Що означає нове рішення уряду про правопис

Український правопис, ухвалений у 2019 році, з 1 березня отримав статус державного стандарту. Якщо досі Національна комісія зі стандартів державної мови лише рекомендувала його використовувати в усіх сферах життя, то тепер це документ, що став частиною законодавства України і є обов'язковим для виконання.

До травня 2024 року тривав перехідний період його впровадження, тому вимоги до використання нового правопису не були жорсткими.

Тепер все змінилося. У січні цього року парламент ухвалив постанову "Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави" і доручив мовній комісії затвердити правопис як держстандарт.

Тож з 1 березня старі норми правопису припинили своє існування.

Але що це означатиме на практиці? Адже досить великий за обсягом правопис для багатьох так і лишився на папері й не використовувався повною мірою. Це стосується і державних органів влади, і навчальних закладів, і мас-медіа.

Для кого стандарти і вимоги

Правопис стосується виключно письмової мови, він нікого не змушує в усному мовленні використовувати слова по-новому.

Але обов'язок дотримуватися нових стандартів на письмі стосується багатьох. Передусім державних органів влади у веденні документації.

Окрім того, новий правопис має застосовуватися у тестах для державних службовців, які складатимуть іспити перед отриманням роботи, а також під час іспитів на знання державної мови тими, хто подаватиме документи на отримання громадянства України.

Платформи, які надають сервіси з перекладом на українську, державні реєстри також мають впровадити нові мовні стандарти.

За новим правописом мають працювати суди, готуючи рішення, правоохоронні органи, нотаріальні установи.

Спікер парламенту Руслан Стефанчук каже про ще один позитивний наслідок стандартизації правопису: це дозволить уніфікувати термінологію в усіх державних інформаційних базах, а також у перекладах документів Євросоюзу на українську мову.

Однак ще задовго до затвердження правопису як державного стандарту багато мовознавців говорили про те, що в українській мові і передусім у нормативних документах лишається багато русизмів, яких новий правопис не торкнувся.

Ці слова чи ідіоми, тобто стійкі сполучення слів, з'явилися в українській мові в радянські часи, коли вони просто копіювалися з російської мови, попри те, що існували питомо українські відповідники. Приміром, "казначейство", "оптова торгівля", "нести відповідальність" та багато інших. І цю лексику мовна комісія не змінювала.

Про це говорили на зустрічі із Русланом Стефанчуком кілька місяців тому правники і мовознавці, зокрема, колишній суддя Конституційного суду Сергій Головатий, який, очолюючи суд у 2022-2024 роках, у документах суду міняв "радянські" терміни на українські.

"Питання словотворення так і не були вирішені, у нас фактично так і залишилися російська граматика, правопис. Просто українськими літерами", – так висловлювався в інтерв'ю OBOZ.UA доцент кафедри українознавства філософського факультету Харківського національного університету Микола Зубков.

Головне з правопису

Український правопис передбачає, що досить багато слів мають два варіанти написання - як було до 2019 року і після затвердження стандартів.

Приміром це фемінітиви. Поруч із жіночими формами посад і професій, на зразок "директорка", "експертка", "психотерапевтка" можна використовувати й стару форму.

Обидва варіанти можна вживати у словах грецького походження: авдиторія- аудиторія, павза- пауза, лавреат-лауреат.

Закінчення -и або -і в родовому відмінку жіночого роду: радости-радості, смерти-смерті, чести- честі, крови-крові, любови-любові, осени-осені.

Написання "и" на початку слова, перед приголосними "н" та "р" у деяких словах тепер можна вживати так само як "і": ирій-вирій, ирод-ірод.

У словах грецького походження, в яких є звук th також можливе використання двох варіантів написання: міф-міт, кафедра-катедра, логарифм-логаритм.

Інші правила правопису.

Слова, що починаються за "пів-" пишуться лише окремо, якщо йдеться про половину чогось: пів дня, пів години, пів міста, пів огірка, пів Європи. Разом - тільки якщо це цілісне поняття: півострів, півкуля.

Слово "проєкт" тепер завжди треба писати через "є" , а "госпіс" - з літерою г на початку (а не хоспіс).

Назви сайтів та сервісів слід писати українською мовою і відмінювати ці слова: твітер, ґуґл, ютуб, імейл.

Складні слова з іншомовними частками на початку слова слід писати разом. Це частки екстра-, гіпер-, макро-, міні- міді-, мульти-, преміум, поп-, веб- та інші: експрезидент, вебсторінка, попмузика, преміумклас.

Це лише деякі фрагменти з нового правопису, яких мають усі дотримуватися на письмі.

Складні роки впровадження

Український правопис усі роки після його затвердження у 2019 році зазнавав критики. У 2021 році Окружний адміністративний суд Києва розглядав кілька позовів з вимогою скасувати постанову уряду про впровадження нових правил.

Позивачі (а деяких з них пов'язували з нині покійним юристом, близьким до Віктора Януковича Андрієм Портновим) вважали, що Кабмін діяв за межами своєї компетенції. Також були позови про порушення прав дітей на освіту, оскільки наближалася вступна кампанія.

ОАСК, "куратором" якого тоді називали саме Андрія Портнова, ухвалив рішення на користь позивачів. Але у 2024 році Верховний суд скасував рішення столичного адмінсуду.

Ставлення до Українського правопису після оприлюднення у 2019 році було неодзнозначним навіть серед відомих мовознавців.

Зокрема, Ірина Фаріон вважала його поверненням до радянських норм, а її опоненти навпаки, називали правопис застарілим, близьким до діаспори.

Директори двох провідних мовних інститутів НАН України - Інституту мовознавства ім. Потебні Богдан Ажнюк та Інституту української мови НАН України Павло Гриценко - мали різні погляди на цей документ. Зокрема, Павло Гриценко вважав його недостатньо підготовленим.

Водночас Національна комісія повідомила, 2 березня, що отримала за останні роки близько 1400 поправок і пропозицій. Деякі з них були враховані, деякі - будуть поступово впроваджуватися у майбутньому.