Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.09.2019 року у справі №640/19943/18

УХВАЛА

19 лютого 2020 року

Київ

справа №640/19943/18

адміністративне провадження №К/9901/36167/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Шипуліної Т. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у адміністративній справі №640/19943/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 адміністративний позов задоволено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 у справі №640/19943/18 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві 21.12.2019 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Також, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги відповідач посилається на те, що вперше Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві подано касаційну скаргу у справі №640/19943/18 до суду касаційної інстанції в межах встановленого КАС України строку на касаційне оскарження.

Однак ухвалою Верховного Суду від 19.09.2019 касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві повернено у зв'язку з ненаданням належним чином засвідченої копії або оригіналу довіреності.

Заявник зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб'єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2020 касаційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) зв'язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених КАС України, а підстави наведені відповідачем у заяві про поновлення строку, визнані неповажними; статті 330 КАС України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення недоліків, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку касаційного оскарження, вказавши підстави та надавши відповідні докази, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та надати документ про сплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 28.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0102928805783.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги щодо сплати судового збору.

Також на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем на адресу суду направлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення суду апеляційної інстанції та зазначено аналогічні підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення пропущеного строку при зверненні 21.12.2019 до Верховного Суду.

В обґрунтування поважності пропуску строку відповідач вказує на те, що у зв'язку з неналежним фінансуванням Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві можливість сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі при зверненні до суду касаційної інстанції у заявника була відсутня.

Суб'єкт владних повноважень зазначає, що подання касаційної скарги з порушенням строку на касаційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки труднощі та тривалість процедури отримання коштів необхідних для сплати судового збору з об'єктивних причин виключали можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою оформленою у відповідності до вимог КАС України.

08.02.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15.01.2020 №460-IХ, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України (в редакції від
03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Враховуючи те, що встановлений строк касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 закінчився 06.09.2019, для обґрунтування поважності пропуску строку касаційного оскарження податковому органу слід було надати докази регулярного та послідовного вчинення активних дій з метою виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору в розмірі визначеному законом.

Втім, належних доказів вчинення регулярних та послідовних дій для отримання фінансування щодо сплати судового збору з моменту виникнення права на апеляційне оскарження податковим органом суду не надано.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

В обґрунтування клопотання про продовження строку для усунення недоліків щодо сплати судового збору, податковий орган посилається на зупинення операцій з бюджетними коштами за всіма рахунками.

Однак, вказані посилання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві не можуть бути поважною причиною невиконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у відведений судом строк, оскільки податковий орган є суб'єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому труднощі в організації своєчасного виконання обов'язків працівників контролюючого органу є проблемою внутрішньої організації роботи податкового органу.

Разом з тим, податковим органом не надано доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №640/19943/18 та отримання відповідного фінансування з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків щодо сплати судового збору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, суд, -

ухвалив:

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №640/19943/18.

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №640/19943/18.

Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.08.2019 у адміністративній справі №640/19943/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прінт Інжінірінг" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Т. М. Шипуліна

Судді Верховного Суду