Суд заборонив мобілізувати чоловіка доки триває судова справа за його позовом. (Ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.07.2024 у справі №620/10015/24)

Фабула судового акту: Громадянин, стверджуючи, що має право на відстрочку від призову на військову службу відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", звернувся до ТЦК, але отримав відмову.

Чоловік є єдиним сином матері, яка має інвалідність 2 групи і потребує його догляду. Його мобілізація призведе до порушення прав матері на належне утримання та догляд. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до мобілізації чоловіка ТЦК, що змінить його статус з військовозобов'язаного на військовослужбовця, унеможливлюючи реалізацію права на відстрочку і виконання рішення суду.

Що вирішив суд?

Суд дійшов висновку, що якщо заявника буде призвано на військову службу, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

Фактично, у разі задоволення позову в цій справі, неможливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.

Отже, суд задовольнив заяву про забезпечення позову і заборонив ТЦК та СП вчиняти дії, пов'язані з прийняттям наказу про призов чоловіка на військову службу до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом чоловіка.

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 липня 2024 року Чернігів

Справа № 620/10015/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 620/10015/24 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та незаконними рішення і довідки та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 19.07.2024 звернувся до суд із заявою про забезпечення позову, у якій просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дій, пов`язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 3 особа, що не заявляє самостійних вимог ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині видачі направлення на військово-лікарську комісію до винесення рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації; визнання протиправним і незаконним рішення, оформленого протоколом № 2 від 11.06.2024, комісії з розгляду питання надання відстрочки від мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_5 ; визнання протиправними дій в частині направлення на проходження військово-лікарської комісії, визнання протиправною та незаконною довідки ВЛК від 03.06.2024 № 110/1 виданої військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову представник позивача зазначив, що позивач є єдиним сином ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю 2 групи і за якою він здійснює догляд. Інших осіб, які не є військовозобов`язаними і за законом повинні утримувати ОСОБА_2 немає. Можлива мобілізація заявника порушить права ОСОБА_2 на утримання і догляд її сином, завдасть їй сильну психологічну травму, яка може погіршити її стан здоров`я. Також вказує, що не вжиття заходів забезпечення позову, може призвести до вчинення відповідачами дій по мобілізації, і як наслідок змінить статус позивача з військовозобов`язаного на військовослужбовця і це унеможливить реалізацію права на відстрочку, а також виконання рішення суду.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи.

Визначаючись щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства Українипозов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно з Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятої Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Отже якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

Метою запровадження інституту забезпечення позову в адміністративному судочинстві є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дій, пов`язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням у справі.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач 2), 3 особа, що не заявляє самостійних вимог ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У позовній заяві позивач просить:

- визнати протиправними дії відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 в частині видачі направлення від 23.05.2024 на військово-лікарську комісію до винесення рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації;

- визнати протиправним і незаконним рішення, оформлене протоколом № 2 від 11.06.2024, комісії з розгляду питання надання відстрочки від мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_5 , яким відмовлено ОСОБА_1 у наданні відстрочки;

- визнати протиправною та незаконною довідку про придатність ОСОБА_1 придатним до військової служби в ТЦК, підрозділах забезпечення від 03.06.2024 №110/1, виданої військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути матеріали ОСОБА_1 щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації, винести рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати відповідну довідку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він особисто звернувся до відповідача 1 із заявою про надання йому відстрочки від мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», так як є єдиним сином ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю 2 групи і за якою він здійснює догляд. Інших осіб, які не є військовозобов`язаними і за законом повинні утримувати ОСОБА_2 немає. Йому, після отримання документів, вручили направлення на проходження військово-лікарської комісії, яку він пройшов та йому була видано довідка про придатність до військової служби. Згодом позивачу прийшов лист з повідомленням про відмову у надані відстрочки. Вважаючи, що дії відповідачів щодо відмови у наданні відстрочки від мобілізації, порядку проходження військово-лікарської комісії є незаконними він звернувся до суду.

Суд звертає увагу, що законність чи протиправність дій відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 у частині видачі направлення на військово-лікарську комісію; рішення комісії з розгляду питання надання відстрочки від мобілізації при ІНФОРМАЦІЯ_5 та довідку про придатність ОСОБА_1 придатним до військової служби є предметом спору у справі.

Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто, виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об`єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560(далі - Порядок № 560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування). Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» та цим Порядком.

Пунктом 6 Порядку № 560 передбачено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Заявник стверджує, що він, на його думку, має право на відстрочку від мобілізації та не підлягає мобілізації взагалі. З метою отримання відстрочки від призову за мобілізацією відповідно достатті 23 Закону України №3543-XII, так як він є єдиним сином ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю 2 групи і за якою він здійснює догляд, заявник звернувся до відповідача із заявою про оформлення відстрочки від призову, але комісією було відмовлено у наданні відстрочки.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України щодо військового обов`язку поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

У разі задоволення позову, а також призову позивача на військового службу, у нього зміниться правовий статус з військовозобов`язаного на військовослужбовця.

Підстави для надання відстрочки військовозобов`язаним від призову на військову службу під час мобілізації передбачені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Водночас у статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» наведений перелік підстав з яких звільняються військовослужбовці з військової служби не передбачає такої підстави для звільнення, як наявність у військовослужбовця одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

Отже суд дійшов висновку, що якщо заявника буде призвано на військову службу під час мобілізації в особливий період, він набуде нового юридичного статусу - військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.

Фактично, у разі задоволення позову в цій справі, не можливо буде виконати рішення суду, що виключає доцільність існування самого такого позову, оскільки в такому випадку суд не надасть ефективного захисту потенційно порушеному праву, що є неприпустимим.

З урахуванням викладеного, з огляду на вищезазначені приписи законодавства, суд доходить висновку, що заявником доведено умови застосування заходів забезпечення позову, а саме, доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що без вжиття заходів забезпечення позову, мобілізація ОСОБА_1 може спричинити негативні наслідки.

При обранні способу забезпечення позову суд враховує вимоги частини 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Заявник просить заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти будь-які дій, пов`язані з мобілізацією та призовом ОСОБА_1 на військову службу по мобілізації до моменту набрання законної сили рішенням у справі.

Як вже зазначалося судом призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби. (пункт 6 Порядку №560)

Задовольняючі заяву про забезпечення позову у спосіб визначений заявником суд, окрім іншого, заборонить розгляд питань надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Отже якщо заявник до набрання законної сили рішенням у справі виявить бажання повторно звернутися з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, то комісія при районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленому відділі) не буде мати можливості розглянути таку заяву, що призведе до обмеження прав заявника.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема, документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації та відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

У свою чергу документальне оформлення призову включає в себе, зокрема, прийняття наказу про призов військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації, на особливий період (пункт 81 Порядку № 560).

Як вбачається із долучених матеріалів відносно заявника наявні висновок військово лікарської комісії та рішення комісії про відмови у наданні відстрочки.

Отже, суд, оцінивши обґрунтованість доводів заявника, щодо необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а саме забезпечити позов шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії, пов`язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі № 620/10015/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водночас суд звертає увагу на те, що вжиті заходи забезпечення позову не звільняють позивача від виконання обов`язків військовозобов`язаного, встановлених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», зокрема та невиключно, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ним документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях), проходити медичний огляд тощо.

Керуючись статтями150-157 243 248 294 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчиняти дії, пов`язані з прийняттям наказу про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправленням ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби до моменту набрання законної сили рішенням у справі № 620/10015/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій, визнання протиправними та незаконними рішення і довідки, зобов’язання вчинити певні дії.

У задоволенні решти заяви - відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Олена ЛУКАШОВА