Розміщення твору в мережі Інтернет як єдине триваюче порушення авторських прав

26.02.2018 | Автор: Зеров Костянтин
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
Розміщення твору в мережі Інтернет як єдине триваюче порушення авторських прав - 0_10270200_1519644730_5a93f03a1915d.jpg

Питання кваліфікації дій осіб в якості порушень авторських прав, а особливо - як інтернет-піратства не втрачають своєї актуальності, зокрема з причин недосконалості законодавчого регулювання.

Базовим нормативно – правовим актом, що дозволяє певною мірою орієнтуватись у проблемних питаннях охорони авторських прав з метою правильного і однакового застосування законодавства при вирішенні спорів є постанова Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності” від 17.10.2012 № 12, відповідно до п.51-2 якої “кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського права, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення”.

На практиці це призводило до того, що представники окремих правоволодільців нерідко зловживали своїми правами, а саме – мотивували розмір позовних вимог про виплату компенсації у відповідності до кількості зафіксованих ними фактів розповсюдження в торговельних мережах одних і тих же контрафактних примірників творів, інколи – навіть з темпоральною різницею у декілька хвилин. Одна з таких справ дійшла до касаційного розгляду Вищим господарським судом України, яким у постанові по справі № 916/4567/14 від 12.04.2016 р. було наголошено, що “кількість касових чеків - фіксацій факту порушення прав залежить виключно від волі самого позивача і не є свідченням наявності відповідної кількості порушень з боку відповідача, яке залишається єдиним триваючим порушенням для нього, і не може бути підставою для притягнення відповідача до юридичної відповідності двічі (або більше) за вчинення єдиного триваючого порушення.

Штучний розподіл позивачем єдиного триваючого порушення не забезпечує ні припинення порушення, ані ефективного захисту прав позивача, а лише штучно збільшує кількість звернень до суду та, відповідно, потенційну суму компенсації. Вчинення позивачем дій, які направлені на штучне збільшення суми компенсації свідчать про зловживання правом. У той час як викладення усіх наведених обставин в одному позові та їх дослідження у межах однією справи відповідає суті порушення, принципам законності, справедливості, розумності”[2].

На нашу думку, по відношенню до творів, що розміщені в мережі Інтернет, доцільним також вбачається виокремлення в самостійний вид “єдиного триваючого порушення авторських прав”, щоправда з певними застереженнями.

Табл. 1. Етапи використання твору, розміщеного в мережі Інтернет (загальне правило)

За загальним правилом можна виокремити три етапи використання твору в мережі Інтернет: запис твору на сервер (правомочність відтворення твору), відзначимо, що при цьому даний етап не завжди є протиправним; сповіщення твору в Інтернеті (правомочність подання твору до загального відома публіки або публічного сповіщення твору (за умови повної відсутності можливості інтерактивної взаємодії з твором для кінцевого користувача)), поява копії твору на пристрої виведення інформації користувача (правомочність відтворення твору).

Відповідно, передбачуваний порушник авторських прав може використати твір такими способами: а) шляхом його відтворення – завантаження твору на сервер; б) безпосередньо розміщення – подання твору до загального відома публіки (чи публічного сповіщення при LIVE -трансляціях).

Копії твору при перегляді веб-сайту/завантаженні твору (відтворення) здійснюватимуть вже інші суб’єкти – кінцеві користувачі (що породжує нові відносні правовідносини для правоволодільця), а потенційна кількість таких відтворень може вказувати на передбачуваний розмір збитків правоволодільця та (або) розмір доходу, отриманого особою - порушником авторських прав внаслідок правопорушення, при визначенні розміру юридичної відповідальності у вигляді компенсації, але не на кількість фактів порушень авторського права особою, що розмістила твір в мережі Інтернет. Тобто, до особи, що завантажила твір на сервер і зробила його доступним для публіки потенційно може бути застосовано засоби юридичної відповідальності за два порушення авторських прав, одне з яких слід визнавати єдиним триваючим.

За матеріалами: Зеров К. О. Розміщення твору в мережі Інтернет як єдине триваюче порушення авторських прав / К. О. Зеров // Україна-Польща: економічні та соціальні виклики 2030: електронний збірник матеріалів Міжнародної міждисциплінарної конференції (м. Варшава, Польська Республіка, 30.06 – 02.07.2017). – Варшава, 2017. – С. 99–102.

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
1