вищий експертно-кваліфікаційний комітет є громадською організацією;

- адміністративною колегією Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатом дослідження, проведеного за заявою Підприємства щодо ознак порушення Установою законодавства про захист від недобросовісної конкуренції під час рекламування своєї діяльності в засобах масової інформації встановлено, що диплом кандидата медичних наук ОСОБА_7 не є дипломом України про присвоєння наукового ступеня, а отриманий на території Російської Федерації. Згідно законодавства Російської Федерації даний диплом не є дипломом державного зразка у Російській Федерації. Зазначені дії Установи ставлять її у більш вигідне становище і надають їй переваги серед інших суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку та містять ознаки порушення, передбаченого приписами статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; відповідно до рекомендації № 8 (вих. від 24.03.2015 № 01-20/269) адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Установі рекомендовано вжити заходів щодо усунення наслідків та недопущення в подальшому дій, які полягають у поширенні інформації, що вводить в оману;

- Установа письмово повідомила Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України про те, що в подальшому розроблятиме нові рекламні макети вказаної установи, в яких деталізуватиметься інформація про отримані дипломи керівником ОСОБА_7 для надання більш повної інформації споживачам, що унеможливлюватиме будь-які домисли та можливість введення споживачів в оману з приводу наявних у нього дипломів внаслідок нечіткості та неповноти рекламних формулювань (письмове повідомлення від 13.07.2015 вих. №239;

- відповідно до рекомендації № 31 (вих. від 23.07.2015 №01-20/730) адміністративної колегії Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Установі рекомендовано вжити заходів, спрямованих на недопущення дій, які можуть містити ознаки порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченогостаттею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" в частині поширення інформації, що вводить в оману;

- позивач, який також надає офтальмологічні послуги звернувся з даним позовом до суду про зобов'язання відповідачів здійснити публічне спростування недобросовісної реклами, яка опублікована у випусках газети "Галичина" № 143-44 від 25.09.2014, № 155-156 від 16.10.2014, № 165-166 від 30.10.2014, № 181-182 від 27.11.2014, № 193-194 від 18.12.2014, шляхом опублікування спростування під заголовком: "СПРОСТУВАННЯ" із зображенням керівника центру ОСОБА_7 та повідомлення наступного змісту: "Наявність наукового ступеня кандидата медичних наук у керівника центру "АS" ОСОБА_7 не відповідає дійсності";

- у випусках газети "Галичина" № 122-123 (5075-5076) від 20.08.2015 та № 152-153 (5105-5106) від 15.10.2015 на замовлення Установи надруковано уточнення наступного змісту: "Уточнення. В випусках газет "Галичина" № 143-144 (4896-4897) від 25.09.2014р., № 155-156 (4908-4909) від 16.07.2014р., № 165-166 (4918-4919) від 30.10.2014р., № 181-182 (4934-4935) від 27.11.2014р., № 193-194 (4946-4947) від 18.12.2014р. в рекламі мережі офтальмологічних центрів ОСОБА_7 напис "Керівник центру "AS", кандидат медичних наук, заслужений лікар України ОСОБА_7" просимо вважати як "Керівник центру "AS", кандидат медичних наук згідно диплому недержавного зразка НОМЕР_1, що виданий за рішенням Вищої міжакадемічної атестаційної комісії від 21.03.2014р. № 014002-1к при АНО Вищому експертно-кваліфікаційному комітеті (РФ), заслужений лікар України ОСОБА_7".

Причиною виникнення спору у даній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для зобов'язання відповідачів спростувати недобросовісну рекламу.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про рекламу" (далі - Закон) реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; недобросовісна реклама - це реклама, яка вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам, державі чи суспільству внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, замовчування, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження.

Згідно з приписами статті 10 Закону недобросовісна реклама забороняється. Відповідальність за недобросовісну рекламу несе винна особа. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні органи, визначені у статті 26 цього Закону.

У відповідності до статті 28 Закону публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється добровільно або за рішенням суду. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється за рахунок винної особи. Публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється в такому ж порядку, в якому вона була розміщена.

Згідно з приписами частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Способи захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

За змістом частини третьої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У вирішенні даного спору суди попередніх інстанцій виходили, зокрема з того, що рішення державних органів (у тому числі, рішення суду) про визнання поширеної Установою реклами недобросовісною - відсутнє; позивач у межах даного спору не заявляв вимогу про визнання поширеної Установою реклами недобросовісною. У зв'язку з чим, за відсутності рішення про визнання реклами недобросовісною, відсутні підстави для задоволення вимоги про її спростування.

Однак, судами попередніх інстанцій не враховано, що вимога про визнання реклами недобросовісною фактично є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення. Це виходить за межі повноважень господарських судів, оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин. Цей факт може встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Тому такий спосіб захисту не відповідає способам, встановленим чинним законодавством, і, як наслідок, не призводить до поновлення порушеного права.

За наведених обставин, розгляд судом вимоги про спростування недобросовісної реклами не ставиться у залежність від наявності рішення державного органу (у тому числі, рішення суду) про визнання поширеної реклами недобросовісною, оскільки встановлення наявності чи відсутності факту недобросовісності поширеної реклами здійснюється безпосередньо у розгляді спору про спростування такої недобросовісної реклами.

У той же час, встановивши, що ОСОБА_7 видано диплом кандидата наук в Російській Федерації Вищим експертно-кваліфікаційним комітетом відповідно до рішення Вищої міжакадемічної атестаційної комісії від 21.03.2014 № 014002-1к про присвоєння наукового ступеню кандидата медичних наук, відповідно, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_7 не є кандидатом медичних наук згідно диплому НОМЕР_1 недержавного зразка, Установою не розповсюджувалася інформація про наявність у керівника центру диплома державного зразка; беручи до уваги те, що Установою у газетах "Галичина" розміщено уточнюючі відомості із зазначенням реквізитів диплома про отримання наукового ступеня керівником Установи (номер, дату, ким виданий із зазначенням про те, що даний диплом недержавного зразка), - місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Вищий господарський суд України додатково зазначає, що спростування, яке просив опублікувати позивач у випадку задоволення позову такого змісту як: "Наявність наукового ступеня кандидата медичних наук у керівника центру "АS" ОСОБА_7 не відповідає дійсності" є недостовірним, з огляду на фактично встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та наявність у ОСОБА_7 наукового ступеня кандидата медичних наук згідно диплома НОМЕР_1 недержавного зразка.

Помилковість висновків апеляційного господарського суду щодо необхідності існування рішення суду про визнання поширеної реклами недостовірною не призвела до скасування законного вцілому рішення місцевого господарського суду про відмову в позові, у зв'язку з чим рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, у тому числі, в частині розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 1117 11111/?utm_source=Reshenie_v_Zakon&utm_medium=Reshenie_v_Zakon&utm_campaign=Reshenie_v_Zakon> 1119-11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Чернівецької області від 18.12.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 зі справи № 926/1334/15 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Центр сучасної офтальмології "ВАШ ЗІР" - без задоволення.

Суддя В. Палій

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко