23.06.2016 | Автор: Березюк Олег Валерійович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Сьогодні обговорювати питання внесення змін до конституції можна лише на теоретичному рівні

Олег Березюк

Сьогодні сама ідея перегляду Конституції, чи основних її положень є неприйнятною, оскільки ст.157 Основного Закону забороняє внесення будь-яких змін до Конституції в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Свого часу законодавець цілком логічно та обґрунтовано встановив таку заборону, виходячи з того, що в умовах суспільно-політичної нестабільності неможливо приймати політично виважені рішення.

Наявність ознак зовнішньої агресії проти України створює правові підстави для запровадження воєнного стану. Формальна відсутність відповідного нормативно-правового акта не є аргументом для твердження про відсутність у нас воєнного стану, а лише свідчить про неадекватну реакцію Президента України на факт анексії Криму та часткову окупацію Луганської та Донецької областей. Враховуючи наявність правових підстав для запровадження воєнного стану, можна стверджувати, що сьогодні обговорювати питання внесення змін до Конституції можна лише на теоретичному рівні. Водночас слід враховувати, що всі науково обґрунтовані зауваження і пропозиції щодо змін до Основного Закону матимуть практичне значення лише після деокупації Криму і завершення бойових дій на Сході України.

1. Якщо виходити з необхідності проведення судової реформи, то слід зазначити, що таку реформу потрібно проводити виважено та обережно. Україна є демократичною і правовою державою, а тому для забезпечення основних прав і свобод людини роль незалежної судової гілки влади має бути вирішальною.

У процесі реалізації судової реформи варто звернути увагу на необхідність зменшення залежності суду від інших гілок влади. Для забезпечення прийняття судами справедливих і правосудних рішень судді мають отримати реальну незалежність від впливу представників Парламенту та Уряду. У зв’язку з тим, що народні депутати України, Кабінет Міністрів і Президент є суб’єктами законодавчої ініціативи, збільшення залежності суду від політичних впливів перешкоджатиме розвитку демократичних процесів в Україні. Винесення питання судоустрою за межі Конституції може призвести до прийняття законів, які обмежуватимуть вплив судової гілки влади на суспільно-політичні процеси, що в окремих випадках може унеможливлювати прийняття суддями законних вироків і рішень. Можна стверджувати, що винесення принципових питань судоустрою на рівень звичайного закону є неприйнятним.

2. Ідея перенесення розділу Конституції “Про прокуратуру” до розділу “Правосуддя” в цілому є правильною, оскільки прокурор, як і суддя, є служителем Феміди і вся його діяльність має бути спрямована на встановлення об’єктивних обставин справи та винесення судом законного і справедливого рішення. Також можна погодитися з тим, що вимоги до особи, яка обіймає посаду прокурора, мають бути такими самими, як і до судді.

3. Встановлення правової норми щодо того, що представляти інтереси особи в суді має лише адвокат – є прийнятним, оскільки для належного захисту прав і свобод людини захисник повинен мати вищу юридичну освіту і практичний стаж роботи. Лише в такому випадку можна сподіватися, що він зможе ефективно виконувати покладені на нього обов’язки. Крім того, це прискорюватиме розгляд справи. Досвід деяких зарубіжних країн, зокрема Швейцарії, свідчить про правильність такого підходу. Кваліфікований адвокат більш професійно та відповідально здійснює представництво особи в суді, що в цілому мінімізує судову тяганину та сприяє прийняттю судами законних і обґрунтованих рішень.

Олег Березюк,
Українське юридичне товариство

0
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення