У справах про усунення перешкод користування власністю представництво може здійснювати ВИКЛЮЧНО адвокат (Херсонський апеляційний суд у справі № 653/1215/21 від 07.07.2021)

Фабула судового акту: З 2017 року в Україні запроваджено так звану «адвокатську монополію», яка полягає у тому, що загальним правилом представництво в суді здійснюється адвокатами. Так, згідно статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Як вбачається із змісту даної норми «адвокатська монополія» діє не в усіх справах – існують певні виключення із згаданого загального правила.

У дані справі до суду було подано позов про усунення перешкод користування власністю.

Суд першої інстанції вказану позовну заяву повернув позивачу та вмотивував своє пішення тим, що позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності на вчинення зазначених дій, оскільки дана цивільна справа відноситься до категорії справ, в яких представництво інтересів її учасників може здійснюватися виключно адвокатом.

На вказану ухвалу позивачем було подано апеляційну скаргу, яку обґрунтовано тим, що позовна заява, яку позивач просила розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, підписана її представником, який діяв на підставі довіреності в якій зазначено право представника на підпис та подачу позовної заяви. Також зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дана справі підлягає розгляду в порядку загального провадження.

Однак, апеляційний суд визнав зазначені доводи неспроможними та ухвалу місцевого суду залишив без зміни.

Мотивуючи прийняття саме такого рішення суд апеляційної інстанції вказав, що згідно ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

З аналізу вказаних вище положень випливає, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених ч. 4 ст. 274 ЦПК України, а відтак ці категорії справ не можуть визнаватися малозначними.

Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

У даній справі позивачка звернулась із позовом про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов’язання знесення об’єктів забудови.

Однак правовідносини, які виникли між сторонами, та позовні вимоги про знесення об’єктів нерухомості повинні розглядатися в порядку загального позовного провадження, а тому представництво у такі категорії справ повинно здійснюватись адвокатом.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КАС: Зазначення про надання адвокатом правової допомоги у будь-яких судах України є достатнім для підтвердження повноважень для представництва (ВС/КАС у справі № 640/3040/21 від 28.05.2021)

ВС КЦС висловився стосовно наявності в договорі про надання правової допомоги прямої вказівки на право адвоката підписувати позовну заяву (ВС КЦС у справі № 752/11729/19 від 28.04.2021 р.)

Законом не передбачено зазначення у договорі про надання правової допомоги відомостей про справу, у межах якої адвокат має намір здійснювати представництво (ВС/КЦС у справі № 264/6635/18 від 15.06.2020)

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

07 липня 2021 року

м. Херсон

Єдиний унікальний номер справи: 653/1215/21

Номер провадження: 22-ц/819/1358/21

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ:

головуючого – Радченка С.В.,

суддів: Вейтас І.В., Семиженка Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , на ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 14 травня 2021 року, постановлену у складі судді Мотонок Т.Я., у справі за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод користування власністю,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції

В травні 2021 року позивачка через свого представника звернулася до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Генічеського районного суду Херсонської області від 14 травня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу.

Ухвала суду мотивована тим, що позовну заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності на вчинення зазначених дій, оскільки дана цивільна справа відноситься до категорії справ, в яких представництво інтересів її учасників може здійснюватися виключно адвокатом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позовна заява, яку ОСОБА_1 просила розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, підписана її представником ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності в якій зазначено право представника на підпис та подачу позовної заяви. Також зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що дана справі підлягає розгляду в порядку загального провадження.

Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу

У письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду, ОСОБА_5 , просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду, як законну та обґрунтовану без змін.

Позиція апеляційного суду

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно із ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України судове засідання не проводиться.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява підписане не повноважною особою.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до п.п. 1,2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об’єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1 - 5 цієї частини.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України, а відтак ці категорії справ не можуть визнаватися малозначними.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка звернулась із позовом про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зобов’язання знесення об’єктів забудови. Позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_2 на підставі довіреності.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звернутися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частинами першою та другою статті 60 ЦПК України визначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції встановивши, що позовну заяву від імені ОСОБА_1 підписано ОСОБА_2 , який на підтвердження своїх повноважень надав довіреність від 20.11.2020 року, враховуючи предмет позову, та те, що дана цивільна справа не є малозначною, що виключає можливість представництва позивача у суді особою, яка діє на підставі довіреності та не має статусу адвоката, дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви особі, яка її подала.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правовідносини, які виникли між сторонами, та позовні вимоги про знесення об’єктів нерухомості повинні розглядатися в порядку загального позовного провадження.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, а фактично зводяться до особистого тлумачення апелянтом норм діючого законодавства.

Керуючись ст. 374,ст.ст. 376 381-384 389-391 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а ухвалу Генічеського районного суду Херсонської області від 14 травня 2021 рокубез змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді