Служба дисциплінарних інспекторів: 1 рік розгляду пріоритетних скарг

Важливою особливістю розгляду Вищою радою правосуддя (ВРП) дисциплінарних скарг є закріплення у Регламенті ВРП критеріїв пріоритетності їх розгляду. До таких віднесено, зокрема, скарги, які можуть призвести до звільнення судді, а також справи, що мають значний суспільний інтерес. Метою цього механізму було зосередити ресурси ВРП, а з 23 грудня 2024 року — Служби дисциплінарних інспекторів (СДІ), на найбільш серйозних порушеннях та не потонути у розгляді тисяч безпідставних скарг.

За перший рік роботи дисциплінарні інспектори надали статус пріоритетних 174 скаргам. Ми проаналізували стан їх розгляду, основні тенденції та можливі причини затримок.

Загальна статистика розгляду пріоритетних скарг

Дисциплінарні інспектори отримують скарги у приблизно однаковій кількості через систему автоматизованого розподілу і самостійно визначають, які з них є пріоритетними відповідно до критеріїв, визначених у регламенті ВРП.

Статус пріоритетності надавався скаргам у різний час залежно від періоду їх отримання інспектором: частині з них — майже рік тому, тоді як іншим — лише кілька місяців тому.

Станом на 31 грудня 2025 року результати розгляду 174 пріоритетних скарг є такими:

• 61 скарга (35,1%) — немає жодного рішення;
• 54 скарг (31%) — за ними відкрито дисциплінарні справи, але вони залишаються невирішеними по суті;
• 27 скарг (15,5%) — завершилися притягненням суддів до дисциплінарної відповідальності;
• 20 скарг (11,5%) — залишено без розгляду інспектором чи дисциплінарною палатою;
• 6 скарг (3,4%) — відмовлено у відкритті дисциплінарної справи;
• 6 скарг (3,4%) — відмовлено у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, лише близько 34% пріоритетних скарг є фактично розглянутими, тоді як дві третини залишаються невирішеними.

Частка притягнень до дисциплінарної відповідальності є відносно низькою — 15,5% від загальної кількості пріоритетних скарг. При цьому йдеться про 22 справи, оскільки в окремих випадках кілька скарг об’єднувалися в одне дисциплінарне провадження (зокрема, чотири скарги щодо судді Сергія Должка, по дві — щодо суддів Володимира Куксова та Павла Кириченка). У більшості випадків дисциплінарні палати (ДП) ВРП застосовували найсуворіше дисциплінарне стягнення — подання про звільнення (14 разів). Також вони накладали такі стягнення до суддів: попередження (4 рази), догана (2 рази), сувора догана та подання про тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя (по 1 разу).

Водночас варто зазначити, що ДП відкривали дисциплінарні справи та притягували суддів до відповідальності і за скаргами, які не мали статусу пріоритетних.

Де виникають затримки?

Скарги без будь-якого рішення

Щодо 61 пріоритетної скарги не ухвалено жодного рішення. Лише у 13 з них інспектори підготували висновки стосовно відкриття дисциплінарної справи. У таких випадках відповідальність за затримку покладається на члена ВРП — співдоповідача, який зволікає з опрацюванням висновку та переданням його на розгляд ДП. Закон прямо встановлює, що дисциплінарна палата повинна розглянути висновок інспектора та ухвалити рішення про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи протягом 30 днів (ч. 1 ст. 46 Закону «Про Вищу раду правосуддя»).

Водночас щодо 48 пріоритетних скарг взагалі відсутні висновки інспекторів. Така затримка може бути викликана тим, що інспектор не підготував висновок або ж тим, що дисциплінарна палата повернула такий висновок на доопрацювання.

Відкриті, але невирішені справи

Ще 54 дисциплінарних справ були відкриті, але дисциплінарна палата не розглянула їх по суті та не ухвалила рішення. Закон встановлює строк розгляду справ — 3 місяці з можливістю продовження ще на 1 місяць (ст. 49 Закону «Про Вищу раду правосуддя»). Попри значні виклики у роботі СДІ, зокрема значне навантаження, великий обсяг матеріалів справи, а також залученість ВРП у процедурі призначення суддів — затягування саме пріоритетних справ є особливо проблемним, адже воно прямо впливає на ефективність дисциплінарних процедур та довіру до судової влади.

Є багато випадків, коли після відкриття дисциплінарної справи не відбулося жодного засідання ДП. Причини можуть бути різні: затримки з боку інспектора під час підготовки справи до розгляду та висновку по суті або відсутність визначених строків для члена ВРП — співдоповідача щодо винесення справи на розгляд ДП.

Секретаріат ВРП повідомив, що не веде обліку інформації щодо:

• підготовки інспектором висновку по суті у відкритій дисциплінарній справі;
• дати передання такого висновку на розгляд ДП.

Відсутність цих даних унеможливлює визначення хто відповідальний за затримки — дисциплінарний інспектор чи члени ДП.

Показовими є справи щодо суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, які становлять значний суспільний інтерес і були відкриті ще у травні–червні 2025 року, але дисциплінарні палати досі не ухвалили рішення, зокрема справи щодо Богдана Саніна, Руслана Арсірія та Олексія Огурцова.

Динаміка за 9 і 12 місяців: без суттєвих змін

Порівняння статистики за 9 та 12 місяців взаємодії СДІ та членів ВРП показує, що суттєвих статистичних змін щодо розгляду пріоритетних скарг не відбулося. Частка притягнень до дисциплінарної відповідальності тримається на рівні близько 15%. За 9 місяців понад 69% пріоритетних скарг залишалися невирішеними, а за 12 місяців — 66%. Цей відсоток міг би бути меншим, але в останні 3 місяці статус пріоритетних надали 29 скаргам, які, зважаючи на невеликий строк від їх надходження, ще не могли бути опрацьовані.

Тенденції у визначенні пріоритетних скарг та їх опрацюванні

Кожен дисциплінарний інспектор самостійно визначає, які з отриманих ним скарг є пріоритетними. Інспектори повинні робити це відповідно до критеріїв, визначених у регламенті ВРП. Втім, є значна варіативність у застосуванні цього інструменту: кількість скарг, визнаних пріоритетними різними інспекторами, коливається від 1 до 16. Найбільшу кількість таких скарг визначили інспектори Валерій Осєтров (16) та Ігор Тронь (15), тоді як найменшу — Олексій Кабанець (4), Ігор Заїка та Вікторія Недибалюк (по 2). Водночас середньостатистичний показник становить близько 10–11 пріоритетних скарг на одного інспектора. Такий розрив між мінімальними та максимальними значеннями свідчить, що інспектори неоднаково виконують вимоги щодо визначення пріоритетними скарг, які стосуються серйозних порушень або мають значний суспільний інтерес. Зокрема:

• НАБУ та САП спільно з СБУ викрили суддю Дениса Донцова з Приморського райсуду Одеси та його близьку родичку-адвокатку на отриманні хабаря в 10 тисяч доларів. Щодо цих фактів до ВРП надійшли дві скарги. Одну з них інспектор Олексій Гура визначив пріоритетною, водночас, інспектор Ігор Заїка не надав статусу пріоритетності іншій скарзі.
• Інспектор Вячеслав Череп не побачив суспільного інтересу у скарзі стосовно суддів Сергія Вовка та Вячеслава Підпалого про аномалії з авторозподілом позовів від Андрія Портнова.
• Не отримала першочергового статусу скарга щодо судді Юлії Матвєєвої (Шевченківський районний суд м. Києва), яка стосувалася інформації про ймовірну неправомірну вигоду за зняття арешту з майна. Скарга розподілена на інспектора Олексія Кабанця.
• Інспектор Максим Захарченко не надав статусу пріоритетної скарзі щодо судді Ольги Горшкової (Харківський окружний адміністративний суд), пов’язаній з обставинами її відрядження за кордон і можливою фіктивною участю у конференції.

Окрім цього, неоднакова практика визначення пріоритетності у справах щодо рішень суддів, спрямованих на створення підстав для відстрочки від мобілізації або виїзду за кордон через фіктивні розлучення, позбавлення матері батьківських прав та визначення місця проживання дитини з батьком. Частина таких скарг визнається пріоритетними, тоді як інші — ні.

Не менш показовою є ситуація з підготовкою висновків щодо відкриття дисциплінарної справи за пріоритетними скаргами. Декілька інспекторів (Аліна Ковальчук, Анна Волкова та Олексій Кабанець) підготували висновки щодо 100% визначених ними пріоритетних скарг (хоча у випадку Кабанця йдеться лише про 4 такі скарги), значна частка інспекторів — щодо 70 % і більше таких скарг. Водночас у частини інспекторів є значна диспропорція між кількістю пріоритетних скарг та фактично підготовлених висновків: Ігор Заїка — 0% (визначені лише 2 пріоритетні скарги), Олексій Гура — 25 % (12 пріоритетних скарг та 3 висновки), Валерій Осєтров — 43,8% (16 пріоритетних, 7 висновків), Ігор Тронь — 46,7% (15 пріоритетних, 7 висновків).

Висновки

Дисциплінарні інспектори застосовують непослідовно критерії пріоритетності, закріплені у Регламенті ВРП. Як наслідок, є істотна різниця між інспекторами у кількості визначених пріоритетних скарг та відсотку підготовки висновків щодо таких скарг. Деякі ж скарги про резонансні порушення судді не отримують статусу першочерговості.

Близько двох третин пріоритетних скарг (66 %) не завершилися рішенням по суті. Частка притягнень суддів до дисциплінарної відповідальності тримається на рівні 15%, що свідчить про відсутність прискорення дисциплінарного провадження у пріоритетних справах.

Затримки виникають на обох ключових етапах провадження. Це пов’язано з тим, що інспектори не підготували висновки або ж з відсутністю їх опрацювання членом ДП-співдоповідачем та рішень дисциплінарної палати після отримання таких висновків. Водночас ВРП не веде обліку даних, які дозволили б чітко визначити відповідальних за ці затримки. В умовах, коли після початку роботи СДІ загальна тривалість дисциплінарного провадження не може перевищувати 18 місяців щодо скарг, які надійшли після 23 грудня 2024 року, існує реальний ризик закриття пріоритетних справ через сплив строків (ч. 15 ст. 49 Закону “Про Вищу раду правосуддя”).

Такий стан справ тільки посилює актуальність позиції Європейської Комісії у звіті щодо України за 2025 рік: норми щодо пріоритетності дисциплінарних справ мають застосовуватися системно, а пріоритетні справи — розглядатися без зволікань.

Інструмент пріоритетності наразі не виконує своєї ключової функції — забезпечення своєчасного реагування на найбільш серйозні порушення та справи, які викликали суспільний резонанс.

Рекомендації

З огляду на результати аналізу та виявлені проблеми у застосуванні механізму пріоритетності дисциплінарних скарг, доцільно вжити таких заходів:

1. Посилити внутрішній контроль за дотриманням критеріїв пріоритетності.
Керівник СДІ повинен здійснювати системний контроль за тим, як інспектори застосовують критерії пріоритетності, та реагувати на випадки їх непослідовного застосування.

2. Запровадити повний облік руху дисциплінарних справ.
ВРП має забезпечити фіксацію ключових процесуальних етапів у дисциплінарних справах, зокрема, обліку:

• випадків повернення висновків дисциплінарному інспектору на доопрацювання на етапі попередньої перевірки скарги;
• дат підготовки інспектором висновку по суті у розумінні статті 48 Закону “Про Вищу раду правосуддя”;
• дат передання висновку на розгляд дисциплінарної палати.
  Це дозволить чітко розмежувати відповідальність між дисциплінарними інспекторами та членами ВРП і усунути непрозорість у питаннях затримок.

3. Запровадити дієвий контроль за процесуальними строками.
Особлива увага має приділятися дотриманню строків щодо скарг, що надійшли після початку роботи СДІ, з урахуванням граничного 18-місячного строку дисциплінарного провадження.

4. Провести аналіз статистичних дисбалансів у роботі інспекторів.
Значні відмінності між інспекторами щодо кількості визначених пріоритетних скарг, підготовлених висновків, відкритих дисциплінарних справ та суддів, які були притягнуті до відповідальності, потребують окремого аналізу з боку СДІ. Результати такого аналізу, як і базові статистичні дані про роботу СДІ, мають бути публічними, що сприятиме підвищенню підзвітності та довіри до дисциплінарного механізму.

Джерело: dejure.foundation