05.03.2019 | Автор: Грабчук Олександр Васильович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

Участь прокурора у справах по ст. 130 КУпАП

 Написати дану статтю підштовхнув пост адвоката Канікаєва Юрія Олеговича про необхідність участі прокурора при розгляді в суді справ про адмінправопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.

Читайте статтю:  Спрощення захисту - залучення прокурора у справу про адміністративне правопорушення по "п'яній" статті 130 КУпАП

  Чинним КУпАП передбачено, що участь прокурора є обов’язковою при розгляді судом справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. При розгляді інших справ така обов’язкова участь прокурора не вимагається. Існують випадки, коли (на мою думку) фактично деякі з функцій обвинувачення може підтримувати в суді потерпілий. Наприклад, при розгляді справ про адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. При цьому, потерпілий може знайомитись з матеріалами справи, заявляти клопотання та давати пояснення по суті справи, тим самим підтримуючи обвинувачення.

  При розгляді в суді справ про адмінправопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, і прокурор, і потерпілий фактично відсутні. При цьому, суд може переймати на себе обов’язки доказування. На моїй практиці траплялись випадки, коли судді, розглядаючи справи по ст. 130 КУпАП, переймали на себе функції обвинувача. Судді не були безсторонніми, а навпаки – виходили за межі протоколів, намагалися їх доповнити, ширше розтлумачити, до кінця розгляду справи стверджували, що клієнт дійсно керував ТЗ в стані сп’яніння, а дії поліцейських апріорі є законними. Так, судді фактично переймали на себе функції обвинувачення, які б мав виконувати прокурор у справі.

  В той же час, ЄДРСР містить багато постанов суддів, в яких останні, посилаючись на викладене нижче рішення ЄСПЛ у справі «Карелін проти Росії» (Karelin – Russia) № 926/08 від 20.09.2016 р., на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закривали провадження у справах про адмінправопорушення внаслідок недостатності доказів вини особи і як наслідок відсутністю складу адмінправопорушення. Наприклад, справа № 572/2789/17 (суддя Сарненського районного суду Рівненської області, ст. 130 КУпАП); справа № 640/15709/17 (суддя Київського районного суду м. Харкова, ст. 173 КУпАП); справа № 177/882/18 (суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області, ст. 175-1 КУпАП); справа № 640/3054/18 (суддя Київського районного суду м. Харкова, ст. 130 КУпАП).

  Згідно з рішенням у справі «Карелін проти Росії», заявник був визнаний мировим суддею РФ винним у вчинені дрібного хуліганства. Суддя ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами розгляду притягнув заявника до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адмінправопорушення. Суди вищих інстанцій Росії залишили в силі таке рішення відносно заявника. Однак він подав заяву до ЄСПЛ, в якій скаржився на відсутність участі прокурора у справі, що спричинило порушення ст.6 Конвенції, яка в т.ч. зазначає: кожен у випадку спору про його цивільні права та обов’язки або встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення має право на справедливий і публічний розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом…

  ЄСПЛ за результатами розгляду зазначив, що неупередженість зазвичай проявляється у відсутності необ’єктивності. Поняття неупередженості застосовується до суб’єктивних і об’єктивних критеріїв. Щодо перевірки об’єктивності, то під час вирішення питання в кожному конкретному випадку була обґрунтована причина побоюватися, що у судді бракуватиме неупередженості. У справі заявника адміністративне провадження було ініційовано поліцейським, який склав адміністративний протокол та передав його до суду для розгляду. Але такий співробітник поліції не був органом кримінального переслідування в сенсі державної посадової особи, яку призначили виступати проти заявника під час розгляду справи та представляти перед суддею сторону обвинувачення від імені держави. Відповідне національне законодавство Росії (так як і в Україні по справах за ст. 130 КУпАП) не вимагало від прокурора бути присутнім під час таких справ на судових засіданнях і не передбачало жодних особливих наслідків за його відсутності під час слухання. 

ЄСПЛ дійшов висновку, що у справі не було сторони обвинувачення. Це вплинуло на функціонування принципу презумпції невинуватості у ході судового розгляду й побічно заторкнуло питання неупередженості суду першої інстанції. У ситуації, коли суд першої інстанції не мав жодної альтернативи, окрім як взяти на себе завдання представити обвинувачення, ЄСПЛ не переконаний у наявності достатніх гарантій аби виключити законні сумніви щодо будь-яких наслідків, які б така процедура мала на неупередженість суду першої інстанції. Наявність сторони обвинувачення є необхідним для того, щоб запобігти законним сумнівам (які в іншому випадку можуть виникати щодо неупередженості суду).

  ЄСПЛ дійшов до висновку, що за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за таких умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке фактично підтримується судом.
  Дане рішення ЄСПЛ повністю обґрунтовує необхідність участі прокурора у справах про адмінправопорушення.

  Слід звернути увагу, що участь прокурора при розгляді правопорушень, передбачених ст. 130 КУпАП, не є обов’язковою. З іншої сторони, ст. 250 КУпАП наділяє прокурора правами брати участь у розгляді справи, заявляти клопотання, давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи тощо. Таким чином можна дійти висновку, що участь прокурора по такій категорії справ хоч і не є обов’язковою, але в той же час є можливою і необхідною. Справедливо зазначає адвокат Канікаєв Ю.О. про необхідність залучати прокурора до участі у справі по такій категорії справ шляхом подання відповідного клопотання.

  Російський адвокат Ізосімов Станіслав Всеволодович також підтримує таку позицію щодо необхідності участі прокурора як обвинувача у справах про адмінправопорушення. Так він зазначає, що фактично у будь-яких адміністративних справах, коли покарання було призначено судом без адміністративного обвинувача, можна писати скаргу в ЄСПЛ.
  Можливо зробити висновки, що участь прокурора у справах про адмінправопорушення, де відсутній потерпілий (в т.ч. по ст. 130 КУпАП), є доцільною і необхідною. Прокурор братиме участь у дослідженні доказів і надаватиме пояснення по суті обвинувачення, а основне завдання прокурора як обвинувача  полягатиме або в підтримці обвинувачення, або у відмові від обвинувачення (якщо він дійде до такого висновку в процесі розгляду). В іншому ж випадку, при розгляді справи про адмінправопорушення в суді, фактично змішується роль суду і прокурора, внаслідок чого виникають підстави для законних сумнівів в неупередженості конкретного судді.

Автор статті: Грабчук Олександр Васильович

4
Нравится
  
555 Просмотров
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення