25.02.2019 | Автор: Ксенія Гольдарб
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

СКАСУВАННЯ АРЕШТУ МАЙНА, НАКЛАДЕНОГО ПОСТАНОВОЮ СЛІДЧОГО (ПРОКУРОРА) ЗА “СТАРИМ” КПК

СКАСУВАННЯ АРЕШТУ МАЙНА, НАКЛАДЕНОГО ПОСТАНОВОЮ СЛІДЧОГО (ПРОКУРОРА) ЗА “СТАРИМ” КПК - skasuvannya_areshtu_mayna_nakladenogo_postanovoyu_slidchogo_(prokurora)_za_starim_kpk_5c73b6de03e3d.jpg

Нещодавно Верховний Суд у своїй постанові №755/6685/16-ц від 05.12.2018 року нарешті розставив крапки над «і» в питанні оскарження постанов слідчих (прокурорів) про накладення арештів на майно за КПК 1960 року, тим самим припинивши інсинуації зі скасуванням таких «старих» арештів у межах цивільного, господарського та, навіть, адміністративного судочинства.

Відтак, Верховний Суд чітко зазначив, що оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, - не може бути надано в порядку іншого (зокрема, цивільного) судочинства, оскільки КПК 2012 року передбачений порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування. Отже, після набрання ним чинності власники арештованого майна мають захищати свої права відповідно до норм діючого процесуального кодексу у порядку кримінального судочинства.

Таке право передбачене п.9 розд.XI «Перехідні положення» КПК 2012 року: питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим кодексом.

Відповідно до п.10 розд.XI «Перехідні положення» КПК 2012 року кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим кодексом не направлені до суду, розслідуються згідно з положеннями цього кодексу. Ця норма узгоджується з вимогами ч.1 ст.5 КПК 2012 року про те, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Згідно зі ст.174 КПК 2012 року власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження — судом.

У п.1 постанови пленуму ВСС «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3.06.2016 №5 конкретизовано: якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов’язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому ст.174 КПК 2012 року.

  Важливість та актуальність вищезазначених  висновків Верховного Суду для адвокатів або фізичних (юридичних) осіб, які вимушені були стикатися з процедурами скасування арешту майна, накладеного за постановами слідчих (прокурорів) за старим КПК (1960 року),- важко переоцінити. Ці «круги аду» яскраво відображені в ухвалі слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.11.2018 року у справі  №442/8192/13-к (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77956247 ), з коротким змістом якої я пропоную ознайомитися.

Так, у липні 2017 року ТзОВ "Юніверс" дізналося про зареєстровані у 2009 році державною нотаріальною конторою заборони на нерухоме майно підприємства, накладені згідно постанови Самбірської міжрайонної прокуратури від 03.12.2008 року у кримінальній справі. Спочатку підприємство зверталося із скаргами у прокуратуру Львівської області, Самбірську місцеву прокуратуру та в ГУ НП у Львівській області. З отриманих відповідей від цих правоохоронних органів скаржник дізнався, що у провадженні СУ ГУ НП у Львівській області перебували матеріали кримінальної справи за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 364, ч. 1ст. 366 КК України. В межах вказаної кримінальної справи старшим слідчим прокуратури 03.12.2008 року (в порядку визначеному КПК України 1960 року) винесено постанову про забезпечення відшкодування завданих збитків, зокрема, призупинено відчуження до вирішення кримінальної справи об'єктів нерухомості, серед яких було і нерухоме майно підприємства – скаржника. Також у наданих відповідях вказані правоохоронні органи відмовлялися скасувати незаконну постанову від 03.12.2008 року старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури, одночасно роз'яснюючи можливість вирішення питання про скасування цієї постанови з врахуванням пункту 9 розділу IX "Перехідні положення" КПК України та скасування даного арешту в судовому порядку, зокрема, у порядку ст. 174 КПК України чи з врахуванням постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі N 6-26 цс 13.

Підприємство звернулося до слідчого судді Галицького районного суду міста Львова  із клопотанням про скасування арешту майна, в порядку, передбаченому ст. 174 КПК України. Втім, ухвалами слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 08.11.2017 та від 16.08.2018 в справі №461/6798/17 у задоволенні клопотання ТзОВ "Юніверс" про скасування арешту майна – було відмовлено, та зазначено, що відповідно до постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі №6-26 цс 13 спір за позовом власника про звільнення майна з-під арешту, накладеного у процесі кримінального провадження, розглядається за правилами установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

У зв'язку з наведеним, у грудні 2017 року ТзОВ "Юніверс" звернулося у господарський суд Львівської області з позовною заявою до прокуратури Львівської області, Самбірської місцевої прокуратури і ГУ НП у Львівській області з позовними вимогами звільнити з-під арешту шляхом зняття заборони на нерухоме майно ТзОВ "Юніверс", що накладені згідно постанови старшого слідчого Самбірської міжрайонної прокуратури 03.12.2008 року, та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про обтяження цього майна. Однак, згідно рішення господарського суду Львівської області від 17.05.2018 року в справі №914/2587/17 в задоволенні цього позову відмовлено повністю. Втім, у вказаній справі господарський суд постановив окрему ухвалу про порушення Слідчим управлінням Головного Управління Національної Поліції у Львівській області розумності строку розслідування кримінального провадження від 04.06.2013 року та тривалості арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніверс", яку скерував в Прокуратурі Львівської області для відома та належного реагування з метою дослідження обставин, наведених в окремій ухвалі та вжиття заходів для недопущення порушень при здійсненні досудового розслідування у подібних випадках.

Враховуючи вказане рішення господарського суду, ТзОВ "Юніверс" подало скаргу в Генеральну прокуратуру України, прокуратуру Львівської області, СУ ГУ НП у Львівській області про незаконність тривалого (більше 9 років) і безпідставного перебування під арештом майна ТзОВ "Юніверс" у вказаному кримінальному провадженні,  та порушення з цього приводу своїх службових обов'язків службовими особами прокуратури та СУ ГУ НП у Львівській області. На вказані звернення в органи прокуратури скаржник отримав відповідь з прокуратури Львівської області, в якій зазначалось, що вирішення питання про скасування обмежень щодо нерухомого майна підприємства належить до компетенції суду.

Листом Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області скаржника було повідомлено, що на даний час у провадженні СВ Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області знаходиться кримінальне провадження за ч. 1 ст. 364, ч. 1ст. 366 КК України,  підстав для скасування арешту нерухомого майна ТзОВ "Юніверс" немає, а рішення, дії чи бездіяльність слідчого можуть бути оскаржені до слідчого судді в порядку ст. 303 КПК України.

Отримавши замість результату чергові формальні папірці, підприємство звернулося до слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області із скаргою на бездіяльність слідчого у порядку п. 1 ч. 1ст. 303 КПК України щодо скасування арешту нерухомого майна. Ухвалою слідчого судді від 20.11.2018 року скарга ТзОВ "Юніверс" на бездіяльність слідчого щодо нездійснення процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити, а саме: щодо скасування арешту (заборони) нерухомого майна, була задоволена. Арешт нерухомого майна ТзОВ "Юніверс" – скасований; записи про реєстраційні номери обтяжень - виключені з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Таким чином, на процес зняття з нерухомого майна необґрунтованого арешту (накладеного за постановою слідчого ще у 2008 році, за старим КПК), - підприємству довелося витратити півтори роки(!!!), немалу кількість грошей, нервових клітин власників бізнесу та їх адвокатів.

Дуже сподіваюсь на те, що постанова Верховного Суду у справі  №755/6685/16-ц від 05.12.2018 року припинить «ходіння по муках» адвокатів та їх клієнтів по даній категорії справ.

Автор статті: адвокат Ксенія Гольдарб

3658
Просмотров
1
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения