Скасування судом касаційної інстанції неіснуючого рішення суду апеляційної інстанції ( ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ: головуючий - Ткачук С. О., Висоцька В. С., Гончар В. П., Колодійчук В. М., Умнова О. В.)

Читайте статтю: Як "сліпе" правосуддя призвело до скасування неіснуючого рішення суду.

Фабула: рішенням суду першої інстанції було стягнуто кошти з МТСБУ. Окільки це рішення МТСБУ в апеляційному порядку не оскаржувало, то апеляційний суд в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядав. Однак ВССУ всупереч п.1 ч.1 ст.324 та п.2 ч.4 ст.328 ЦПК відкрив провадження у справі за касаційною скаргою МТСБУ на рішення місцевого суду, яке в апеляції не переглядалось та рішення апеляційного суду, яким вимоги до МТСБУ не переглядались. Більше того, ВССУ у складі 5 суддів скасував неіснуюче рішення апеляційного суду та направив справу в неоскарженій у апеляції частині на новий розгляд до апеляційного суду. Ждемо реакцію апеляційного суду ....

Справа № 161/1006/13- ц

Провадження № 2/161/1034/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2013 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Івасюти Л.В.

при секретарі Сидоренко О.В.

за участю представника позивачів ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 в своїх інтересах та в інтересах своїх дітей неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Моторного (транспортного) бюро України (надалі- МТСБУ), приватного підприємця ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідачів - ОСОБА_9, про стягнення моральної та матеріальної шкоди,-

Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1187, 1172, 1195, 1200, 1202, 1201 ЦК, Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції 2007р.) України, суд, -

в и р і ш и в:

Позови задовольнити частково.

Стягнути одноразово з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Дніпровський район, Русанівський бульвар, б.8, код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_4 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. 00 коп. страхового відшкодування на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 до досягнення нею восьмирічного віку.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Дніпровський район, Русанівський бульвар, б.8, код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_4 2 550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 197 450 (сто дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути одноразово з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5 шкоду у зв'язку з втратою годувальника до досягнення нею 18 років за період з 07.08.2007 по 25.06.2013 року в розмірі 29 404 (двадцять дев'ять тисяч чотириста чотири) гривні 94 коп.

Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5 щомісячний платіж на відшкодування шкоди завданої смертю годувальника у розмірі 573 грн. 43 коп. починаючи з 26.03.2013 року і до досягнення повноліття.

Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_7 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_6 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. понесених витрат на виготовлення та встановлення надмогильних пам'ятників.

Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 3 441,00 грн.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м.Київ, Дніпровський район, Русанівський бульвар, б.8, код ЄДРПОУ 21647131) в дохід держави судовий збір в розмірі 535,50 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд. Особи, які приймали участі у справі, але не були присутні при проголошені судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта

Справа № 161/1006/13-ц провадження № 22-ц/773/1217/13 Головуючий у 1 інстанції:Івасюта Л.В. Категорія: 31 Доповідач: Свистун О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Свистун О.В.,

суддів - Подолюка В.А., Грушицького А.І.,

при секретарі - Перебойчуку Р.В.,

з участю: позивача - ОСОБА_2,

представника позивачів - ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,

представника відповідача МТБУ - Кундельського Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_7 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 до моторного (транспортного) бюро України, приватного підприємця ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідачів - ОСОБА_10 про стягнення моральної та матеріальної шкоди,

за апеляційними скаргами позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_2, відповідача приватного підприємця ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду від 27 червня 2013 року, -

...

Таким чином, виходячи із визначених ст. 303 ЦПК України меж розгляду справи апеляційним судом, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду в частині визначення розміру моральної шкоди на підставі ст. 309 ЦПК України слід змінити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319, 60 ЦПК України, на підставі ст. 23, 1167 ЦК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги позивачів ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_2 відхилити.

Апеляційну скаргу відповідача приватного підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 27 червня 2013 року в даній справі в частині стягнення моральної шкоди змінити.

Стягнути з підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 80000 (вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_9 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягнути з підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп. у відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

В решті рішення залишити без змін.

Головуючий:

Судді:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гончара В.П., Колодійчука В.М., Умнової О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх в інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, приватного підприємця ОСОБА_7, третя особа - ОСОБА_8, про відшкодування майнової та моральної шкоди, за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Луцького міськрайонного суду від 27 червня 2013 року та рішення апеляційного суду Волинської області від 03 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2008 року під час досудового слідства в кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_8 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) ОСОБА_3 звернулась з цивільним позовом про відшкодування шкоди. В обґрунтування вимог посилалась на те, що 07 серпня 2007 року сталась ДТП за участю транспортних засобів: автомобіля «Renault Premium», транзитний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_8, та автомобіля «ЗАЗ-110307», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_9 В результаті ДТП загинули водій автомобіля «ЗАЗ-110307» - чоловік позивача ОСОБА_9 та пасажир - неповнолітній син позивача ОСОБА_10

Вироком Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2012 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 26 червня 2012 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

На час ДТП ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах із приватним підприємцем ОСОБА_7 та керував автомобілем «Renault Premium», транзитний номерний знак НОМЕР_1, належним на праві власності приватному підприємцю ОСОБА_7 Автомобіль «Renault Premium», транзитний номерний знак НОМЕР_1, застраховано не було.

Враховуючи викладене та уточнивши позовні вимоги, позивач просила стягнути на її користь з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБ України) 51 000 грн. на утримання неповнолітньої доньки до досягнення нею восьмирічного віку, 2 550 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином; та з приватного підприємця ОСОБА_7 507 450 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, одноразово за період з 07 серпня 2007 року по 25 червня 2013 року на користь неповнолітньої доньки ОСОБА_4 щомісячне відшкодування в розмірі 29 404 грн 94 коп. та 573 грн 43 коп. щомісяця починаючи з 26 березня 2013 року до досягнення нею повноліття.

У листопаді 2008 року в межах розгляду кримінальної справи з позовами до приватного підприємця ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди звернулись ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - батьки померлого ОСОБА_9 та дід і баба померлого ОСОБА_10, і просили стягнути з приватного підприємця ОСОБА_7 на їх користь моральну шкоду в розмірі 150 000 грн. та на користь ОСОБА_5 24 000 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди за виготовлення та встановлення надгробних пам'ятників.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 27 червня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто одноразово з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_3 51 000 грн страхового відшкодування на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 до досягнення нею вісімнадцятирічного віку. Стягнуто з МТСБ України на користь ОСОБА_3 2 550 грн моральної шкоди, завданої злочином. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 197 450 грн моральної шкоди, завданої злочином. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 шкоду, завдану втратою годувальника, до досягнення нею вісімнадцяти років за період з 07 червня 2013 року по 25 червня 2013 року в розмірі 29 404 грн 94 коп. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 шкоди, завдану смертю годувальника, у розмірі 573 грн 43 коп., щомісячно, починаючи з 26 березня 2013 року до досягнення нею повноліття. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 100 000 грн моральної шкоди, завданої злочином. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 100 000 грн моральної шкоди, завданої злочином. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 18 000 грн понесених витрат на виготовлення та встановлення надгробних пам'ятників. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 03 вересня 2013 року рішення Луцького міськрайонного суду від 27 червня 2013 року змінено в частині стягнення моральної шкоди. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 80 000 грн моральної шкоди, завданої злочином. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 50 000 грн моральної шкоди, завданої злочином. Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 50 000 грн моральної шкоди, завданої злочином. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі МТСБ України просить скасувати судові рішення в частині позовних вимог до МТСБ України та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові, посилаючись на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду в частині позовних вимог до приватного підприємця ОСОБА_7 не оскаржуються, тому в силу ч. 1 ст. 335 ЦПК України в цій частині не переглядаються.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах касаційних скарг, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та вирішувати питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення в повній мірі таким вимогам закону не відповідають.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог до МТСБ України та стягнення з останнього на користь позивача страхового відшкодування на утримання неповнолітньої дочки до досягнення нею вісімнадцятирічного віку та моральної шкоди, завданої злочином, суд першої інстанції, з яким в цій частині погодився й апеляційний суд, виходив із того, що відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування МТСБ України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих шкоди, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Проте суди дійшли такого висновку з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судами встановлено, що 07 серпня 2007 року сталась ДТП за участю транспортних засобів: автомобіля «Renault Premium», транзитний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_8, та автомобіля «ЗАЗ-110307», д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_9

В результаті ДТП загинули водій автомобіля «ЗАЗ-110307» - чоловік позивача ОСОБА_9 та пасажир - неповнолітній син позивача ОСОБА_10

Вироком Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2012 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Волинської області від 26 червня 2012 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

Ухвалою Вищого спеціалізованого Суду України від 20 грудня 2012 року вирок Луцького міськрайонного суду та ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства.

На час ДТП ОСОБА_8 перебував у трудових відносинах із приватним підприємцем ОСОБА_7 та керував автомобілем «Renault Premium», транзитний номерний знак НОМЕР_1, належним на праві власності приватному підприємцю ОСОБА_7

Цивільно-правова відповідальність приватного підприємця ОСОБА_7 на момент ДТП застрахована не була.

Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачені випадки виплати МТСБ України відшкодування потерпілим.

Відповідно до підпункту «а» п 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБ України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБ України) заяву про страхове відшкодування.

До заяви додаються паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого; документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника; відомості про банківські реквізити заявника (за наявності). Документи, зазначені у підпунктах «а» - «ґ», надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБ України мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування ( п. 35.2 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

МТСБ України приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

У матеріалах справи відсутні відомості про відмову МТСБ України у виплаті ОСОБА_3 страхового відшкодування.

В запереченнях МТСБУ зазначає, що ОСОБА_3 звернулась до МТСБ України з заявою про здійснення страхового відшкодування та не надала документів, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з чим останній страховиком було запропоновано надати їх, однак передбачені законом документи позивач не надала та звернулась до суду з позовом про відшкодування шкоди.

Суд першої інстанції в порушення вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України, ухвалюючи рішення в частині вимог до МТСБ України, на вищевказані положення закону, заперечення та доводи МТСБ України уваги не звернув; не встановив всі фактичні обставини справи, не визначився із характером спірних правовідносин та нормою права, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин; залишив поза увагою те, що позивач для реалізації свого права на отримання страхового відшкодування від МТСБ України не виконала, оскільки не додала до заяви про виплату страхового відшкодування документів, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», тому вимоги позивача про стягнення з МТСБ України страхового відшкодування є передчасними.

Апеляційний суд, у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, на вищевказані вимоги закону уваги не звернув, зазначені порушення суду першої інстанції не усунув та дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду в частині вимог до МТСБ України без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи допущені апеляційним судом порушення норм матеріального та процесуального права, рішення апеляційного суду в частині вимог до МТСБУ України не можна вважатися законним та обґрунтованою, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Волинської області від 03 вересня 2013 року в частині вимог до Моторного (транспортного) страхового бюро України скасувати та направити справу в цій частині на новий судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.О. Ткачук

Судді: В.С. Висоцька

В.П. Гончар

В.М. Колодійчук

О.В. Умнова