Санкційні застереження у господарському договорі: як зберегти репутацію компанії в умовах війни

Під час ініціювання договірних відносин з суб’єктами господарювання особливу увагу слід звертати на їх ділову репутацію. Враховуючи реалії сьогодення - це, зокрема, не лише інформація про боргові та податкові зобов’язання, а й про потенційні зв’язки вашого контрагента з юридичними особами, на яких накладено санкції. Нехтування такими особливостями може призвести не лише до репутаційних втрат для вашої компанії, але й може мати такі неприємні правові наслідки як відкриття кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій на підприємстві.

На жаль, отримання повної та достовірної інформації про кожного з контрагентів на етапі укладення договору є завданням, яке підлягає безперешкодному виконанню далеко не завжди. Тому закріплення у господарському договорі чітко визначених гарантій та зобов’язань сторін у сфері санкційного законодавства є невід’ємним елементом ефективного захисту суб’єкта господарювання.

Враховуючи наведене, сьогодні ми спробуємо визначити перелік обов’язкових санкційних застережень у господарському договорі, а також проаналізуємо їх зміст.

Які групи санкційних застережень слід закріпити у договорі?

Для початку вважаємо за необхідне виокремити основні різновиди санкційних застережень. Їх ми можемо поділити на 2 групи:

національні, які зобов’язують сторони договору не порушувати акти санкційного законодавства, введеного в дію органами державної влади. До таких актів законодавства відносимо, зокрема:

• рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, якими застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до статті 5 Закону України “Про санкції”:
• Постанову Кабінету Міністрів України № 187 від 03.03.2022 року «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації» (зі змінами та доповненнями).

міжнародні, що зобов’язують сторони договору не порушувати акти міжнародних організацій та іноземних держав, якими введено санкції, зокрема:

• санкції OFAC Сполучених Штатів Америки (перелік осіб, до яких застосовано санкції, що визначається The Office of Foreign Assets Control of the US Department of the Treasury);
• санкції Європейського Союзу (Consolidated list of persons, groups and entities subject to EU financial sanctions);
• санкції Her Majesty’s Treasury Великої Британії (список осіб, включених до Consolidated list of financial sanctions targets in the UK та до List of persons subject to restrictive measures in view of Russia’s actions destabilising the situation in Ukraine, що ведеться the UK Office of Financial Sanctions Implementation (OFSI) of the Her Majesty’s Treasury);
• санкції Ради Безпеки ООН (зведений список санкцій Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй (Consolidated United Nations Security Council Sanctions List), до якого включено фізичних та юридичних осіб, щодо яких застосовано санкційні заходи Ради Безпеки ООН).

Як висновок, перш за все, контрагент повинен гарантувати, що на момент підписання договору та в майбутньому на нього та/або кінцевого бенефіціарного власника не поширюється дія зазначених санкцій.

Які зобов’язання необхідно покладати на контрагента з метою неухильного дотримання ним санкційного законодавства під час укладання договору поставки товарів?

У випадку, якщо ваше підприємство виступає в ролі постачальника товарів, покупець повинен гарантувати, що він:

• не здійснюватиме прямо чи опосередковано продаж та/чи реекспорт Товару до/для використання на території російської федерації, республіки Білорусь, Ісламської Республіки Іран, на тимчасово окупованих територіях держави Україна;
• не надаватиме Товар, прямо чи опосередковано, будь-яким юридичним, фізичним особам та організаціям, які є Підсанкційними особами чи перебувають у прямій/непрямій власності чи під контролем будь-якої Підсанкційної особи;
• суворо дотримуватиметься усіх санкційних норм, які регламентують торгівлю з юридичними, фізичними особами та організаціями, які мають відношення до російської федерації/Республіки Білорусь/ Ісламської Республіки Іран та тимчасово окупованих територій.

Якщо ж підприємство є покупцем товарів, постачальник зобов’язаний гарантувати, що такий товар та/або його складові:

• не вироблені на території російської федерації, республіки Білорусь, Ісламської Республіки Іран, на тимчасово окупованих територіях держави Україна;
• не вироблені юридичними особами, які:

1. створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації, Республіки Білорусь та/або Ісламської Республіки Іран;
2. є резидентами Російської Федерації, Республіки Білорусь та/або Ісламської Республіки Іран;
3. створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є Російська Федерація, Республіка Білорусь та/або Ісламська Республіка Іран, резиденти Російської Федерації, Республіки Білорусь та/або Ісламської Республіки Іран, юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавством Російської Федерації, Республіки Білорусь та/або Ісламської Республіки Іран.

Що робити, якщо договір вже укладений без урахування санкційних застережень?

Звісно, якщо договірні відносини з контрагентом тривають вже декілька років (тобто беруть свій початок ще до введення правового режиму воєнного стану на території України), відсутність згадки про санкції у договорі є цілком типовим явищем. Однак, це жодним чином не нівелює тих потенційних загроз, які можуть стати реальними у процесі подальшої співпраці.

В такому випадку пропонуємо наступні можливі варіанти дій: укладення додаткової угоди про внесення змін до основного договору або прийняття односторонньої заяви контрагента у вигляді гарантійного листа про дотримання санкцій.

Наслідки порушення санкційних застережень: шляхи компенсації завданих збитків

Як зазначено вище, порушення санкційних застережень вашим контрагентом може потягнути за собою низку негативних наслідків для компанії.

Тому наполягаємо на включенні в угоду положення про те, що у випадку порушення контрагентом запевнень та гарантій, визначених договором, винна сторона зобов’язується відшкодувати добросовісній стороні усі документально підтверджені збитки, спричинені їй через або у зв’язку з накладенням санкцій або співпрацею з особою, на яку накладено санкції.

Окрім того, враховуючи складність доведення розміру збитків (як фактичних, так і упущеної вигоди) в судовому порядку, необхідно передбачити фіксований розмір штрафних санкцій у випадку порушення договірних зобов’язань.

Автор консультації: Дерев'яний Всеволод-Ілля Володимирович