Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 30.03.2020 року у справі №201/1014/19

Ухвала

25 березня 2020 року

м. Київ

справа № 201/1014/19

провадження № 61-4201ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В.,

Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з указаним вище позовом.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на його утримання в розмірі по 745 грн кожного щомісяця, починаючи стягнення

з 28 січня 2019 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2019 року залишено без змін.

29 лютого 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку

ОСОБА_1 та ОСОБА_1 подали касаційну скаргу (надійшла 05 березня 2020 року) на рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2020 року, у якій заявники просять скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, виходячи з наступних підстав.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 та 3 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 та 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та справи про стягнення аліментів.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення аліментів визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.

Предметом позову у даній справі є стягнення аліментів у розмірі 1 490 грн щомісячно. Отже, ціна позову становить 8 940 грн (1 490 грн х 6), яка станом на 1 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до наведених приписів ЦПК України.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню. Таких випадків судом не встановлено.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України

суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_1 подали касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною 4 статті 274, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 29 березня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 січня 2020 року у справі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ф. Хопта

Є. В. Синельников

В. В. Шипович