Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 20.09.2018 року у справі №523/11862/17

Ухвала

Іменем України

20 вересня 2018 року

м. Київ

справа № 523/11862/17

провадження № 61-44322ск18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Одеської області від 23 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ житлового будинку в натурі як об'єкту права спільної часткової власності,

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2017 року ОСОБА_5 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_4 про поділ житлового будинку в натурі як об'єкту права спільної часткової власності.

ОСОБА_4заявила клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, обґрунтовуючи вимоги тим, що предметом позову є поділ житлового будинку в натурі як об'єкту права спільної часткової власності, однак ніякої спільної власності між сторонами не існує. Також ОСОБА_4 були заявлені клопотання про скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ухвал Суворовського районного суду міста Одеси від 05 лютого 2018 року та від 13 березня

2018 року.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 03 травня 2018 року клопотання ОСОБА_4 про закриття провадження у справі та скасування заходів забезпечення позову задоволено частково.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ житлового будинку в натурі як об'єкту права спільної часткової власності закрито у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 13 березня 2018 року у даній цивільній справі щодо заміни встановленого ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 05 лютого 2018 року заходу забезпечення позову на інший захід забезпечення позову, а саме заборони Одеській міській раді приймати рішення про надання дозволу ОСОБА_4 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, для передачі їй у власність.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами відсутній предмет спору.

Не погоджуючись із ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 03 травня 2018 року, представник ОСОБА_5 ОСОБА_6 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 23 серпня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 задоволено.

Ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 03 травня 2018 року скасовано.

Справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ житлового будинку в натурі як об'єкту права спільної часткової власності направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що висновок районного суду про відсутність предмета спору у цій справі є таким, що суперечить вимогам процесуального закону, оскільки у правовідносинах, що склалися між сторонами існує спір, який судом не вирішений, суд не перевірив усіх обставин, на які посилалися сторони в обґрунтування своїх вимог, та не надав мотивування усім доводам сторін у справі.

15 вересня 2018 року ОСОБА_4 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Одеської області від 23 серпня 2018 року та залишити в силі ухвалу Суворовського районного суду міста Одеси від 03 травня 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому необхідно надавати сутнісного, a не формального значення.

Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Оскільки право ОСОБА_5 на поділ житлового будинку в натурі як об'єкту права спільної часткової власності оспорюється, зокрема відповідачем? ОСОБА_4, яка вказує на відсутність спільної власності між сторонами у справі, це не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору у справі.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 і 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Одеської області від 23 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про поділ житлового будинку в натурі як об'єкту права спільної часткової власності.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. П. Курило

В. М. Коротун

М. Є. Червинська