Участь дитини у справах щодо позбавлення батьківських справ

Адвокатам та учасникам процесу у справах щодо позбавлення батьківських прав, завжди чітко треба розуміти що діти у справах щодо позбавлення батьківських прав не повинні биту використанні в темну та бути джерелом впливу в стосунках батьків та родичів щодо дітей під час розгляду справ відносно позбавлення батьківських прав.

Діти не повинні бути інструментом конфлікту, впливу на відповідача або позивача у судових процесах щодо позбавлення батьківських прав. Не треба забувати що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на батьків, які ухиляються від виконання своїх обов’язків. Позбавлення батьківських прав це така міра яка відповідає інтересам дитини. Згідно частини 3 статті 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Так, частина 1 статті 8 Закону України від 26.04.2001 № 2402 «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Стаття 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до статті 164 СК України позбавлення батьківських прав здійснюється тільки судом. Коментована стаття встановлює вичерпний перелік осіб, уповноважених подати позов про позбавлення батьківських прав. Таке право мають: один з батьків; опікун, піклувальник; особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому перебуває дитина; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

До закладів, в яких перебуває дитина, належать навчально-виховні заклади для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, що знаходяться як у віданні Міністерства охорони здоров'я, так і Міністерства освіти України. Дошкільні, середні та позашкільні навчальні заклади, у яких діти знаходяться протягом обмеженого часу впродовж дня, не мають права звертатися до суду з позовом про позбавлення батьків (або одного з них) дитини батьківських прав.

При розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь *(органу опіки та піклування у подальшому служба у справах дітей). Служба у справах дітей подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Орган опіки та піклування (виконкоми рад, РДА) обов’язково бере участь у судових та позасудових спорах, що стосуються прав дітей: визначення місця проживання, виховання, позбавлення батьківських прав, виселення та майнових питань. Вони обстежують умови проживання, надають письмові висновки та захищають інтереси неповнолітніх. Обов'язкова участь у судах регламентується частиною 4, статті 19 СК України.

*Орган, який ми називаємо «органом опіки та піклування», фактично залишилася незмінним в законодавстві України, проте система роботи та назви конкретних підрозділів суттєво змінилися через адміністративну реформу (децентралізацію).

Зараз ці функції виконує згідно з чинним законодавством України, органами опіки та піклування, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (територіальних громад).

Якщо раніше це була структура на рівні району, то зараз ці повноваження перейшли безпосередньо до місцевих громад (ОТГ).

В разі звернення до цього органу, треба звернутися до підрозділу у місцевій раді (мерії), які зазвичай мають одну з таких назв. Служба у справах дітей найчастіше займаються питаннями дітей. Орган опіки та піклування, загальна юридична назва (статус) місцевої ради. Опікунська рада, орган який створюється при місцевій раді для розгляду конкретних справ (дозвіл на продаж квартири, де прописана дитина).

З початком повномасштабного вторгнення багато функцій контролю за дотриманням прав дітей також здійснює Національна соціальна сервісна служба України (Нацсоцслужба).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист частина 9, 10 статті 7 СК України.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування стаття 7 Конвенції про права дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце «НЕ» а саме: коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Діти повинні отримувати правдиву інформацію щодо стану, переходу справи та рішення по справі в питаннях щодо позбавлення батьківських прав одного з батьків в деяких випадках двох батьків. Дитинна не повинна бути використана як кажуть «нічна пташка переспівує денну» коли один з батьків з яким проживає та перебуває у постійному спілкуванні та підпадає під вплив залежності щодо прямого спілкування та маніпуляцією щодо дитини з одним з батьків у будь яких справах пов’язаних з участю дитини, дітей.

На сьогодення Українськи суди згідно чинного законодавства, думку дитини зазвичай приймають з 10 років але існують випадки коли думка дитини судами приймаються і у ранньому віці.

Дитина яка у змозі висловлювати свою думку повинна судом у справах про позбавлення батьківських прав вислуховуватися у відповідних умовах та спеціалізованих приміщеннях «зелених кімнатах» де суддя в довільній формі без мантії, попередньо ознайомившись з матеріалами справи щодо позбавлення батьківських прав опитати дитину щодо проблем пов’язаних з вказаним провадження/

Одним з головних в процесі щодо позбавлення батьківських прав є думка дитини щодо питань позбавлення батьківських прав одного або двох батьків та подальше вирішення з ким з батьків або з ким та де буде проживати дитина.

Керуючись статтею 171 СК України, власне дитина яка може висловлювати свою думку має обов’язково вислухана судом при вирішенні спору щодо позбавлення батьківських прав.

Добре або погано, але суд має законне право винести рішення всупереч думці дитини, якщо докази ті інші матеріали по справі вбачають захист інтересів дитини.

ЄСПЛ виробив умови які необхідно враховувати при визначені інтересів дитини а це збереження інтересів дитини її зав’язків з родиною, крім випадків, коли родина є особливо непридатною чи явно неблагополучною для життя дитини. Або і інтересах дитини буде здійснено забезпечення розвитку дитини у спокійному, безпечному середовищі що не є неблагополучним для прикладу згідно пункту 100 рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України», (Заява № 10383/19) СТРАСБУРГ 16 липня 2015 року остаточне 16/10/2015.

По даній темі «Позбавлення та поновлення батьківських прав під час заходу з підвищення професійного рівня адвокатів ВША НААУ розповів суддя Верховного суду Павло Пархоменко.

Не треба забувати що в разі позбавлення батьківських прав одного з батьків або обох батьків дитина, діти від шлюбу мають право спілкуватися з батьками.

Під час розгляду справ щодо позбавлення батьківських прав дитина, діти повинні бути почуті.

В статті вказано що дитина має право мати адвоката як приватного так з системи БВПД але нажаль є деякі проблеми щодо представлення інтересів адвокатом дітей в загальному.

Згідно Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», діти мають право на всі види безоплатної правничої допомоги згідно статті 14. Але є проблема звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, що стосується дітей, подаються їх законним представником, патронатними вихователями, а щодо питань, звернення з якими до суду дозволяється з 14 років особисто дітьми, які досягли 14 років, або їх законними представниками, патронатними вихователями за місцем фактичного проживання дитини або їх законних представників, патронатних вихователів незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи згідно статті 18 вказаного Закону. Приватного адвоката найняти та оплатити його послуги в справах щодо представлення дитини, дітей можуть батьки або родичи дитини, дітей.

Треба зауважити що є ще проблематика радянських надбань захисту прав дитини, дітей особливо у справах щодо позбавлення батьківських прав. У разі якщо у суді існують «зелені кімнати» судді та судова система йде шляхом не порушення прав дітей не травмування дитячої психіки а вже при складанні висновку доцільності позбавлення батьківських прав службою у справах дітей «Орган опіки та піклування», викликається дитина у державну установу де до десяти людей старшого віку задають питання дитині які в подальшому в суді при потребі суддя задає в «зеленій кімнаті» у довільній формі з мінімальним травмуванням психіки дитини.

Висновок: Діти у справах щодо позбавлення батьківських прав захищенні чинним законодавством України але є ще багато проблем з якими законодавець повинен працювати щодо покращення законодавства щодо прав дітей.

Підготував: голова адвокатського бюро, адвокат «Павло Гретченко».