Труднощі продовження пропущеного строку для прийняття спадщини

Виникає питання чи грає роль, коли саме особа звернулась із заявою про призначення додаткового строку для прийняття спадщини. І якщо особа пропустила встановлені чинним законодавством строки, чи є у неї шанси на отримання спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 3 статті 1272 Цивільного кодексу України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 Цивільного кодексу України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Як роз'яснено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ в листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», суди переважно правильно вирішують питання поважності причин пропуску зазначеного строку та визнають поважними: тривалу хворобу, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України тощо.

Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статті 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У зв’язку з цим необхідно повідомити суд про поважність причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини та головне на підтвердження цього надати достатньо обґрунтованих доказів для задоволення позовних вимог.

Звичайно кожна ситуація є індивідуальною та потребує дослідження всіх обставин та доказів зібраних по справі для ефективного вирішення певного питання.

Дійсно бувають такі житті обставини, коли після смерті особи, спадкоємець(-ці) не мають змоги звернутись із заявою про прийняття спадщини у законом встановлений строк, тобто протягом шести місяців і це затягується на роки. Так, як особи не мали змоги через свої життєві обставини звернутись для оформлення спадкових справ.

Для прикладу, надаю кілька рішень для аналізу.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.07.2016 року по справі № 754/5879/16-ц (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/59098202 ).

Позивач звернувся до суду із заявою про визначення додаткового строку для спадщини через 1 (один) місяць після спливу законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини стала тривала хвороба. Позивач в обґрунтуванні своїх позовних вимог надав докази (копії виписок з амбулаторної карти, копії викликів швидкої медичної допомоги, копії актів про надання медичних послуг, копії заключення медичного центру) за весь час пропуску строку.

Деснянський районний суд прийняв до уваги, що спадкоємець перебував у хворобливому стані, відтак не міг вчасно звернутись до нотаріальної контори та перевіривши всі надані докази задовольнив позовні вимоги встановивши один місяць додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 15.03.2017 року по справі №652/38/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65303559 ).

Позивач звернувся до суду із заявою про визначення додаткового строку для спадщини спадщини через 2(два) роки після спливу законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини стало скрутне матеріальне становище та неможливість звернутись до нотаріальної контори вчасно.

Високопільський районний суду Херсонської області прийняв до уваги скрутне матеріальне становище особи та врахувавши всі обставини справи задовольнив позовні вимоги спадкоємця встановивши 3 (три) місяці додаткового строку для прийняття спадщини.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 14.03.2017 року по справі №2/420/187/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65309400).

Позивачі звернулись до суду із заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини через 11(одинадцять) років, після спливу законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини було те, що Позивачі тривалий час працювали на території Російської Федерації і вважали, що спадщину прийняла мати, так вони не знали, що на час смерті батька вони вже були офіційно розлучені.

Новопсковський районний суд Луганської області прийняв до уваги, що спадкоємці перебували тривалий час за межами України, а також сукупність всіх обставин по справі та наданні доказів (не зважаючи на великий проміжок часу – більше 11 років) задовольнив позовні вимоги спадкоємців встановивши 3 (три) місяці додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення Яготинського районного суду Київської області від 12.05.2017 року по справі №2/382/357/17 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66429558 ).

Позивач звернувся до суду із заявою про визначення додаткового строку для спадщини через 10 (десять) років після спливу законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Причиною пропуску строку для прийняття спадщини було те, що особа не знала про наявність спадкового майна, вказавши що довгий час проживала окремо від батька і враховуючи сімейний стан свого батька не могла знати, що після смерті залишиться спадкове майно.

Яготинський районний суд Київської області не прийняв до уваги, що спадкоємиця була донькою померлого, однак з об’єктивних причин вона не знала про наявність спадкового майна, відмовив у задоволенні позовних вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Звичайно можна аналізувати безліч судової практики і кожне судове рішення має свою специфікацію. Але є процесуальні норми, які зобов’язують нас діяти відповідно до норм чинного законодавства. Так, якщо навіть особа є спадкоємцем і вчасно не здійснить процесуальні дії, вона може втратити своє право на спадкування.

Відтак, потрібно досліджувати всі обставини по справі, адже будь який доказ може змінити хід розгляду справи, особливо при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини, адже судді особливо перевіряють поважність пропуску строку для прийняття спадщини. Так, як життєві обставини, які виникають після смерті, мають безумовно істотний, непереборний та об’єктивний характер, що може свідчити про поважність пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини.

Тому, для захисту порушених прав та інтересів у майбутньому завжди кожні ваші дії мають бути документально підтверджені, що полегшить Вам відстоювати свої законні права та обов’язки.

Ще практика для ознайомлення:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58250830

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57588862

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/68579010

Автор статті: адвокат Неселовська Вікторія