Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.08.2018 року у справі №161/19854/17

Ухвала

Іменем України

28 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 161/19854/17

провадження № 61-28063 ск 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І.

М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Волинської області від 15 березня 2018 року в справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області,

Встановив:

У грудні 2017 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області зі скаргою на дії державного виконавця Другого відділу ДВС м. Луцька ГТУЮ у Волинській області, посилаючись на те, що 14 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження по виконанню рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області про солідарне стягнення із ОСОБА_4, ОСОБА_6 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором від 08 квітня 2008 року №47/08-І/02 в розмірі 178 168,18 дол. США основного боргу та 146 351 грн 34 коп. пені, та про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1, земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка належить ОСОБА_7, ОСОБА_8

30 вересня 2016 року державним виконавцем прийнято постанову про стягнення боргу з доходів ОСОБА_4 в розмірі 20%, щомісячно, на погашення заборгованості за кредитним договором.

ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, вважає, що державний виконавець мав виконувати рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, а не проводити стягнення з ОСОБА_4, оскільки виконання зобов'язання за кредитним договором перед ПАТ АБ "Укргабанк" забезпечено договором іпотеки, і на предмет іпотеки судом звернуто стягнення в рахунок погашення заборгованості, яка виникла.

Враховуючи наведене, ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати постанову про стягнення боргу з доходів ОСОБА_4 та зобов'язати Другий відділ ДВС повернути йому незаконного стягнуті кошти в розмірі 64 810 грн 80 коп.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2018 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Волинської області від 15 березня 2018 року, скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, залишено без розгляду.

16 квітня 2018 року ОСОБА_5, яка діє в інтересах ОСОБА_4, надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Волинської області від 15 березня 2018 року.

В касаційній скарзі ОСОБА_4 просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права та мотиви оскаржуваних судових рішень ґрунтуються на припущеннях, оскільки ОСОБА_4 не знав про стягнення боргу з його доходів до моменту ознайомлення з виконавчим провадженням - 04 грудня 2017 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що 14 вересня 2015 року відкрито виконавче провадження по виконанню рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області про солідарне стягнення із ОСОБА_4, ОСОБА_6 та із ОСОБА_4, ОСОБА_9 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" заборгованості за кредитним договором від 08 квітня 2008 року № 47/08-І/02 в розмірі 178 168,18 дол. США основного боргу, 146 351 грн 34 коп. пені та про звернення стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами АДРЕСА_1 Волинської області, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку.

30 березня 2016 року державним виконавцем прийнято постанову про стягнення боргу із доходів боржника, якою звернуто стягнення на доходи, що належать ОСОБА_4 та постановлено проводити щомісячне утримання із доходів, що належить до виплати ОСОБА_4 в загальному розмірі 20%, щомісячно.

Відповідно до статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до статті 447 ЦПК України, порушені їхні права чи свободи.

Відповідно до пункту а частини 1 , частини 2 статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Постанова про стягнення боргу із доходів боржника прийнята державним виконавцем 30 березня 2016 року, а скарга на дії державного виконавця надійшла до Луцького міськрайонного суду Волинської області лише 28 грудня 2017 року, тобто з пропуском, встановленого законом десятиденного строку для звернення зі скаргою до суду.

Так, за період з березня 2016 року по листопад 2017 року сума утриманого боргу, на підставі постанови державного виконавця, складає 57 988 грн 62 коп., сума утриманого виконавчого збору за вказаний період складає 6 822 грн 18 коп.

Таким чином, стягнення боргу із доходів ОСОБА_4 проводилася за місцем його роботи, починаючи з березня 2016 року.

Крім того, 22 вересня 2016 року дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_10 звернулася до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом до Другого відділу ДВС Луцького ГУ ВС про зобов'язання не чинити їй перешкод у користуванні спільним майном подружжя - заробітною платою її чоловіка та просила скасувати постанову державного виконавця про стягнення боргу із доходів ОСОБА_4

Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов правильного висновку про залишення скарги ОСОБА_4 на дії державного виконавця без розгляду, оскільки ним без поважних причин пропущено встановлений законом десятиденний строк для звернення зі скаргою на дії державного виконавця до суду.

Крім того, боржник ОСОБА_4 повинен був дізнатися про порушення свого права ще у квітні 2016 року, коли за місцем його роботи розпочалися стягнення із його заробітної плати на погашення заборгованості за кредитним договором.

Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 та 5 статті 394 ЦПК України,

Ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 січня 2018 року та постанову апеляційного суду Волинської області від 15 березня 2018 року в справі за скаргою ОСОБА_4 на дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_4.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає

Судді: В. В. Пророк

В.С. Висоцька

І.М. Фаловська