Відшкодування шкоди за пошкодження авто внаслідок стихії: питання практики

Декілька тижнів тому столицю, а також деякі обласні центри сколихнула новина: Хрещатик, основні артерії міста, підземні паркінги та торгові центри опинились під водою через сильну зливу. Сотні автомобілів були затоплені, десятки – побиті гілками дерев, вивіски магазинів та невеликі споруди було повалено, повідомляє ukrainepravo.com.

Як вбачається із даних ЗМІ, негода не була критичною, однак зливні каналізаційні системи та комунальні служби не впорались із поставленою задачею.

Тож хто понесе відповідальність перед автовласниками за завдану шкоду? Чи має юридичну перспективу подання позовів до Київради чи є сенс відшкодування шкоди за рахунок страхових виплат? “Українське право” вирішило проаналізувати законодавство та судову практику з даного питання.

Читайте статтю: Штраф у мільйон за керування авто на іноземній реєстрації: подальші дії

ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ ТА ПОЗИЦІЯ КИЇВРАДИ

Із аналізу публікацій у ЗМІ вдається виокремити декілька можливих шляхів відшкодування завданої власникам авто шкоди:

1) страхові компанії, у разі наявності полісу КАСКО та доведення факту заподіяння шкоди внаслідок стихійного лиха (etcetera, fakty.ictv, fakty.ictv, segodnya);

2) власники паркувального майданчика, як особа, що бере на себе зобов’язання по збереженню авто (lb.ua, lb.ua, fakty.ictv);

3) КМР, КМДА, у разі виявлення прихованих порушень норм містобудування, що могли призвести до затоплення (lb.ua, etcetera, segodnya, strana.ua);

4) комунальні служби (зокрема, Київавтодор), у разі виявлення порушень в роботі дощової каналізаційної системи чи порушень нормативів при будівництві доріг (lb.ua).

Таким чином, найбільш перспективним є шлях стягнення шкоди за рахунок страхового відшкодування, однак це актуально лише для власників КАСКО, у яких в договорі із страховиком серед страхових випадків наявні стихійні лиха. До того ж, проблема може виникнути на етапі доведення існування дійсно факту понаднормового рівня опадів. Інший шлях – це стягнення шкоди із власника парковки, де було припарковано автомобіль (наприклад, біля торгового центру). Найбільш складним та найменш вірогідним у питанні знаходження необхідної доказової бази є шлях подання позову до Київради, КМДА або комунальних служб. В такому разі необхідно буде довести причинно-наслідковий зв’язок між діями чи бездіяльністю зазначених органів та завданою власнику авто шкоду.

Однак, для того, аби стягнути кошти з тієї чи іншої організації потерпілому потрібно доказати не лише факт,зокрема,затоплення авто за певних обставин та розмір завданої шкоди, а й встановити причину затоплення, чи наявна вина певної особи в затопленні (наприклад, протиправна бездіяльність відповідальних органів чи порушення проектувальних планів, що призвели до цього), чи це було стихійне лихо.

В свою чергу одразу після негоди мер Києва В. Кличко дав коментар та заявив, що перспективи у позовах до Київради немає; зважаючи на те, що це було стихійне лихо, слід звертатись до страхових компаній. Аналогічну позицію висловив і заступник голови КМДА П. Пантелєєв.

Читайте статью: Какие выводы автотехнической экспертизы могут помочь водителю

СУДОВА ПРАКТИКА

Що стосується рішень судів у подібних справах за позовами до страхових компаній, то здебільшого вони є позитивними для потерпілої сторони (рішення за номерами № 25781426, 27154956, 5445539, 9222778, 43685886, 51539115 в ЄДРСР).

Досить часто в договорах страхування (КАСКО) наявне подібне формулювання одного із можливих страхових випадків: “Стихійне лихо” - землетрус, зсув, обвал, провалля, буря, ураган, шквал, смерч, сильний дощ, тривалі дощі, сильна злива, град, паводок, підтоплення, затоплення, падіння дерев та інших предметів з будь-яких причин, напад тварин.

Існування подібного пункту в договорі є однією з умов отримання страхового відшкодування. Водночас, в реєстрі наявні декілька справ, за результатами розгляду яких суд відмовив у задоволенні позову, наприклад:

- рішення № 1954589 в ЄДРСР – в правилах, що є додатком до договору страхування наявне обмеження на виплати у разі виникнення події, що відбулися внаслідок виходу з ладу деталей, вузлів і агрегатів застрахованого транспортного засобу через попадання у внутрішні порожнини агрегатів сторонніх предметів і речовин (гідроудар та ін.);

- рішення № 2790532 в ЄДРСР – позивачем не було доказано, що саме на автостоянці внаслідок зливи відбулось затоплення застрахованого авто;

- рішення № 68975964 в ЄДР: - авто отримало механічні пошкодження від сповзання у ставок під час дощу, а не від стихійного лиха.

Що стосуються позовів до комунальних підприємств, то тут судова практика не є однозначною.

Наприклад, можна розглянути рішення № 44142151 в ЄДРСР, яке не стосується залиття авто, однак позов подано до ММКП «Мукачівводоканал» щодо відшкодування шкоди, завданої неякісною роботою каналізації. Так, у рішенні описується ситуація, коли в зв’язку з дощем рівень води на подвір’ї позивача піднімається, зливи не працюють і вміст каналізації опиняється у воді на поверхні. Однак, посилаючись на п. 2 Постанови Пленуму ВСУ “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.92 року та той факт, що позивачем не доведено, в чому конкретно полягала бездіяльність комунального підприємства, судом було відмовлено у задоволенні позову.

Натомість рішення № 155956 в ЄДРСР описує протилежну ситуацію, коли в регресному порядку страхова компанія звернулась до облавтодору та отримала відшкодування, яке перед цим виплатила потерпілому, авто якого затопило внаслідок прориву дамби.

Що стосується позовів до органів місцевого самоврядування чи місцевих адміністрацій, то такі рішення є поодинокими, і судова практика з даних правовідносин також різниться.

Водночас, позитивним можна вважати рішення № 66075161 в ЄДРСР, в якому описується ситуація, коли внаслідок тривалої сильної зливи було підтоплено авто позивача, що призвело до поломки деяких приладів та агрегатів. Позов було направлено до Одеської міської ради та місцевого водоканалу.

У результаті розгляду справи суд задовільнив позов частково і стягнув лише моральну шкоду в розмірі 2 тис. грн., відмовивши у задоволенні матеріальних вимог, оскільки їх розмір не було доведено (позивач провів ремонтні роботи авто через три місяці після підтоплення, однак відсутній доказ, що підтверджує, що необхідність проведення цих ремонтних робіт був зумовлений саме підтопленням).

Читайте статтю: Оскарження рішень митного органу щодо порушень митних правил

Визнаючи вину міської ради та місцевого водоканалу за затопленням, що сталось, суд зазначив наступне:

“... Отже, власником мереж та споруд водовідведення та каналізації, якими обладнані автомобільні дороги в м. Одесі ... є Одеська міська рада, ці об’єкти належать на праві комунальної власності, що визначає обов’язок власника забезпечити їх належне та безпечне функціонування та експлуатацію у спосіб, що унеможливить її негативний вплив на мешканців міста та пошкодження їх майна... Отже, ТОВ «Інфокс» (прим. авт. – місцевий водоканал) є належним орендарем системи водовідведення м. Одеси, в тому числі є користувачем частини зливової каналізації по вул. Балківській, а тому ця організація повинна була вжити усіх необхідних заходів задля збереження безперервного та належного функціонування системи водовідведення в цілому. Відповідач ТОВ «Інфокс», уклавши названий договір оренди, перебрав на себе відповідальність за безпечність функціонування мережі водовідведення...”.

Встановлення зазначених обставин потребувало подання низки доказів, що забезпечило встановлення суддею “факту пошкодження майна позивачки в результаті протиправної бездіяльності відповідачів”.

Зважаючи на зазначене, вбачається, що судова практика з даного питання є різною, однак постраждалі власники авто мають декілька варіантів стягнення шкоди, завданої внаслідок затоплення авто, залежно від конкретних обставин справи, у тому числі не виключається відповідальність органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, а тому позиція Київради щодо невиплати відшкодування постраждалим, особливо у яких немає КАСКО, викликає сумнів, однак остаточну крапку в таких справах може поставити лише суд.

Автор статті: Зозуля Наталія

Фото: korzonews.info