05.11.2019 | Автор: Олександр Б.
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Суд: Недбалість нотаріуса, що призвела до не виявлення в документі підробки та не з’ясуванню обсягу цивільної дієздатності доверителя є підставою для стягнення з нотаріуса моральної шкоди (Запорізький апеляційний суд,№ 22-ц/807/1633/19,15.10.19)

Суд: Недбалість нотаріуса, що призвела  до не виявлення в документі підробки та не з’ясуванню обсягу цивільної дієздатності доверителя є підставою для стягнення з нотаріуса моральної шкоди (Запорізький апеляційний суд,№ 22-ц/807/1633/19,15.10.19) - 0_94202100_1572943634_5dc13712e6030.png

Фабула судового акта: Справу, що пропонується увазі читачів, можна назвати унікальною, а може, - й єдиною у своєму роді. Отже, позивач звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса про визнання нотаріальної дії неправомірною та стягнення компенсації за моральну шкоду. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що згідно з матеріалами кримінального провадження та фактичних обставин справи, її шляхом обману було вмовлено в приміщенні нотаріальної контори відповідача підписати довіреність, згідно з якою вона уповноважувала особу розпоряджатися (продавати, обмінювати, здавати в оренду та таке інше), належною їй єдиною квартирою. Пізніше на підставі вказаної довіреності ця довірена особа уклала договір купівлі-продажу вказаної квартири, що в подальшому була перепродана. Внаслідок таких неправомірних дій позивач позбулася власності єдиної квартири.

За результатами вказаного кримінального провадження, в діях відповідача (приватного нотаріуса) не було виявлено ознак злочинів.

Рішенням районного суду в іншій справі вказану довіреність визнано недійсною; недійсним також визнано і договір купівлі-продажу квартири; витребувано з володіння спірну квартиру на користь колишнього власника; визнано право приватної власності на вказану квартиру за первинним власником.

Рішенням же районного суду в цій справі позовну заяву задоволено частково, - дії приватного нотаріуса щодо посвідчення довіреності визнано неправомірними, стягнуто з приватного нотаріуса на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 100 000 грн, понесені судові витрати у вигляді професійно-правничої допомоги у розмірі 15000 гривень.

Запорізький апеляційний суд з таким рішенням погодився, виходячи з наступних приписів законодавства. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про нотаріат» шкода, заподіяна внаслідок незаконних або недбалих дій нотаріусом, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України. Оскільки згаданий порядок окремим актом законодавства не врегульовано, вірним є висновок про те, що за нормами ЦК України відповідачем у спорі про відшкодування шкоди має бути нотаріус. Ст. 27 вказаного Закону не виключає можливості, відшкодування нотаріусом моральної шкоди, оскільки зазначає про повне відшкодування заподіяної шкоди, в тому числі й моральної. Загальні підстави позадоговірної відповідальності за спричинення моральної шкоди містяться в ст. 1167 ЦК України, які передбачають звільнення особи від відшкодування шкоди у випадку, якщо вона доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.

Що стосується доказів винуватості відповідача, то в основу судових рішень покладені, зокрема наступні фактичні обставини та судження.

У даній справі нотаріус посвідчив довіреність на підставі підробленого внаслідок заміненої третіми особами фотографіі паспорту. За висновком суду підроблення документу було очевидним, позаяк інші нотаріуси відмовилися посвідчувати довіреність не лише з підстав сумніву у адекватності сприйняття наслідків правочину, а й з підстав наявності підробки у документі, який посвідчував її особу.

Також було встановлено, що нотаріус не спілкувався з позивачем (доверителем), не надавав будь-яких роз`яснень за приводу наслідків правочину та особисто не перевіряв належність поданих документів.

На порушення вимог ст. 44 Закону України «Про нотаріат» та п. 36 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами Україні відповідач не встановив дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов`язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою. Між тим, встановлено, що позивач навчалась з другого по дев`ятий клас в класі з затримкою психічного розвитку, та є з дитинства особою з інвалідністю.

Суд окремо зазначив, - той факт, що нотаріусом не було вчинено умисних дій щодо посвідчення довіреності з порушенням відповідних правил, не є підставою для відмови у позові.

За висновком апеляційного суду, розмір відшкодування був визначений з дотриманням вимог розумності та справедливості, оскільки наслідком вчинення щодо не лише шахрайських дій, а й недбалості нотаріуса, вона була позбавлена своєї єдиної квартири, яка дісталась їй в спадщину від баби та діда, фактично стала безхатченком та протягом майже 7 років відстоювала свої права.

Аналізуйте судовий акт: ВС/КЦС: У спорах про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, нотаріус НЕ може бути відповідачем (ВС/КЦС № 519/77/18 від 14.08.2019)

Хто правонаступник? Нотаріус як державний реєстратор здійснив перереєстрацію нерухомості з особи на банк. Особа оскаржила. Пізніше нотаріус помер… (ВАСУ від 17 січня 2017 р. у справі №820/2561/16)

Нотаріус сфальсифікував та посвідчив договір купівлі-продажу квартири, де продавцем виступила померла особа, покупцем реальна, а спадкоємці про це навіть не здогадувались (Рішення Індустріального район. суд м. Дніпропетров від 14 квітня 2016 р.)

Нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги у відносинах між підприємствами минуло не більше одного року, а строк обчислюються з дня, коли виникло право стягнення боргу (ВС/КГС, № 910/3337/17, 3.10.18)

Дата документу 15.10.2019 Справа № 331/2686/15-ц

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Є.У.№ 331/2686/15 Головуючий у 1 інстанції: Антоненко М.В.

№ 22-ц/807/1633/19 Суддя-доповідач: Крилова О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Крилової О.В. суддів: Кухаря С.В. Кримської О.М.

секретар: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко Валерія Михайловича в особі адвоката Левицької Юлії Василівни на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2019 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко Валерія Михайловича про визнання нотаріальної дії неправомірною та стягнення компенсації за моральну шкоду,

ВСТАНОВИВ:

В квітн і2015року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. про визнання нотаріальної дії неправомірною та стягнення компенсації за моральну шкоду.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що згідно з матеріалами кримінального провадження (рішення по судовій справі №334/2265/14к) та фактичних обставин справи, 23.04.2010р. ОСОБА_1 шляхом обману було вмовлено в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка Валерія Михайловича підписати довіреність, згідно з якою вона уповноважувала гр. ОСОБА_2 розпоряджатися (продавати, обмінювати, здавати в оренду та таке інше), належною їй єдиною квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Пізніше на підставі вказаної довіреності 11.05.2010р. гр. ОСОБА_2 уклав договір купівлі- продажу квартири з гр. ОСОБА_3 , а вже через місяць, тобто 11.06.2010р. гр. ОСОБА_3 уклав договір купівлі-продажу вказаної квартири з гр. ОСОБА_4 ..

Внаслідок таких неправомірних дій ОСОБА_1 позбулася власності єдиної квартири.

Вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2014 р. по справі №334/2265/14к визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_5 винними у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1, 3 ст. 357 КК України та призначено відповідне покарання, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ОСОБА_1 17 224,55 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (складається з вартості проїзного документа та витрат на правову допомогу) та 100000,0 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

За результатами вказаного кримінального провадження, в діях приватного нотаріуса Запорізького міського округу не було виявлено ознак злочинів у відповідності до Кримінального кодексу України, однак дії приватного нотаріуса з огляду на вимоги Цивільного кодексу України вважає неправомірними в зв`язку з наступним.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (Закон № 3425-ХІІ).

Частиною 1 ст. 1 Закону № 3425-ХІІ встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 50 Закону № 3425-ХІІ передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта.

Як зазначено в Узагальненій судовій практиці розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні, затвердженій 07.02.2014р. на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ можливість оскарження нотаріальних дій або відмови у їх вчиненні забезпечує закон нотаріального провадження і захист прав та інтересів учасників нотаріального процесу. Судовий контроль за діяльністю нотаріусів має забезпечити виправлення нотаріальних помилок, тлумачення чинного законодавства та сприяти дотриманню законності у сфері цивільних правовідносин, що виникають із вчинення нотаріальних дій.

Згідно з Узагальненою судовою практикою розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні, затвердженої 07.02.2014 р. на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (п.9), перевіряючи законність дій нотаріуса, суддя повинен детально вивчити закон, на підставі якого діяв нотаріус чи інша посадова особа, уповноважена на вчинення нотаріальної дії, дослідити всі документи, з`ясувати обставини, що мають значення для справи. Це, у свою чергу, дає суду можливість винести законне й обгрунтоване рішення. Предметом доказування під час судового розгляду у справах про оскарження нотаріальних дій або про відмову в їх вчиненні згідно з ч. 1 ст. ЦПК є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів зазначених у ч. 1 ст. 179 ЦПК, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів (ч. 2 ст. 179 ЦГІК). Доказами у справах щодо оскарження нотаріальних або відмови в їх вчиненні можуть бути документи, що стосуються вчиненої нотаріальної, постанова нотаріуса або відповідний акт посадової особи, яка вчиняє нотаріальні дії, про відмову вчинити дану нотаріальну дію; документи, які заявник просив засвідчити або посвідчити.

Вважає, що посвідчення довіреності від 23.04.2010 року, зареєстрованої в реєстрі за № 902 якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 розпоряджатися (продати, обміняти здати в оренду та інш.) належною їй на праві власності квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , було здійснено приватним нотаріусом Запорізького міського округу Сенченко В.М. з порушенням багатьох норм законодавства на підставі чого дії приватного нотаріусу щодо її посвідчення є неправомірними.

Так, згідно зі ст. 47 Закону України «Про нотаріат» для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Згідно п. п. 13, 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами Україні, установлення особи нотаріусом здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно п. 7 Положення про паспорт громадянина України, записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються паспортною службою. Паспорт, за яким приватний нотаріус посвідчив особу ОСОБА_1 , був недійсним, оскільки у ньому невідомими особами була замінена фотографія, про що позивач повідомила органи міліції, після чого паспорт був вилучено для проведення експертизи в рамках кримінального розслідування.

В межах досудового слідства у кримінальній справі було призначено технічну експертизу оригіналу паспорту, при пред`явленні якого видано довіреність від 23.04.2010р.. Згідно з висновками експерта від 14.11.2010 № 159 в паспорті серії НОМЕР_1 , заповненому на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 04.05.2007 Ленінським РВ УМВД України в Запорізькій області, мало місце змінення первинного змісту, а саме переклеювання фотографії на першій сторінці паспорта.

Саме на підставі зазначеного оригіналу паспорту, з переклеєною фотографією та без відтиска печатки, приватним нотаріусом Сенченком В.М. видано довіреність ОСОБА_6 ІО. на ім`я ОСОБА_2 , адже у матеріалах нотаріальної справи міститься ксерокопія саме цього паспорту, що відрізняється від паспорта, виданого ОСОБА_1 04.05.2007 Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області.

Крім цього, згідно з п. 19 Інструкції при посвідченні правочинів майнового характеру нотаріусом у текстах правочинів зазначаються: для фізичних осіб - ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків. На підтвердження наявності ідентифікаційного номера (коду) нотаріусу подається відповідна, завірена уповноваженою особою, довідка або (витяг), фотокопія якої (го) долучається до примірника правочину, який залишається у справах нотаріуса. Позивач ОСОБА_1 не мала при собі довідку з ідентифікаційним номером, оскільки вона знаходилася у її тітки ОСОБА_7 , тітка навмисно тримала довідку у себе, оскільки племінниця має проблеми з психічним здоров`ям і вона боялася, що племінниця оформить кредит, за який не мала чим розраховуватись.

При посвідченні вказаної довіреності нотаріусом не було встановлено особу ОСОБА_1 , вона бачила тільки його помічника, яка принесла на підпис документи у коридорі нотаріальної контори.

Згідно з п. 13 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, в редакції, яка діяла на момент підписання довіреності, при вчиненні нотаріальних дій, нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Згідно з п. 16 Інструкції нотаріально посвідчуванні правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса.

Відповідно до статті 44 Закону України «Про нотаріат», під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальних дії. У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов`язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживания відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.

ОСОБА_1 навчалась з другого по дев`ятий клас в КЗ «Запорізька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів № 4», в класі з затримкою психічного розвитку.

Однак, нотаріус не помітив її особливостей, із ОСОБА_1 не спілкувався зовсім.

Крім того, згідно з Інструкцією, нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Нотаріус не спілкувався з ОСОБА_1 , не встановив її наміри при підписанні довіреності, не пояснив правові наслідки її підписання. Якщо б нотаріус поспілкувався з ОСОБА_1 та пояснив, що внаслідок підписання довіреності вона залишиться без житла, вона би ніколи не підписала документ.

До того ж, текст довіреності викладено українською мовою, на якій позивач погано читає та розуміє, тому ОСОБА_1 не могла зрозуміти значення слів, викладених у документі, який підписувала, та підписала довіреність лише внаслідок довіри своїм знайомим, взагалі не вникала в суть документу, а як би нотаріус доступно пояснив значення правочину довіреності, то вона б її не підписувала.

До видачі посвідчення довіреності у нотаріуса ОСОБА_8 , ОСОБА_1 привозили до інших приватних нотаріусів ОСОБА_9 (вул.40 АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_10 ( АДРЕСА_3 ), які відмовилися посвідчувати будь-які довіреності, оскільки, поспілкувавшись з нею, встановили, що вона не усвідомлювала, які правові наслідки має підписання довіреності такого роду, а також викликав сумніви наданий паспорт з переклеєною фотографією.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.2017 по справі №334/9037/14- ц, яке було залишено без змін в частині основних позовних вимог апеляційним судом Запорізької області від 09.11.2017, позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано недійсною довіреність від 23.10.2010, посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., зареєстровану в реєстрі за № 902, видану ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , укладений 11.05.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; витребувано з володіння ОСОБА_11 спірну квартиру на користь ОСОБА_1 ; визнано право приватної власності на вказану квартиру за первинним її власником ОСОБА_1

ОСОБА_1 зазначала, що є інвалідом III групи, ніде не працює, та існує суто на її мінімальну пенсію. Позбавившись насильницьким шляхом своєї єдиної квартири, яка дісталась їй в спадщину від бабусі та дідуся, вона фактично стала бомжем. Будь-коли заробити кошти на помешкання вона б не змогла, тому її хвилювання з цього приводу можливо співвіднести із вартістю житла, яке вона втратила.

Як зазначено у вироку Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2014 р. по справі 334/2265/14к вартість належної ОСОБА_1 квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та яку протягом 8 років вона повертала в тому числі у зв`язку з неправомірними діями нотаріуса коштує 28000 дол. США, що станом на 04.09.2018 р. складає 28,3782 Х 28000 = 794590,0 грн.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просила суд, визнати дії приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка Валерія Михайловича щодо посвідчення довіреності від 23.04.2010р. за № 902 неправомірними; стягнути з приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округ ОСОБА_8 на її користь на відшкодування моральної шкоди в розмірі 794590 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2019 року позовну заяву задоволено частково.

Стягнуто з приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка Валерія Михайловича на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100000 гривень.

Стягнуто з приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка Валерія Михайловича на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді професійно-правничої допомоги у розмірі 15000 гривень.

Стягнуто з приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка Валерія Михайловича на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 243 гривні 60 копійок.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2019 року доповнено рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2019 року наступним:

Визнано дії приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка Валерія Михайловича щодо посвідчення довіреності від 23.04.2010 за № 902 неправомірними.

Не погоджуючись іззазначеним рішеннямсуду, приватний нотаріус Запорізькогоміського нотаріальногоокругу СенченкоВ.М.в особіадвоката ЛевицькоїЮ.В.подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко Валерія Михайловича моральної шкоди у розмірі 100000,00 грн. та скасувати додаткове рішення в частині визнання дій приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко Валерія Михайловича щодо посвідчення довіреності від 23.04.2010 року за № 902 неправомірним.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що за вироком з Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2014 р. (справа №334/2265/14к), 23.04.2010 ОСОБА_1 шляхом обману було умовлено в приміщенні нотаріальної контори приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченка Валерія Михайловича підписати довіреність, згідно з якою вона уповноважувала гр. ОСОБА_2 розпоряджатися (продавати, обмінювати, здавати в оренду та таке інше), належною їй єдиною квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 .

Пізніше на підставі вказаної довіреності 11.05.2010 гр. ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу квартири з гр. ОСОБА_3 , а вже через місяць, тобто 11.06.2010 гр. ОСОБА_3 уклав договір купівлі-продажу вказаної квартири 3 гр. ОСОБА_4 .

Внаслідок неправомірних вказаних дій ОСОБА_1 позбулася володіння єдиною квартирою.

ОСОБА_12 має затримку розумового розвитку, і, як зазначала її представник, була введена в оману шахраями, але таке сталося також внаслідок того, що нотаріусом, який посвідчував довіреність, не було вжито всіх передбачених законом заходів на встановлення справжніх намірів ОСОБА_13 , не було роз`яснено наслідки вчинення такої нотаріальної дії.

У червні 2010 року) позивачка звернулася із відповідною заявою до Ленінського РВ УМВС України в Запорізької області. Однак, тільки 15.01.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12013089990001133, №12013089990001132 було внесено інформацію про вчинене вказаними особами кримінального правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч. 4 ст. 190 КК України, а саме за фактом шахрайського заволодіння квартирою АДРЕСА_5 та за ч.1, ч.3 ст.357 КК України - викрадення, підробка документа (паспорта). В даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 , було визнано потерпілою, а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

Досудове слідство за кримінальними провадженнями №12013089990001132 (ч.4 ст.190 КК України, шахрайство), №12013089990001133 (ч.1, ч.3 ст.357 КК України, викрадення, підробка документа (паспорта) здійснювалось протягом 4 років. За цей час кримінальне провадження двічі призупинялося по причині неможливості встановити осіб, які здійснили злочин. В зв`язку з чим, представник ОСОБА_1 , - ОСОБА_14 вимушена була звертатися до Генеральної прокуратури, міністра МВС України, в Адміністрацію Президента України, на телебачення каналів СТБ, ІСТВ.

18.08.2014 Ленінським районним судом м. Запоріжжя був винесений вирок по справі №334/2265/14к, де ОСОБА_2 та ОСОБА_15 було визнано винними у скоєнні двох злочинів.

Також тривалий час в цільному судочинстві розглядалися справи щодо поновлення майнових та житлових прав ОСОБА_13 .

Після тривалого розгляду багатьох справ, які докладно перелічені та описані у рішенні суду першої інстанції, остаточно рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.05. 2017 р по справі №334/9037/14- ц, яке було залишено без змін в частині основних позовних вимог апеляційним судом Запорізької області від 09.11.2017, позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано недійсною довіреність від 23.10.2010, посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., зареєстровану в реєстрі за №902, видану ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4 , укладений 11.05.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; витребувано з володіння ОСОБА_11 спірну квартиру на користь ОСОБА_1 ; визнано право приватної власності на вказану квартиру за первинним її власником ОСОБА_1 ..

Оспорювана довіреність від 23.10.2010, посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., зареєстрована в реєстрі за № 902, що видана ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , була визнана недійсною 09.11.2017, оскільки саме цією датою Апеляційним судом Запорізької області було залишено в силі рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.2017 по справі №334/9037/14-ц щодо визнання вказаної довіреності недійсною.

Таким чином, враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 тривалий час з червня 2010 р. по листопад 2017 р. захищала свої права як в кримінальному, так і в цивільному судочинстві, суд першої інстанції зробив правильній висновок про те, що позивачем не пропущений строк позовної давності.

18.08.2014 вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя було встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 за попередньою змовою між собою, заволоділи шляхом зловживання довірою належним ОСОБА_1 майном, а саме зазначеною квартирою, яка вибула із її володіння поза її волі. Вироком встановлено, що шахраї мали можливість реалізувати свій злочинний намір, використавши вразливий психологічний стан ОСОБА_1 , яка є інвалідом дитинства, страждає на розумову відсталість та не здатна у повній мірі усвідомлювати наслідки своїх дій.

За актом амбулаторної первинної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи, яка міститься в матеріалах кримінального провадження ОСОБА_12 страєжає на розумову відсталість.

Як зазначив суд першої інстанції, наявність у позивачки розумової відсталості створює істотні та непереборні труднощі в реалізації позивачкою своїх наданих Конституцією та законами України прав і свобод, і ці труднощі призвели до того, що ползбавили її передбаченого законодавством права на власність, за рахунок якого вона могла б забезпечити собі належний рівень життя, адже спірна квартира була її єдиним житлом.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04.05. 2017 р по справі №334/9037/14- ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа приватний нотаріус запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., позов ОСОБА_1 задоволено частково; визнано недійсною довіреність від 23.10.2010, посвідчену приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., зареєстровану в реєстрі за № 902, видану ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 , визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , укладений 11.05.2010 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; витребувано з володіння ОСОБА_11 спірну квартиру на користь ОСОБА_1 ; визнано право приватної власності на вказану квартиру за первинним її власником ОСОБА_1

Рішення суду набрало чинності 09.11.2017 р.

За зазначеним рішенням, підписання довіреності від 23 квітня 2010 року ОСОБА_1 та надання цією довіреністю права ОСОБА_2 розпоряджатися її житлом було вчинено під впливом шахрайських дій ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджено вироком Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 18.08.2014 року , і ця угода не відповідала волі позивачки, і не була вільною, тому з цих підстав довіреність є недійсною.

При розгляді даної справи було встановлено, що протиправне відчуження квартири стало можливим також у зв`язку з неправомірними діями нотаріуса, який посвідчив довіреність.

Так, частиною 1 ст. 1 Закону № 3425-ХІІ встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факт: мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Статтею 50 Закону № 3425-ХІІ передбачено можливість оскарження в судовому по нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про нотаріат» при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій.

Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

Згідно зі ст. 47 Закону України «Про нотаріат» для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Згідно п. п. 13, 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами Україні (чинної на момент посвідчення правочину), установлення особи нотаріусом здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина. Нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно п.7 Положення про паспорт громадянина України (чинної на момент посвідчення правочину), записи, вклеювання фотокарток і відмітки у паспорті здійснюються паспортною службою.

Статтею 49 Закону України «Про нотаріат», п. 31 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 03 березня 2004 року № 20/5 (чинної на момент посвідчення правочину), передбачені підстави для відмови нотаріусом у вчиненні нотаріальної дії, в тому й числі, зазначено, що нотаріус не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановлених у ст. 47 Закону України «Про нотаріат».

Судом першої інстанції було зазначено, що паспорт, за яким приватний нотаріус посвідчив особу ОСОБА_1 , був недійсним, оскільки у ньому невідомими особами була замінена фотографія, про що позивач повідомила органи міліції, після чого паспорт був вилучено для проведення експертизи в рамках кримінального розслідування.

В межах досудового слідства у кримінальній справі було призначено технічну експертизу оригіналу паспорту, при пред`явленні якого видано довіреність від 23.04.2010р.. Згідно з висновками експерта від 14.11.2010 № 159 в паспорті серії НОМЕР_1 , заповненому на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 04.05.2007 Ленінським РВ УМВД України в Запорізькій області, мало місце змінення первинного змісту, а саме переклеювання фотографії на першій сторінці паспорта.

Саме на підставі зазначеного оригіналу паспорту, з переклеєною фотографією та без відтиску печатки, приватним нотаріусом Сенченком В.М. видано довіреність ОСОБА_6 ІО. на ім`я ОСОБА_2 , адже у матеріалах нотаріальної справи міститься ксерокопія саме цього паспорту, що відрізняється від паспорта, виданого ОСОБА_1 04.05.2007 Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що нотаріус встановив особу ОСОБА_13 , а переклеювання фотокартки у паспорті неможливо було помітити при посвідченні правочину, спростовуються наданими позивачем доказами.

Так, за поясненнями позивача та встановленими обставинами справи, шахраями була здійснена спроба посвідчити довіреність у інших нотаріусів, які, кожен окремо, одразу помітити недійсність паспорту та відмовилися від вчинення будь-яких нотаріальних дій.

Крім того, відповідно до статті 44 Закону України «Про нотаріат», під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь. Визначення обсягу цивільної дієздатності фізичних особи здійснюється за паспортом або іншими документами, передбаченими статтею 43 цього Закону, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальних дії. У разі наявності сумнівів щодо обсягу цивільної дієздатності фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, нотаріус зобов`язаний звернутися до органу опіки та піклування за місцем проживання відповідної фізичної особи для встановлення факту відсутності опіки або піклування над такою фізичною особою.

За п. 36 Інструкції нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Встановлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін.

Встановлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони з метою виключення можливості стороннього впливу на її волевиявлення.

Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

За матеріалами справи та не спростованими поясненнями позивача, нотаріус не спілкувався з нею, не з`ясовував її наміри та не роз`яснював будь-яких наслідків посвідчення довіреності про відчуження майна.

Натомість ОСОБА_1 навчалась з другого по дев`ятий клас в КЗ «Запорізька загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів № 4», в класі з затримкою психічного розвитку, та є з дитинства особою з інвалідністю.

До посвідчення довіреності у нотаріуса ОСОБА_8 , ОСОБА_1 привозили до інших приватних нотаріусів, саме ОСОБА_9 ( АДРЕСА_6 . АДРЕСА_7 ) та ОСОБА_10 ( АДРЕСА_3 ), які відмовилися посвідчувати будь-які довіреності, оскільки, в ході спілкування з нею, встановили, що вона не усвідомлювала, які правові наслідки має підписання довіреності такого роду, а також викликав сумніви наданий паспорт з переклеєною фотографією.

У апеляційній скарзі нотаріус заперечує проти висновків суду першої інстанції, натомість не надав жодних доказів на спростування посилань позивачки про те, що він не спілкувався з нею, не навів жодних обґрунтувань, з яких він дійшов при посвідченні довіреності висновку про те, що ОСОБА_12 усвідомлює значення правочину.

Та обставина, що нотаріусом не було вчинено умисних дій щодо посвідчення довіреності з порушенням відповідних правил, не є підставою для відмови у позові.

Загальні підстави позадоговірної відповідальності за спричинення моральної шкоди містяться в статті 1167 ЦК України, які передбачають звільнення особи від відшкодування шкоди у випадку, якщо вона доведе, що шкоду заподіяно не з її вини.

Нотаріуси як особи, на яких покладено обов`язок посвідчувати права та факти, що мають юридичне значення, вчиняти інші нотаріальні дії, надають їм юридичної вірогідності.

Для досягнення цієї мети нотаріуси зобов`язані встановити особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулася за вчиненням нотаріальної дії, з`ясувати дієздатність громадян та перевірити правоздатність юридичних осіб, які беруть участь в угодах, перевірити справжність підписів учасників угод та інших осіб, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії (статті 43, 44, 45 Закону України «Про нотаріат»), а також проводити інші перевірки правомірності документів, що надаються як підстава для вчинення нотаріальної дії.

У даній справі нотаріус посвідчив довіреність на підставі підробленого третіми особами паспорту і та обставина, що в такому випадку немає умисної вини нотаріуса, не звільняє його від відповідальності за допущену необережність і не виявлення в документі підробки.

Судова колегія враховує, що підроблення документу було очевидним, позаяк інші нотаріуси відмовилися посвідчувати довіреність не лише з підстав сумніву у адекватності сприйняття наслідків правочину ОСОБА_16 , а й з підстав наявності підробки у документі, який посвідчував її особу.

Це узгоджується з поясненнями ОСОБА_13 з приводу того, що нотаріус не спілкувався з нею, не надавав будь-яких роз`яснень за приводу наслідків правочину та особисто не перевіряв належність поданих документів.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про нотаріат» шкода, заподіяна внаслідок незаконних або недбалих дій державним нотаріусом, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України. Оскільки згаданий порядок окремим актом законодавства не врегульовано, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що за главою 40 ЦК України відповідачем у спорі про відшкодування шкоди має бути нотаріус.

Стаття 27 Закону України «Про нотаріат» не виключає можливості, відшкодування нотаріусом моральної шкоди, оскільки зазначає про повне відшкодування заподіяної шкоди, в тому числі й моральної.

При покладенні на нотаріуса відповідальності з відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції врахував позицію Верховного Суду України, викладену в пункті 5 постанови Пленуму від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди». Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Судом першої інстанції встановлено вину відповідача та факт наявності душевних страждань позивача, спричинених, серед іншого, і внаслідок незаконних дій відповідача, враховано що позивач є особою з інвалідністю, вразливою за своїм психічним станом, не працює та існує суто на свою мінімальну пенсію.

Наслідком вчинення щодо неї не лише шахрайських дій, а й недбалості нотаріуса, вона була позбавлена своєї єдиної квартири, яка дісталась їй в спадщину від баби та діда, позивач фактично стала безхатченком та протягом майже 7 років відстоювала свої права.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суд першої інстанції визначив розмір відшкодування з дотриманням вимог розумності та справедливості, а відтак не вбачає підстав для зменшення розміру стягнення або для відмови у стягненні.

Тож суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, виходив з наявних у матеріалах справи доказів, наданих позивачем у відповідності із процесуальним законом, і керувався принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства.

Наведені вище обставини свідчать про те, що суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення, вірно проаналізував норми закону та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог .

Доводи скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко Валерія Михайловича залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 24 січня 2019 року та додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 18 червня 2019 року по цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2019 р.

Головуючий О.В. Крилова

Судді: С.В. Кухар

О.М. Кримська

2545
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


1
Популярные судебные решения
Популярные события
ЕСПЧ