Верховний Суд захистив іпотеку клієнта та не дозволив виселити мешканців

Сьогодні розглядаємо мою позитивну судову практику із Верховного Суду, по справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (зараз - Акціонерне товариство «Сенс Банк») до клієнта та членів його родини, про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Три інстанції я пройшов у цій справі. Першу та другу інстанції – суд частково задовольнив позов банку, а третя інстанція – суд повністю банку відмовив. Сьогодні про це й розповідаю, яких результатів можна досягти по таким справам, скільки часу займе розгляд, які підстави є для такої перемоги. Також відповідатиму на запитання.

Постанова Верховного суду від 29.05.24 справа 751/1733/22 підтверджує зміст вищенаведеного, це моя справа, що говорить про мою кваліфікацію по даній категорії справ.

Почалося всі два роки тому, коли банк подав позов до суду, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - це такий спосіб судового захисту, згідно до якого можна отримати рішення суду яким суд дає добро на продаж іпотечного майна на електронних торгах СЕТАМ для погашення кредитного боргу. Також банк просив виселити як повнолітніх відповідачів, і неповнолітніх (дітей).

Суд першої інстанції задовольнив вимоги банку частково – звернув стягнення щодо іпотеки, у виселенні відмовив, оскільки заборонено виселяти з іпотечного майна купленого не за кредитні кошти, тому позовна вимога про виселення є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Я подав апеляційну скаргу на рішення першої інстанції, апеляційний суд залишив рішення першої інстанції без зміни. Далі вже я звернувся до Верховного Суду, обґрунтувавши свою позицію тим, що банком пропущено позовну давність, оскільки банк звернувся з першим позовом до клієнта ще у 2016 році (щодо стягнення кредитної заборгованості). Суд задовольнив та стягнув. Отже з 2016 року фактом подання позовної заяви до суду банк у добровільному односторонньому порядку достроково припинив зобов'язання щодо невиконаного кредитного зобов'язання у достроковому порядку.

А тому, саме з 2016 почала рахуватись трирічна позовна давність, тим самим сплила у 2020. А другий позов банк подав лише у 2022, тобто зі спливом строку позовної давності. А щоб суд застосував позовну давність по справі, для цього необхідно подати до суду заяву, що я і зробив у суді першої інстанції та підтримував у подальшому. Хоча і в суді першої інстанції, і другої, і третьої я говорив про цю позовну давність, на це позитивно відреагував лише Верховний Суд, ось пряма мова з постанови: “З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій у цій справі обставин строк виконання основного зобов`язання був змінений у зв`язку з пред`явленням банком 10 серпня 2016 року позову до позичальника про стягнення заборгованості за кредитним договором. Проте позивач звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки 06 червня 2022 року.

Суди попередніх інстанцій помилково витлумачили норми ЦК України щодо застосування позовної давності.

Застосувавши правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 755/13805/16-ц (провадження № 14-208цс21), Верховний Суд зазначає, що виходить за доводи касаційної скарги і вважає, що у позові необхідно відмовити з підстав пропуску банком позовної давності, про застосування якої заявив відповідач. Тому судові оскаржувані рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові в частині звернення стягнення на предмет іпотеки з мотивів викладених у цій постанові.”

Тим самим Верховний Суд задовольнив мою касаційну скаргу у повному обсязі з підстав спливу строку позовної давності, тим сами у підсумку відмовлено банку повністю у позові. Згідно до чого, всім раджу йти до третьої інстанції – Верховного суду, щоб там захистити своє іпотечне майно та свої права. У середньому три інстанції займе близько двох років.

Деякі відповіді на часті питання по даній темі:

Що таке звернення стягнення на предмет іпотеки?

Це встановлений законом напрямок дій, яким може скористатися кредитор (банку, мфо) для погашення заборгованості за рахунок іпотечного майна. Май на увазі, що про укладений договір іпотеки банк, МФО, інший кредитор – не забуде.

Згідно до чого, у кредитора є згідно до статті 33 Закону України “Про іпотеку” два напрями дій за іпотечним договором:

1. позасудовий порядок: через виконавчий напис нотаріуса або через проведення державної реєстрації за іпотечним застереженням у договорі іпотеки (договором про задоволення вимог іпотекодержателя). З обома з ними можна боротися далі у суді та скасувати;

2. судовий порядок: для отримання відповідного рішення суду про продаж іпотечного майна на електронних торгах СЕТАМ.

Умови звернення стягнення на предмет іпотеки?

Від того, як кредитор вирішить стягнути заборгованість (без суду або в судовому порядку), залежать порядок дій кредитора і умови. У будь-якому випадку, можна боротися з цим, у т.ч. у судовому порядку.

Права клієнта (іпотекодавця, боржника) при зверненні стягнення на предмет іпотеки?

1. право на юридичний захист (правову допомогу адвоката);

2. право у позасудовому порядку домовитися з банком/колекторами;

3. право на судовий захист;

4. право добровільно погасити борг як у позасудовому так і судовому порядку;

5. право на звернення до суду щодо банкрутства боржника фізичної особи;

6. право на реструктуризацію боргу, у т.ч. у судовому порядку.

Наслідки для клієнта щодо звернення стягнення на предмет іпотеки?

Якщо звернення буде проведено, тим самим реалізовано іпотечне майно, то предмет іпотеки буде продано у рахунок погашення заборгованості. Такий продаж також можна оскаржити до суду та скасувати (визнати недійсним або витребувати майно від останнього власника у порядку статті 388 Цивільного кодексу).

Реалізація предмета іпотеки?

Потрібно дивитися, як пропише таку реалізацію суд у відповідному рішенні:

1. у рішенні нічого не прописано: тоді продаж на електронних торгах СЕТАМ (або інших торгах);

2. варіант прописаний у рішенні суду;

3. рідкісний – продати предмет іпотеки через договір купівлі-продажу. Як правило, суди відмовляють у такій вимозі, з підстави віднесення такого способу у позасудовому порядку, без необхідності звертатися до суду.

Причини звернення стягнення на предмет іпотеки?

Боржник не погашає кредитну заборгованість. Не можеш погасити борг - банк (мфо) обов'язково звертається до суду щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки є борг і є діючий договір іпотеки.

Що чекати від банку після програшу банком суду?

1. у позасудовому порядку домовлятися для досягнення компромісу;

2. нова судова справа;

3. посилення (поновлення) позиції банку щодо попередніх судових справ, які не виконані, або щодо виконавчих проваджень, які на сьогодні діють.

Як проводиться оцінка предмета іпотеки звернення стягнення?

Якщо у межах виконавчого провадження, то виконавець призначає суб'єкта господарювання (оцінювання), який має право оцінювати зазначений предмет іпотеки, проводиться оцінка зазначеного іпотечного майна, складає звіт про оцінку предмета іпотеки. Можна без виконавця, коли безпосередньо банк/кредитор звертається до боржника і попереджає про явку оцінювача для проведення оцінки.

Рекомендації для іпотекодавців (боржників) у цій категорії справ?

Не думай, що банк/колектор/мфо забуде про борг та іпотеку. Питання часу, коли згадають. А тому:

1. краще домовлятися без судів, досягати якогось компромісу;

2. можна застосувати через суд банкрутство фізичної особи боржника або отримати ухвалу суду про реструктуризацію боргу (до 15 років, якщо це майно - єдине, іпотечне);

3. у судовому порядку доводити свою правоту, боротися, шукати підстави для ефективного юридичного захисту.

Як правильно вибрати адвоката для такої справи?

Дізнайся, чи веде адвокат такі справи, чи має позитивні результати у таких справах, у т.ч. на рівні Верховного Суду. Адвокат повинен мати досвід у справах цієї категорії.

Автор консультації: адвокат Васильев Павел Сергеевич

Телефоны для платных консультаций: 095-235-31-10 или 096-476-66-66

Телеграм канал