Вибух під Радою: утримувані чотири роки в СІЗО без вироку оскаржують свій арешт

Київський апеляційний суд відклав розгляд скарги на продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для Сергія Крайняку та Ігоря Гуменюка, яких звинувачують у терористичному акті під Верховною Радою 31 серпня 2015 року.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

Апеляційний суд не отримав від Шевченківського суду (першої інстанції) дозвіл не доставку обвинувачених. Станом на 31 жовтня відповіді не надійшло.

Хлопців включили в засідання по відеозв’язку. Однак вони наполягали на особистій присутності, щоб мати можливість спілкуватися з адвокатами, а також говорили, що звук поганий і вони не чують суддів та захисників.

Суд відклав розгляд апеляційної скарги на 14 листопада на 12.00.

Суд встиг долучити документи, надані адвокатом Олександром Заруцьким: заяви колишніх нардепів Іллєнка і Черевка про взяття обвинувачених на поруки, а також заяву тітки Крайняка про забезпечення його місцем проживання на випадок домашнього арешту і ухвали Шевченківського суду.

Зауважимо, що апеляцію подали ще 29 липня. Апеляційний суд 21 серпня повернув матеріали справи в Шевченківський суд для належного оформлення. 23 вересня справа повернулась в апеляційний суд, а 3 жовтня суд визначився із датою судового засідання. Оскаржується ухвала від 25 липня 2019, строк дії якої вже сплив. 24 жовтня Шевченківський суд вкотре продовжив запобіжний захід.

13 червня 2019 визнано неконституційним положення ч.2 ст.392 КПК. Це положення не дозволяло оскаржувати ухвали суду першої інстанції про продовження запобіжного заходу до винесення вироку. Так обвинувачені та їх адвокати вперше за три роки змогли подати апеляцію. Звістка про перше за майже два роки відкрите засідання викликала інтерес і 31 жовтня у засідання з’явилися люди, які підтримують підсудних і вважають, що вони не винні.

Вспомните новость : Рада вернула уголовную ответственность за незаконное обогащение

Справа Гуменюка та Крайняка з серпня 2016 розглядається у Шевченківському суді Києва. У січні 2018 суд ухвалив проводити розгляд у закритому режимі на прохання потерпілих.

Від двох потерпілих надійшла письмова заява, що присутні у судовому засіданні особи висловлюють погрози та образи щодо них та їх загиблих синів. Мати загиблого уточнила, що вільні слухачі висловлюються грубою нецензурною лайкою, зміст цих слів вона не розцінює як загрозу її життю, однак переконана, що її здоров’ю загрожує реальна небезпека. Протягом усього розгляду вона вимушена вживати лікувальні препарати. Інший потерпілий підтвердив ці обставини і просив врахувати, що особи, які підтримують обвинувачених, протягом попередніх судових засідань неодноразово ображали його та його дружину.

Адвокати були проти закритого засідання, вважаючи побоювання потерпілих безпідставними. Просили взяти до уваги, що справа викликає широкий суспільний інтерес, тому, на їх думку, розгляд у закритому засіданні зашкодить правосуддю.

Суд ухвалив проводити закриті засідання для забезпечення прав та інтересів потерпілих, але з огляду на суспільний резонанс доручив судовій адміністрації онлайн-трансляцію засідань.

31 серпня 2015 року Верховна Рада в першому читанні проголосувала президентський законопроект про внесення зміни до Конституції у частині децентралізації – Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей. Під парламентом сталися сутички і вибухи, в результаті чого загинуло четверо нацгвардійців.

Гранату, за версією слідування, гранату кинув боєць батальона «Січ» Ігор Гуменюк (1994 р.н.). Також обвинувачення пред’явили бійцю добровольчого батальйону «Карпатська Січ» Сергію Крайняку (1994 р.н.). За версією прокуратури, Крайняк запалив димову шашку, допомагаючи Гуменюку зробити вибух. Хлопці свою вину заперечують і стверджують, що в СІЗО їх били, щоб змусити зізнатися у злочині.

Наразі в Шевченківському суді триває дослідження письмових доказів. Зі слів адвоката, судом вивчено менше половини матеріалів. Свідків і обвинувачених ще не допитували.