Штучна зміна підсудності органом досудового розслідування. Позиція судів.

З кожним днем все більшої актуальності набирає питання щодо визначення територіальної підсудності на стадії досудового розслідування.

Зокрема відповідно до правової позиції, викладеної в ухвалі Верховного Суду (Другої судової палати Касаційного кримінального суду) від 22 квітня 2020 року у справі № 487/7605/19 (провадження № 51 - 1901 впс 20), територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Однак, як же відбувається на практиці, та чи може орган досудового розслідування самостійно обирати суд до якого звернутись з тим чи іншим клопотанням?

Дану ситуацію можна розглянути на конкретному прикладі.

Місце знаходження ГУ НП у Київській області є Володимирська, 15, що територіально знаходиться в межах Шевченківського району міста Києва. Слідче управління ГУ НП у Київській області також розташоване в Шевченківському районі міста Києва (вул. Дегтярівська 15а). В той же час частина слідчих ГУ НП у Київській області знаходиться за адресою Святошинська, 2-а, що територіально є Святошинським районом м. Києва.

У зв’язку з цим, слідчі фактично самостійно визначають куди їм «краще» звернутись з клопотаннями, наприклад, про обрання запобіжного заходу або ж про продовження строків досудового розслідування.

Зокрема, клопотання слідчих в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Київській області розглядаються як в Шевченківському районному суді м. Києва (https://reyestr.court.gov.ua/Review/92407048, https://reyestr.court.gov.ua/Review/92142824), так і в Святошинському районному суді м. Києва (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94982589, https://reyestr.court.gov.ua/Review/94982594).

Аналогічна ситуація і з ГУ НП у м. Києві, яке також розташоване на Володимирській 15, у Шевченківському районі столиці, однак слідчі ГУ НП у м. Києві, звертаються як до Шевченківського районного суду міста Києва (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94619821), так і до Голосіївського районного суду міста Києва (https://reyestr.court.gov.ua/Review/94945294, https://reyestr.court.gov.ua/Review/94877638 ).

При цьому, розгляд клопотань слідчих Голосіївським районним судом міста Києва мотивується тим, що наказом ГУ НП у м. Києві від 13 березня 2019 року №309 визначено одним з місць постійної дислокації слідчого управління ГУ НП у м. Києві в адміністративну будівлю, що розташована за адресою: Голосіївський район - вул. Антоновича, 114, м. Київ.

Зокрема саме з цих підстав Київським апеляційний судом було відмовлено у передачі справи за підсудністю з Голосіївського до Шевченківського суду (https://reyestr.court.gov.ua/Review/93211841).

В той же час варто знову згадати правову позицію ВС по справі № 487/7605/19, в якій йде мова про визначення територіальної підсудності за місцем реєстрації органу держаної влади. То чому ж тоді Голосіївський районний суд міста Києва розглядає справи, що підсудні Шевченківському районному суду?

Однак, є і інша практика Київського апеляційного суду. Як вбачається з ухвали КАС від 01.07.2020 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90197787), клопотання старшого слідчого слідчого управління головного управління СБ України у м. Києві та Київській області про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та додані до нього матеріали було передано з Дніпровського районного суду міста Києва на розгляд до Печерського районного суду м. Києва.

Так під час розгляду даної справи, судом було встановлено, що фактичне місце знаходження слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області - м. Київ пров. Аскольдів 3-а, що територіально відноситься до Печерського району м. Києва. Крім того, відповідно до наказу начальника Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області місце постійної дислокації третього відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області знаходиться за адресою: м. Київ пров. Аскольдів 3-а, що територіально відноситься до Печерського району м Києва.

Нормативне обґрунтування визначення територіальної підсудності.

Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює досудове розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ст. 295-1 КПК України).

З урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, таке правило підлягає застосуванню й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ст. 295-1 КПК України).

Згідно положень ст. 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.

Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 2 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п’яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Таким чином, з одного з і того питання щодо визначення підсудності під час досудового розслідування є різна практика судів. А правова позиція ВС щодо визначення територіальної підсудності за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ, доволі часто ігнорується як самими слідчими, так і судами, які розглядають відповідні клопотання.

Автор статті: Адвокатське об'єднання "Вишневий і Партнери"