07.02.2020 | Автор: Олександр Б.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Суд: Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі (Червонозаводський райсуд м.Харкова, № 646/701/17, 12.07.19)

Суд: Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі (Червонозаводський райсуд м.Харкова, № 646/701/17, 12.07.19) - 0_59048200_1581075114_5e3d4aaa902e3.jpg

Фабула судового акта: Стягнути з приватного нотаріуса на користь позивача в рахунок заподіяної майнової шкоди 108600 грн, - такий «вердикт» виніс районний суд, розглянувши позовні вимоги, що були мотивовані, зокрема, наступними обставинами.Рішення набрало законної сили.

Рішенням районного суду від 04.12.2015 в іншій справі (справа № 646/6465/15-ц) встановлено, що приватний нотаріус, який є також відповідачем і в цій справі, при посвідченні довіреності від 14.11.2014 у порядку передоручення порушив ч.3 ст.58 Закону України «Про нотаріат», що стало підставою для визнання вказаної довіреності недійсною. Наслідком недійсності цієї довіреності стало визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля АUDI, було скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль та зобов'язано покупця, що є позивачем у справі, повернути автомобіль власнику. За рішенням суду позивач повернув автомобіль, внаслідок чого позбавився майна та зазнав майнової шкоди.

Як видно з судового рішення, воно обгрунтоване приписом ч.1 ст.27 Закону України «Про нотаріат», відповідно до якого шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Підстави для звільнення відповідача від цивільно-правової відповідальності, визначені ч.2 ст.1166 ЦК України та ч.2 ст.27 Закону України «Про нотаріат», судом під час розгляду справи не встановлені, відповідачем доказів на підтвердження наявності таких підстав не надано.

Таким чином, судом встановлено, що позивач втратив право власності на майно (транспортний засіб) внаслідок незаконної дії приватного нотаріуса - відповідача у справі, а саме: посвідчення останньою довіреності у порядку передоручення з порушенням норм закону (ч.3 ст.58 Закону України «Про нотаріат»). Визначаючи розмір завданої позивачеві шкоди, суд виходив з того, що відповідно до довідки-рахунку та договору комісії позивачем було сплачено за автомобіль 108600 грн.

Як видно з матеріалів справи, позивач також просив стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду, яку оцінив в 100000 грн. Він зауважував, що моральна шкода завдана йому тим, що він та його родина втратили значну грошову суму, витраченої на придбання автомобіля, який у нього було вилучено. Ці обставини погіршили відносини у родині та призвели до сварок. За відсутності свого автомобіля він змушений користуватися послугами таксі, громадського транспорту, що впливає на його доходи. Незважаючи на ці, досить, логічні і переконливі аргументи, суд вважав «не доведеним завдання позивачу моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, викликаних порушенням відповідачем ст.58 Закону України «Про нотаріат» та подіями, які настали внаслідок цих порушень, тому відсутні підстави для її відшкодування».

Не можна не зазначити, що подібні судові справи зустрічаються вкрай рідко, втім, не є поодинокими. Так, нещодавно на сторінка юридичного інтерент-ресурсу «Протокол» публікувався огляд справи під назвою: Суд: Недбалість нотаріуса, що призвела до не виявлення в документі підробки та не з’ясуванню обсягу цивільної дієздатності доверителя є підставою для стягнення з нотаріуса моральної шкоди (Запорізький апеляційний суд,№ 22-ц/807/1633/19,15.10.19)

Аналізуйте судовий акт: Нотаріус сфальсифікував та посвідчив договір купівлі-продажу квартири, де продавцем виступила померла особа, покупцем реальна, а спадкоємці про це навіть не здогадувались (Рішення Індустріального район. суд м. Дніпропетров від 14 квітня 2016 р.)

ВС/КЦС: Надаючи додатковий строк для прийняття спадщини, суд має дослідити, чи вчиняв нотаріус дії для повідомлення про відкриття спадщини, чи викликав спадкоємця, у тому числі шляхом публічного оголошення у пресі (ВС/КЦС, № 761/42165/17-ц,28.10,19)

Недбалість нотаріуса, що призвела до не виявлення в документі підробки та не з’ясуванню обсягу цивільної дієздатності доверителя є підставою для стягнення з нотаріуса моральної шкоди (Запорізький апеляційний суд,№ 22-ц/807/1633/19,15.10.19)

Справа № 646/701/17

№ провадження 2/646/61/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.19 року м. Харків

Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

головуючий суддя Єжов В.А.

за участю секретаря Косовій Т.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Онопко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кравченко Світлани Вікторівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2017 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив, та просив стягнути з відповідача 205123,99 грн. в рахунок заподіяної майнової шкоди та 100000 грн. в рахунок заподіяної моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивував тим, що рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04.12.2015 у справі №646/6465/15-ц визнана недійсною довіреність, яка видана 14.11.2014 приватним нотаріусом ХМНО Кравченко С.В. в порядку передоручення від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Рішенням встановлено посвідчення зазначеної довіреності з порушенням ст.58 Закону України «Про нотаріат», оскільки довіреність видана ОСОБА_8 11.10.2014 на ім`я ОСОБА_4 на експлуатацію та розпорядження транспортним засобом не передбачала права передоручення. В листі Міністерства юстиції України за №М-10617/13 від 30.06.2015 зазначено, що довіреність в порядку передоручення нотаріусом Кравченко С.В. була посвідчена помилково у зв`язку із завантаженістю та великою кількістю відвідувачів. Зазначена довіреність була підставою для придбання позивачем автомобіля Ауді А4, 1999 року випуску, за договором комісії в ТОВ «Крупець» ТФ 10.01.2015.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18.05.2016 позивача зобов`язано автомобіль Ауді повернути ОСОБА_8 Автомобіль у позивача вилучено.

Позивач зазначає, що внаслідок недбалості приватного нотаріуса Кравченко С.В. йому заподіяна шкода в розмірі 205123,99 грн., яка складається з вартості придбаного за договором від 10.01.2015 автомобіля у сумі 108600 грн., яка на теперішній час з урахуванням інфляційних втрат за період 2015, 2016, січень - квітень 2017 років складає 181782 грн. Також позивач вважає, що в рахунок заподіяної шкоди підлягає стягненню вартість послуг, які сплачені ним ТОВ «Крупець» ТФ в сумі 1800 грн., вартість ремонту автомобіля в сумі 10501 грн., судового збору, сплаченого під час судового розгляду справи в апеляційному суді Харківської області та за подання касаційної скарги в сумі 6040,99 грн., послуг адвоката в сумі 5000 грн.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду, яку оцінив в 100000 грн. Зауважив, що моральна шкода завдана йому тим, що він та його родина втратили значну грошову суму, витраченої на придбання автомобіля, який у нього було вилучено. Ці обставини погіршили відносини у родині та призвели до сварок. За відсутності свого автомобіля він змушений користуватися послугами таксі, громадського транспорту, що впливає на його доходи.

25.05.2017 до суду від представника відповідача надійшли заперечення, суть яких полягає у наступному. Для застосування цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди необхідна наявність чотирьох складових: протиправної поведінки, вини, завдання шкоди та причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою та завданням шкоди. Диспозиція ст.27 Закону України «Про нотаріат», яка передбачає відшкодування потерпілому завданої шкоди при наявності в діях нотаріуса вини у формі умислу чи необережності (недбалості), не виключає необхідність встановлення решти складових правопорушення, за наявності яких настає цивільна відповідальність за завдану шкоду. Вважає, що ОСОБА_3 необхідно визначитися з обранням вірного способу захисту своїх прав, яким є застосування реституції до недійсного правочину, передбаченої ч.1, ч.2 ст.216 ЦК України. На думку відповідача винною особою, яка повинна відшкодувати позивачу матеріальну шкоду є ОСОБА_4 . Разом з тим зазначає, що ОСОБА_6 було безпідставно отримано грошові кошти, які у відповідності до чт.1212 ЦК України останній повинен повернути ОСОБА_3 Відповідач застрахувала свою цивільно-правову відповідальність у ПАТ «СК «Країна» на підставі договору добровільного страхування професійної відповідальності нотаріусів перед третіми особами, а тому саме страхова компанія відповідно до вимог ст.979 ЦК України, ст.ст.7, 18 Закону України «Про страхування» зобов'язано відшкодувати позивачу шкоду, завдану внаслідок можливого встановлення неправомірних дій відповідачки, як приватного нотаріуса. Також відповідач не погоджується з розміром шкоди, визначеної для стягнення.

28.08.2017 до суду надійшли пояснення третьої особи ПАТ «СК «Країна». П.п.7.2.4 п.7.2 договору добровільного страхування професійної відповідальності перед третіми особами нотаріусів №02/378/3.1.14 встановлено, що страхувальник зобов'язаний протягом дії договору протягом 2 робочих днів з дня, коли стало відомо, повідомити страховика про зміни ризиків, а відповідно до п.п.7.2.8 п.7.2 - негайно, але не пізніш 2 робочих днів повідомити страховика про настання страхової події. Відповідно до п.п.7.2.10 п.7.2 договору страхування страхувальник зобов'язаний негайно, але не пізніш 2 робочих днів повідомити страховика про всі вимоги, що пред'являються йому в зв'язку зі страховою подією. Страхувальник не повідомив страхову компанію про вимоги третіх осіб, не звертався із повідомленнями та/або заявами до страховика. Не повідомив відповідач і про наявність спору у провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова. Відповідно до п.3.2 договору страхування страховик в будь-якому разі не несе відповідальність за збитки нанесені третім особам у випадках, якщо страхувальник не дотримується вимог законодавства України або підвідомчих нормативів, що призвело до настання страхового випадку. Згідно з п.п.10.6.3 п.10.6 договору страхування підставами для відмови у виплати страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин, а відповідно до п.п.10.6.4 п.10.6 - невиконання страхувальником своїх обов'язків по цьому договору.

31.01.2017 ухвалою судді позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

01.03.2017 ухвалою судді відкрито провадження у справі.

25.05.2017 до суду представником відповідача подано клопотання про залучення до участі у справі третьої особи ПАТ «Страхова компанія «Країна», яке ухвалою суду від 02.08.2017 було задоволено.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, просив у позову відмовити.

Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив наступні обставини.

ОСОБА_3 10.01.2015 придбав автомобіль AUDI A4 1999 року випуску номерний знак НОМЕР_1 у ОСОБА_8 в особі його представника за довіреність ОСОБА_6 за 108600 грн., що підтверджується довідкою рахунком серія ВІА №650419 від 10.01.2015., договором комісії №13 від 10.01.2015 укладеним між власником автомобіля ОСОБА_8 в особі представника ОСОБА_6 (комітент), ТОВ «Крупец» ТФ в особі директора ОСОБА_10 (комісіонер) та ОСОБА_3 (покупець), актом огляду транспортного засобу.

Повноваження представника власника автомобіля AUDI A4 ОСОБА_6 на відчуження зазначеного транспортного засобу встановлені довіреністю у порядку передоручення посвідченою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко С.В.14.11.2014, зареєстрованою в реєстрі за №2015. Згідно з довіреністю ОСОБА_4 . уповноважив ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 експлуатувати та розпоряджатися на умовах на його розсуд належним ОСОБА_8 автомобілем AUDI A4 1999 року випуску номерний знак НОМЕР_1 .

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04.12.2015 у справі № 646/6465/15-ц визнано недійсною довіреність, видану 14.11.2014 в порядку передоручення від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , що посвідчена приватним нотаріусом ХМНО Кравченко С.В. та зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей України за №2015. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 18.05.2016 у справі №646/6465/15-ц рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04.12.2015 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним правочину з купівлі-продажу автомобіля, скасування державної реєстрації транспортного засобу, визнання права власності на транспортний засіб, витребування майна із незаконного володіння, зарахування в дохід держави судового збору - скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним договір купівлі - продажу автомобіля АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , укладений 10.01.2015 між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 Скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований 13.01.2015 року в УДАІ ГУМВС України в Харківській області на ім'я ОСОБА_3. Визнано за ОСОБА_8 право власності на автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 . Зобов'язано ОСОБА_3 повернути автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.11.2016 рішення апеляційного суду Харківської області від 18.05.2016 у справі №646/6465/15-ц залишено без змін.

16.06.2016 позивач ОСОБА_3 направив на адресу приватного нотаріуса ХМНО Кравченко С.В. вимогу про відшкодування відповідно до вимог ч.1 ст.27, ст.28 Закону України «Про нотаріат» заподіяної йому шкоди в сумі 185340 грн. Лист було отримано відповідачем 27.06.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

З акту державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби м.Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 17.01.2017 вбачається, що ОСОБА_3 передав автомобіль АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_8 , чим добровільно виконав рішення суду.

Також судом встановлено, що між ПАТ «Страхова компанія «Країна» та приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Кравченко С.В. 14.11.2013 укладено договір №02/378/3.1.14 добровільного страхування професійної відповідальності перед третіми особами нотаріусів.

Відповідно до п.1.1 договору страхування предметом договору є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, та пов'язані з відшкодуванням страхувальником завданої ним майнової шкоди третім особам внаслідок незаконних дій або недбалості страхувальника.

За договором страхування страховик прийняв на себе зобов'язання при настанні страхового випадку відшкодувати третім особам нанесену майнову шкоду відповідно до умов цього договору та в межах страхової суми та лімітів відповідальності, а страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж у визначених договором розмірі та строки (п.1.2).

Відповідно до п.2.2 договору страхування страховим випадком є визнання встановленого рішенням суду або компетентним державним органом обов'язку страхувальника у відповідності до чинного законодавства України відшкодувати прямий збиток, нанесений інтересам третіх осіб, внаслідок незаконних дій або недбалості при здійсненні нотаріальних дій, в результаті зокрема недійсності зробленої нотаріальної дії, що завдало матеріальної шкоди третій особі.

Згідно з п.7.2.10 договору страхування страхувальник зобов'язаний негайно, але не пізніше 2 робочих днів, повідомити страховика про всі вимоги, що пред'являються йому в зв'язку зі страховою подією (досудове вирішення справи, судова справа).

Також п.8 договору страхування визначає дії страхувальника при настанні страхової події. Так при настанні страхової події страхувальник зобов'язаний:

негайно, але не пізніше 2 робочих днів повідомити про це страховика (п.8.1);

негайно повідомляти страховика про всі вимоги, які пред'являються йому в зв'язку зі страховою подією та направляти їх копії страховику протягом 2 робочих днів з дня отримання, тощо.

П.5 ч.1 ст.21 Закону України «Про страхування» на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

Відповідно до пояснень ПАТ «Страхова компанія «Країна» страхувальник (відповідач у справі) не повідомив страховика про будь-які вимоги третіх осіб, не звертався із повідомленнями та/або заявами до страховика, не було повідомлено страховика про перебування в провадженні Червонозаводського районного суду м.Харкова справи №646/701/17.

Відповідачем у справі не надано доказів на спростування обставини неповідомлення страховика про настання страхової події та пред'явлення вимоги ОСОБА_3 у вигляді подання позовної заяви про відшкодування шкоди, що розглядається у даному провадженні.

П.5 ч.1 ст.26 Закону України «Про страхування» передбачено, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на те причин.

П.9.1 договору страхування визначено, що страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з цим договором на підставі заяви страхувальника та страхового акта після отримання всіх документів, що підтверджують настання страхової події та визначають розмір збитків. До переліку документів включено копію або оригінал рішення суду за позовом третіх осіб та на їх користь, згідно з яким виникають зобов'язання страхувальника відшкодувати завдану третій особі шкоду.

Відповідно до п.10.6 договору страхування підставами для відмови у виплаті страхового відшкодування є: несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин (п.10.6.3); невиконання страхувальником своїх обов'язків по цьому договору (п.10.6.4); інші випадки, передбачені чинним законодавством України (п.10.6.8).

Таким чином, зі змісту договору страхування вбачається, що виплата страхового відшкодування за договором №02/378/3.1.14 від 14.11.2013 цілковито залежить від здійснення визначених цим договором дій саме відповідачем у справі.

Визначення договором страхування страхового випадку також свідчить про можливість отримання страхового відшкодування у разі визнання встановленого рішенням суду обов'язку страхувальника у відповідності до чинного законодавства України відшкодувати прямий збиток, нанесений інтересам третіх осіб, внаслідок незаконних дій або недбалості при здійсненні нотаріальних дій. До таких випадків серед інших страховик відніс незаконні дій або недбалість нотаріуса при здійсненні нотаріальних дій в результаті недійсності зробленої нотаріальної дії, що завдало матеріальної шкоди третій особі.

Відносно посилання відповідача на те, що третя особа ПАТ «СК «Країна» зобов'язано відшкодувати позивачу, як третій особі за договором страхування, шкоду завдану внаслідок встановлення неправомірних дій відповідачки, як приватного нотаріуса.

Відповідно до ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Отже, суб`єктом цивільно-правової відповідальності є саме нотаріус, а не страховик. Стаття 27 Закону України «Про нотаріат» визначає підстави відповідальності (та умови звільнення від неї) саме нотаріуса, а не страховика. Одночасно суд зауважує, що відшкодування буде в першу чергу здійснюватися за рахунок страхової суми, але ж для того страхувальник має заявити страховику про настання страхового випадку, а це стане можливим тільки після постановлення відповідного рішення.

Стосовно аргументу відповідача, що особою, яка повинна відшкодувати ОСОБА_3 матеріальну шкоду є ОСОБА_4 , таке твердження суперечить приписам ст.1166 ЦК України.

Для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди необхідна сукупність таких обов`язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина у заподіянні шкоди.

Посилаючись на ОСОБА_4 , як особу відповідальну за завдану позивачу шкоду, відповідач не надає доказів на підтвердження протиправності його дій, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою та наявності вина у заподіянні шкоди. За таких обставин, на ОСОБА_4 не може покладатися обов'язок по відшкодуванню шкоди.

Стосовно звернення до ОСОБА_6 з позовною заявою про повернення безпідставно набутих грошових кошів у відповідності до ст.1212 ЦК України. Положення ст.1212 ЦК України застосовуються виключно до позадоговірних зобов`язань. Відповідно наявність між сторонами договору, у нашому випадку договір комісії №13 від 10.05.2015, виключає можливість застосування до таких відносин ст. 1212 ЦК України.

Одночасно суд зауважує, що обрання способу захисту порушеного права відноситься виключно до компетенції позивача, і, у даному випадку, позивачем обрано спосіб захисту, передбачений законом.

Рішенням Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04.12.2015 у справі №646/6465/15-ц встановлено, що приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кравченко С.В. при посвідченні довіреності від 14.11.2014 у порядку передоручення порушила ч.3 ст.58 Закону України «Про нотаріат», що і стало підставою для визнання недійсною довіреності від 14.11.2014 посвідчена приватним нотаріусом ХМНО Кравченко С.В. та зареєстрована в Єдиному реєстрі довіреностей України за №2015. Наслідком недійсності довіреності стало визнання недійсним договору купівлі - продажу автомобіля АUDI А4, 1999 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_1 , укладений 10.01.2015 між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль та зобов'язано ОСОБА_3 повернути автомобіль власнику. За рішенням суду позивач повернув автомобіль, внаслідок чого позбавився майна та зазнав майнової шкоди.

Відповідно до положень ч.4 ст.82 ЦПК України вказані обставини не підлягають доказуванню, оскільки встановлені рішеннями Червонозаводського районного суду м.Харкова від 04.12.2015 та апеляційного суду Харківської області від 18.05.2016 при розгляді цивільної справи №646/6465/15-ц та встановлені щодо приватного нотаріуса Кравченко С.В., яка є відповідачем у даній справі.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про нотаріат» шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 втратив право власності на майно (транспортний засіб) внаслідок незаконної дії приватного нотаріуса - відповідача у справі, а саме: посвідчення останньою довіреності у порядку передоручення з порушенням норм закону (ч.3 ст.58 Закону України «Про нотаріат»).

Підстави для звільнення відповідача від цивільно -правової відповідальності, визначені ч.2 ст.1166 ЦК України та ч.2 ст.27 Закону України «Про нотаріат» судом під час розгляду справи не встановлені, відповідачем доказів на підтвердження наявності таких підстав не надано.

Визначаючи розмір завданої позивачеві шкоди, суд зазначає наступне.

З довідки-рахунку від 10.01.2015 та договору комісії №13 від 10.01.2015 вбачається, що позивачем було сплачено за автомобіль 108600 грн.

Позивач, зазначаючи розмір шкоди з урахуванням індексу інфляції за період 2015 рік, 2016 рік, січень - квітень 2017 року, не наводить норм права, які б передбачала нарахування на розмір шкоди інфляційних втрат, а тому правові підстави для задоволення вимог про відшкодування шкоди у розмірі зазначеному позивачем суд не вбачає.

Позивачем доведено завдання йому шкоди незаконними діями приватного нотаріуса - відповідача у розмірі 108600 грн., тому вимога щодо стягнення майнової шкоди в розмірі вартості автомобіля, який в подальшому було вилучено у позивача, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення в рахунок відшкодування шкоди вартості послуг, сплачених ТОВ «Купець» ТФ в сумі 1800 грн. та послуг адвоката в сумі 5000 грн., задоволенню не підлягають в зв'язку з відсутністю доказів на підтвердження понесення позивачем зазначених витрат.

Стягнення судового збору, сплаченого позивачем під час розгляду іншої справи в апеляційному суді Харківської області та подання касаційної скарги в загальному розмірі 6040,99 грн. не можуть бути віднесені до шкоди, заподіяної внаслідок дій відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема питання щодо розподілу між сторонами судових витрат, тобто питання щодо розподілу судових витрат відноситься до компетенції суду, який вирішує спір.

Як вбачається, позивач заявив вимогу про стягнення судового збору, сплаченого при розгляді іншої справи, що виключає законність вимоги про стягнення сплаченого судового збору у межах даної справи. З цих підстав суд не бере до уваги надану позивачем квитанцію №0.0.563567286.1 від 07.06.2016 щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 2372,88 грн.

Також суд не вбачає підстав для задоволення стягнення у рахунок відшкодування шкоди вартості ремонту автомобіля в сумі 10501 грн., оскільки надані позивачем товарні чеки від 15.01.2015 не надають можливість віднести оплату за ними саме позивачем та саме як витрати на ремонт автомобіля АUDI А4 державний номерний знак НОМЕР_1 . Суд відхиляє товарні чеки як неналежні докази.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Зокрема п.2 ч.2 ст.23 ЦК України визначає, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Ч.3, ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Суд вважає не доведеним завдання позивачу моральної шкоди, що полягає у душевних стражданнях, викликаних порушенням відповідачем ст.58 Закону України «Про нотаріат» та подіями, які настали внаслідок цих порушень, тому відсутні підстави для її відшкодування.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст.141 ЦПК України та покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1166 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,354,355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кравченко Світлани Вікторівни, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кравченко Світлани Вікторівни на користь ОСОБА_3 в рахунок заподіяної майнової шкоди 108600 (сто вісім тисяч шістсот) грн. 00 коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кравченко Світлани Вікторівни в частині стягнення майнової шкоди в сумі 96523,99 грн. та моральної шкоди.

Стягнути з приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кравченко Світлани Вікторівни на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 1166 (одна тисяча сто шістдесят шість) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається апеляційному суду (Харківський апеляційний суд) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення (Червонозаводський районний суд м.Харкова).

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків невідомий.

Відповідач: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кравченко Світлана Вікторівна, місце перебування: 61003, м.Харків, провулок Подільський, 12 , реєстраційний номер облікової карти платника податків невідомий.

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна», місцезнаходження: 04176, м.Київ, вул.Електриків, 29А, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 20842474.

Повний текст рішення складено 22 липня 2019 року.

Суддя: В.А.Єжов

4304
Просмотров
2
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
0