«СИНТАКСИЧНА ВІЙНА». «ЧОРНОБИЛЬЦІ» ПРОТИ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ.

На даний час нікого не здивуєш поняттями, про які ми раніше навіть не чули, такими як: «гібридна війна», «інформаційна війна», «газова війна». Однак, зовсім недавно в Україні розгорнулась ще одна - «Синтаксична війна», яка точиться між ліквідаторами наслідків аварії на Чорнобильскої АЕС, що стали інвалідами та Пенсійним фондом України. Отже, розглянемо перебіг «бойових дій» на окремій ділянці, а саме у Харківській області.

Сторони «війни»:

• Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Харківської та Полтавської областей, які були призвані на військові збори;
• Територіальні відділення Пенсійного фонду України в Харківській та Полтавській областях;

«Тимчасові союзники» обох сторін: Харківський окружний адміністративний суд, Харківський апеляційний адміністративний суд.

Початок «війни»:

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII від 03.10.2017 ч.3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 ХІІ, що регулює питання призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, викладена в наступній редакції:

«Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Саме в цьому реченні, його побудові та різному розумінні його змісту сторонами полягає «яблуко розбрату». Основне питання полягало у тому, чи відноситься фраза «під час проходження дійсної строкової служби» до всіх перелічених категорій, або тільки до осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Величезна кількість «ліквідаторів», які на той час відслужили строкову службу, була призвана на військові збори та направлена на ліквідацію наслідків Чорнобільської катастрофи. Вони почали звертатися до Територіальних органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсій з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та стали масово отримувати відмови.

ПФУ, в якості обрунтування відмов посилалося на той факт, що особи під час участі ліквідації аварії не перебували на дійсній строковій службі.

Перебіг «бойових дій»:

С початку 2018 року до Харківського окружного адміністративного суду стали масово надходити адміністративні позови про оскарження відмов територіальних органів ПФУ у перерахунку пенсій. Під час розгляду вказаних позовів, суд першої інстанції підтвердив правомірність вимог позивачів та виніс близько 50 рішень, якими задовольнив позовні вимоги та зобов’язав органи ПФУ перерахувати розмір пенсій.

Харківській апеляційний адміністративний суд також підтримав таку позицію.

Здебільшого, правовою позицією суду у вказаних рішеннях стало те, що відповідно до зазначеної норми Закону право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року є у наступних категорій осіб, а саме:

1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань;

2) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Таким чином, пенсія по інвалідності з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року має бути виплачена зазначеним особам. Проходження строкової служби віднесено до осіб, що брали участь у військових навчаннях та не відносяться до осіб, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС.

У судах точилися цілі «синтаксичні баталії», щодо побудови цього речення, правильного тлумачення та розуміння. Проводилися навітьсемантико-текстуальні експертизи тексту, які доводили правомірність вимог «ліквідаторів».

«Переламний момент»:

Але, у квітні 2018 року суддя Харківського окружного суду звертається з поданням про розгляд Верховним Судом адміністративної справи як зразкової.

Ухвалою від 08 травня 2018 року по справі № 820/1148/18 Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження про розгляд її як зразкової, але у вказаній ухвалі висловлює правову позицію, згідно якої частина третя статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, частина третя статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.

«Зміна позицій»:

Отримавши вказану вище ухвалу, судді Харківського окружного адміністративного суду почали масово застосовувати позицію, викладену в ній та відмовляти у задоволенні позовів про перерахунок пенсій.

Пенсійний фонд, «активізував» апеляційне оскарження раніше винесених рішень, якими задоволено позови про перерахунок пенсій та навіть знаходить по 1052 грн. судового збору на оскарження кожного рішення.

Апеляційний суд також швидко «перебудувався» та на даний час жодної апеляційної скарги на рішення про відмову у позові «ліквідаторів» не задоволено. У своїх рішеннях та постановах суди прямо посилаючись, або цитуючи окремі положення використовують позиції викладену в ухвалі ВСУ від 08 травня 2018 року по справі № 820/1148/18.

Але виникає одне питання.

Згідно ст.241 КАС України видами судових рішень є: ухвали, рішення, постанови.

Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позиція суду першої та апеляційної інстанції кардинально змінилася, та враховує висновки, що викладені в ухвалі Верховного Суду, а ні в постанові, як того вимагає закон.

«Що далі?»

За правилами підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності підлягають касаційному оскарженню у випадку, якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

На даний час, за вказаними підставами, Верховним Судом відкрито провадження за касаційними скаргами як «чорнобильців», так і органів Пенсійного фонду.Обидві сторони очікують на остаточне рішення.

Тобто, далі буде…

Автор статті: Адвокатское бюро "Фоменко и партнёры"